Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ганна Черінь Люблю блукати, вільно й без мети, У лабіринті паркових доріг, Де листя, як прочитані листи, З дерев нечутно падає до ніг. Осіння тиша, срібна далечінь, Вже павутинням смутку оповита. П’янких цілунків вечерову синь Відходячи, взяло з собою літо . . . Не знаю, чи пройшли разом життя, Годують голубів, закохані й щасливі. Я підійшла й побачила, що в них Обличчя зморщені і скроні сиві... В руках тремтячих — миска сухарів, Осіння ідилія Збережених з дбайливістю й терпінням. Вони, як двоє сивих голубів, Й самі живились соняшним промінням. Старенький все торкавсь її руки, Дививсь в лице закохано і ніжно, Ще ніби бачучи лице її таким, Як тридцять літ тому, нічим не різним . Не знаю, чи пройшли разом життя, Чи може тільки почали дорогу, Щоб разом йти туди, де вороття Уже нема до світу цього. Ось вже й пішли, гуторячи про щось, Старечим непоспішним коливанням . . . Смішним вже для когось може би й здалось Квітіння кволе пізнього кохання... Я ж любувалась ними в тишині Як чимсь величним, гарним, незабутнім! Мені здавалось, друже, що вони — То наше, хоч далеке ще майбутнє. Бо я не хочу слави, ні фортець, Ні грошей, ні величної будови . . . Я хочу на кінець, на той життя вінець Такої невмирущої любови! На актуальні теми РЕФЕРЕНТКИ І КОМІСІЇ У попередній організаційній статті (гл. Н. Ж. ч. 3) ми не сха рактеризували діяння містоголови, залишаючи, це на пізніше. Стано вище містоголови дійсно особливе. Вона в великій мірі піддержує го лову в її роботі і повинна бути в курсі усіх справ, що проходять у Відділі. Бо ж нераз може зайти по треба, що вона повинна голову за ступити чиї то для репрезентації, чй таки у діловій роботі, напр. ве денні засідання. Але, буває, що у менших Відділах містоголова пере бирає ще якусь функцію. Найча стіше вона є також організаційною референтною і тим дуже добре до повнює своє призначення. Львівськй ратуші. І хоч жорстока доля стягнула його по двадцяти днях, проте він лопотить дальше у наших серцях. Бо живе і діє га лицька земля. Позначена важкими втратами, у путах неволі, вона шу кає і знаходить дорогу до зміц нення і росту. Веде її віра в Бога і любов до свого народу. А коли листопад живе і діє на рідній землі, тим більше обовязуе він нас у вільному світі. У більших Відділах окремі ді лянки праці перебирають рефе рентки. Це є членки управи, що мають спеціяльне призначення. Культурно-освітня й імпрезова ре- ферентки дбають про культурну розвагу членства, референтка су спільної опіки організує допомогу потребуючим, референтка виховна допомагає матерям у їх виховних завданнях, референтка пресова звітує до преси про діяльність Від ділу та по лагоджу є справи журна лу Н. Ж., референтка звязків під тримує контакт із чужими органі заціями. Свою працю вони органі зують так, що по виборі уклада ють свій плян діяння, що йото по винна управа розглянути і затвер дити. У своїй праці референтки стараються бути в тісному контак ті з головою та іншими референт- ками. Підготова імпрези чи іншої акції вимагає постійного порозу міння. Сама участь у засіданні ще не вистачає. Дуже часто обіжники Централі обіймають спеціяльні вказівки для референток. Тоді голова, прочи тавши їх, передае їх до виконання дотичним референткам. Вони про читують їх, вибирають, що в да ний мент треба виконати і прихо дять на засідання з плянами і вне сками. Коли з тим звязані деякі сумніви, чи потрібно додаткових інформація, управа Відділу вияс нює цю справу в Централі. Також Вісті з Централі, що друкуються в кожному числі „Н. Ж.“, подають часто вказівки референткам і тому за тим треба уважно слідкувати. У деяких Відділах ділянки' праці розростаються й тому референтка не може сама їх обняти, В такому випадку творить при своїй рефе- рентурі комісію. Найчастіше бачи мо це в ділянці суспільної опіки. Станиці „Мати й Дитина“ — це є власне комісії при референтурі су спільної опіки. Бо ж сама рефе рентка суспільної опіки не в силі подолати цій великій, жертвенній роботі, що її висуває суспільна опіка. Дуже часто покликують окремі комісії для переведення якогось окремого завдання — святкування ювілею, відзначення роковин то що. Тоді стараються притягнути до того також членок з-поза упра ви, щоб не переривати звичайного ходу справ. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top