Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
„Дитячий сальон" Що це таке „Дитячий са- льон“? Отож уявіть величаву будівлю „Гран Палє" на „Шан Елізе", в якій відбуваються тільки дуже репрезентативні вистави інапр. авт або літаків, та організаційний комітет за участю міністерств: освіти, пра ці, суспільної безпеки, торгівлі й промислу та синдикатів різ ного роду великих магазинів. Так ото місце (1,500 кв. м.) й організатори говорять уже самі за себе. А сама вистава? Коли пошукати прикладу, то треба б згадати хіба Аргенти ну. Там, на шляху між Буенос Айресом і Ля Плятою, збуду вала пок. Ева Перон „Дитячу Республіку". Подорожні, що їхали власними автами, чи чу жими автобусами, могли, звіль нивши ходи, поглянути здале ку на фантастичне містечко, що в підтропічному сонці виглядає як фата-моргана. Оточене зе ленню, чарує глядача дивною архітектурою „замків", „фор тець", „веж", палаців, церков і будинків громадського вжит ку. Все це розкольороване ве селими барвами, а копули цер ков, чи „середнєвічні" готичні вежі з „золотої" бляхи. Ціле ж царство обведе „частоколом", а на воротях надпис: „Респу бліка де льос ніньйос". Різниця між аргентинським і французьким „дитячим раєм" т ака, що тут, у „Гран Палє" ми входимо в саму середину всіх див. Зраву же, при вході, нас О'С л ііп л ю ю ть с ві'тля'н і р ек л ям и й оглушують голосники з „ве селою" музикою та, перетво ривши нас цим способом у „за чарованих", пускають нас усю ди ходити й усе оглядати. Чого тут тільки немає! Забавки й со лодощі, дитячий одяг, меблі для дитячих кімнат, спортове приладдя для всіх пір року й кліматів, дитяча постіль, дитя ча аптика, дрогерія й перфуме- рія, дитячі черевики й капелю хи, дитячі книжки, гри й заба ви, дитячий харч, напитки й со лодощі, й знову забавки, соло дощі, одяг, авта, поїзди й зві рятка, ляльки й паяци і т. д., і т. д. Та це не все. Це було б надто прозаїчне для дітей — огляда ти мило, штанята чи візочки, а навіть мавпочки й ведмедиків, які не рухаються! Тому для них влаштовано своєрідний „Люна- парк": каруселі, залізнички, те атр маріонеток, дитяче кіно й театрик, танці, спів і музику, а навіть „оригінальний", під на метом цирк із кониками, магі- ками-чародіями, кловнами й узагалі з цирковою програмою. Модель колиски з села Лука над Дні стром, виставлений у „Дитячому Са- льоні“ в Парижі ОО. Салезіїяни, що займають ся шкільництвом, подумали про духову насолоду дітям: книжечки, журнали, казочки, образочки. Все багато ілюстро ване й дуже виховне. Держав ний іінститут гігієни та науко вий інститут харчів відкрили в рямках „Дитячого сальону" ді єтичний відділ, у якому пода ються батькам поради відносно правильного харчування дітей. Всі ці чудові речі для дітей та їхніх батьків так заворожу ють і ошелешують, що ми мо гли б забути про найважливішу ціль наших відвідин: власними очима побачити три українські колиски, що їх уживали колись по різних селах України. Це й є цьогорічний український вклад у виставу на прохання Союзу Католицьких Жінок у Франції. Знаходимо їх врешті в „інтернаціональному" стенді: скромні, простенькі й такі ду же-дуже „наші". їх не помічує пересічна, галаслива й подат лива ка сенсаційні трюки, пу бліка. Але вони притягають у- вагу малярів (один зробив собі навіть шкіц), учених, антиква- ріїв та фолкльористів. Користаємо з дарового на- грання на платівки. Пятирічна Лариса стає відважно перед а- паратом, відповідає по-фран- цузьки на запитання „хто во на?", що українка, народжена в Аргентині, подає імя й пріз вище, стверджує, що Франція їй подобається, „бо є сніг", та рецитує український віршик „Півні, кури й курчатка". За де кілька хвилин дістає готову платівку, яку разом із великим бальоііЮ'М на шнурку, цирковою програмою, шапкою з пером, пакетиком солодощів і шоко- лядкою — несе, як трофеї, до хати. Вертаємося з важкими дум ками. У такт метра настирливо товчеться питання: „Чи мають наші діти в Україні бодай шма точок хлібця в рученятах?" Л. Вітошюнська АМЕРИКАНКА ПЕРЕМІРЯЛА СССР В американських газетах по являється тепер багато дописів подорожних по ССОР. Це уча сники прогульок, делегацій та кореспонденти. Поміж цими о- станніми відзначується своїми дописами Маргарита Гиґґінс, відома американська журна лістка. Вона пробула в СССР два і пів місяця і проміряла країну літаком, автом і поїздом. Вивчивши в короткому часі ро сійську мову, вона могла поро зуміватись із населенням безпо- середно. І цю спромогу вико ристала якнайширше. Подоро жувала завжди сама, хоч тут і там, як признає, чула „опіку” влади. Вирівнюйте передплату!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
