Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
потім почала свою доповідь п. О. Лотацька. Всі ми, зібрані у залі, із зацікавленням слухали і зачаровані її словами, мандру вали туди, куди вона нас вела — ак ген, до далекої Фінляндії. І горді ми були, що вона, пред ставниця наша, зуміла збудити заііиересувапня серед жінок вільного світу та відповідно па єві тлити українське політичне становище. А потім відбували ми разом з нею всі етапи її по дорожі по зах. Евроііі. І зупи нялись разом з нею у таборах наших залишепців, відвідували дитячі садочки, доми для стар ців, санаторію для туберкульоз но хсорих. І раділи ми словам потіхи і розради, які несла вона залиінеицям нашим, усім — без різниці політичних переконань. Бо Союз Українок — організа ція безпартійна, а п. О. Лотоць- ка — голова тієї організації. І бу ли б ми у безконечність мандру вали так разом із нею. Та враз вона закінчила свою доповідь і настала тиша. І ми теж зупини лись у мандрівці своїй та зво рушливо поглядали на неї. Бо ж п. Лотоцька так переконливо розказувала про все, що бачила власними очима: як там, серед чужого довкілля, живуть, поки нуті всіми, залишенці наші. їх же не слід забувати — їм треба давати постійну допомогу, а не лишати на ласку й иеласку судь- би та чужого, ворожого їм дов кілля. Цілі бо стоси паперу, за писаного чорнилом, не мають тієї переконливої СИЛИ, ІЦО ОДТІС живе слово, почуте з уст очевид ця. — Дякую вам, пані! Як же гарно ви говорили! Та я нічого більше не можу сказати, бо мені хочеться плакати — по хвилевій тиші, відозвалась зі сльозами в очах, п. Кали моя, що то в Аме риці вродилась і ніколи не ба чила України. Та не лиш їй, але й багатьом іншим учасницям станули сльози в очах. Вони з подивом і признанням погляда ли па шаповну гостю, що то не боїться ні трудів, ні невигод, а бадьора та усміхнена несе усім „благую вість". І враз такими марними і далекими стали всякі дрібні непорозуміння та особи сті порахунки. І всім нам здава лось тоді, що байдужість і зневі ра не матимуть уже доступу до наших рядів. А в молодої, енергійної голови нашої, п. А. Макух, появилися іскорки запалу в очах — запору ка, що вона, разом з нововибра- ною Управою, щиро візьмуться до праці. Дай же Боже, в добрий час! Марія Маковська БЕТЛЕГЕМ, ПА. 50 Відділ ім. Олени Теліги при праці Як коленого року так і цього наш Відділ не забув про наших братів залишенців в Европі і перевів па ту ціль Різдвяну збір ку харчів і одягу. До співпраці приступив місцевий Відділ УКК, Зібрано і вислано через фонд „Мати і Дитина*4 208 ф. товщу і цукру та 290 ф. одягу. Товщ і цукор розділено на Німеччину й Австрію. Наш Відділ улаштував тради ційний „Андріївський Всчір“. Прибули членкині з родинами, де в гурті весело провели час. Приступлено до підготовки свята 70-ліття укр. жіночого ру ху. Помимо всяких перешкод свято відбулося в неділю дня 26. грудня 1954 р. На тлі прикраше ної портретом Наталії Кобрин- ської, килимом, вишивками і си ньо-жовтими прапорами сцени, свято відкрила голова Відділу п. Олена Марупепко, вітаючи при- явних на салі та згадуючи по мерлих учасниць жіночого руху, попросила віддати їм пошану одиохвилипиою мовчанкою. З черги хор членкинь Відділу від співав гимн „Сою'зу Українок", який вивчила п. Марія Михай лів. Хор своєю появою у виши ваних блюзках та милозвучністю голосів викликав якнайсимпа- тичніше враження, бо хоч на підготовку свята витрачено від носно небагато часу — гимн ви конано бездоганно. П. Анна Та рас відчитала реферат про 70- ліття жіночого руху. Реферат гарно опрацьований і виголоше ний з відповідною інтонацією. Дуже милою несподіванкою був виступ відомої українському громадянству артистки україн ських театрів п. Клявдії Кемпе- Гош, яка з питомим собі мистец твом продеклямувала поему Лесі Українки „Вязень". Деклямація викликала сльози в очах слуха чів. Останною точкою програми була інсценізація п. Лаврівської „Монтаж на Свято Жінки" — підготовлена п. Амвросієм Ма- руненком. Участь брали пп. Кор- чева Марія — ведуча; Чубата Мирослава — мати ; Гарас Анна, Михайлів Богданна, Михайлів Марія — дочки; Олена Мару- иенко, Христина Біланич, Надя Цегельська — хор. Інсценізація була вміло підготована і бездо ганно виконана. Свято закінчено національним гимном. Під час перерви и. Іван- на Городиська і Надя Цегель ська перевели збірку, яка дала суму 26 дол. з яких 10 дол. за плачено за церковну галю, 10 за оплату висилки пакунків до Ев- ропи, а 6 дол. залишено в касі до дальшої розпорядимости. Перед святом була відправлена в укр. кат. церкві панахида за помер лих учасниць жіночого руху. Треба зазначити, що наш Від діл помимо всяких перешкод зі всіх сторін, таки свято улашту вав. Треба піднести велику обо- вязковість та солідарність чле- нок невеликого гуртка, які не жаліли ні труду ні часу та лиша ючи вдома малі діти, ходили на проби, оскільки цього вимагала потреба. Мирослава Чубата, секр. ЛИСТУВАННЯ РЕДАКЦІЇ Марія Дзвінківська, Курітіба: За листа дякуємо, журнал висилаємо. С. Кікта, Клівленд: Липневого числа не можемо датувати подвійно, бо цього поштові приписи не дозво ляють. Але на 2-ій ст. подамо до відома, що журнал у серпні не по являється. Олена Бенцаль-Карпяк, Міннеаполіс: Світлини з дитячого костюмово- го балю за темні й ми на жаль не могли їх використати. 2. зшиток куховарської книжки „Городина й овочім вже в друку Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top