Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
„Дитячий сальон" Що це таке „Дитячий са- льон“? Отож уявіть величаву будівлю „Гран Палє" на „Шан Елізе", в якій відбуваються тільки дуже репрезентативні вистави інапр. авт або літаків, та організаційний комітет за участю міністерств: освіти, пра ці, суспільної безпеки, торгівлі й промислу та синдикатів різ ного роду великих магазинів. Так ото місце (1,500 кв. м.) й організатори говорять уже самі за себе. А сама вистава? Коли пошукати прикладу, то треба б згадати хіба Аргенти ну. Там, на шляху між Буенос Айресом і Ля Плятою, збуду вала пок. Ева Перон „Дитячу Республіку". Подорожні, що їхали власними автами, чи чу жими автобусами, могли, звіль нивши ходи, поглянути здале ку на фантастичне містечко, що в підтропічному сонці виглядає як фата-моргана. Оточене зе ленню, чарує глядача дивною архітектурою „замків", „фор тець", „веж", палаців, церков і будинків громадського вжит ку. Все це розкольороване ве селими барвами, а копули цер ков, чи „середнєвічні" готичні вежі з „золотої" бляхи. Ціле ж царство обведе „частоколом", а на воротях надпис: „Респу бліка де льос ніньйос". Різниця між аргентинським і французьким „дитячим раєм" т ака, що тут, у „Гран Палє" ми входимо в саму середину всіх див. Зраву же, при вході, нас О'С л ііп л ю ю ть с ві'тля'н і р ек л ям и й оглушують голосники з „ве селою" музикою та, перетво ривши нас цим способом у „за чарованих", пускають нас усю ди ходити й усе оглядати. Чого тут тільки немає! Забавки й со лодощі, дитячий одяг, меблі для дитячих кімнат, спортове приладдя для всіх пір року й кліматів, дитяча постіль, дитя ча аптика, дрогерія й перфуме- рія, дитячі черевики й капелю хи, дитячі книжки, гри й заба ви, дитячий харч, напитки й со лодощі, й знову забавки, соло дощі, одяг, авта, поїзди й зві рятка, ляльки й паяци і т. д., і т. д. Та це не все. Це було б надто прозаїчне для дітей — огляда ти мило, штанята чи візочки, а навіть мавпочки й ведмедиків, які не рухаються! Тому для них влаштовано своєрідний „Люна- парк": каруселі, залізнички, те атр маріонеток, дитяче кіно й театрик, танці, спів і музику, а навіть „оригінальний", під на метом цирк із кониками, магі- ками-чародіями, кловнами й узагалі з цирковою програмою. Модель колиски з села Лука над Дні стром, виставлений у „Дитячому Са- льоні“ в Парижі ОО. Салезіїяни, що займають ся шкільництвом, подумали про духову насолоду дітям: книжечки, журнали, казочки, образочки. Все багато ілюстро ване й дуже виховне. Держав ний іінститут гігієни та науко вий інститут харчів відкрили в рямках „Дитячого сальону" ді єтичний відділ, у якому пода ються батькам поради відносно правильного харчування дітей. Всі ці чудові речі для дітей та їхніх батьків так заворожу ють і ошелешують, що ми мо гли б забути про найважливішу ціль наших відвідин: власними очима побачити три українські колиски, що їх уживали колись по різних селах України. Це й є цьогорічний український вклад у виставу на прохання Союзу Католицьких Жінок у Франції. Знаходимо їх врешті в „інтернаціональному" стенді: скромні, простенькі й такі ду же-дуже „наші". їх не помічує пересічна, галаслива й подат лива ка сенсаційні трюки, пу бліка. Але вони притягають у- вагу малярів (один зробив собі навіть шкіц), учених, антиква- ріїв та фолкльористів. Користаємо з дарового на- грання на платівки. Пятирічна Лариса стає відважно перед а- паратом, відповідає по-фран- цузьки на запитання „хто во на?", що українка, народжена в Аргентині, подає імя й пріз вище, стверджує, що Франція їй подобається, „бо є сніг", та рецитує український віршик „Півні, кури й курчатка". За де кілька хвилин дістає готову платівку, яку разом із великим бальоііЮ'М на шнурку, цирковою програмою, шапкою з пером, пакетиком солодощів і шоко- лядкою — несе, як трофеї, до хати. Вертаємося з важкими дум ками. У такт метра настирливо товчеться питання: „Чи мають наші діти в Україні бодай шма точок хлібця в рученятах?" Л. Вітошюнська АМЕРИКАНКА ПЕРЕМІРЯЛА СССР В американських газетах по являється тепер багато дописів подорожних по ССОР. Це уча сники прогульок, делегацій та кореспонденти. Поміж цими о- станніми відзначується своїми дописами Маргарита Гиґґінс, відома американська журна лістка. Вона пробула в СССР два і пів місяця і проміряла країну літаком, автом і поїздом. Вивчивши в короткому часі ро сійську мову, вона могла поро зуміватись із населенням безпо- середно. І цю спромогу вико ристала якнайширше. Подоро жувала завжди сама, хоч тут і там, як признає, чула „опіку” влади. Вирівнюйте передплату!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
