Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
УНАШІЙ ХАТІ В е с н я н і р о б о т и у к в іт н и к у Місяці березень-квітень — найважніші для упорядкуван ня нашого квітника. Приповід ка каже: „Один день прогавле них весняних робіт, — спізне- ІІИЙ ЦІЛИЙ рі;к“. Як лиш земля добре обісхне, беремося до роботи. Землю під кущами не перекопуємо, а лиш плитко пересапуємо і ви рівнюємо граблями. Садимо всі кущі — зимотривалі квіти- билини, рожі і деревця. Трав ники, погноєні пізно восе ни компостом, вискороджуємо сильно граблями. Місце на но ві травники, перекопане восе ни, заскороджуємо граблями, а Щ О Й Н О П рИ КІНЦІ КВІТНЯ, З'ІІ о - чатком травня, коли потепліє, засіваємо мішанкою трав. Старі зимотривалі квіти-би- лини треба очистити від торіч- них решток бадилля та листя, а землю довкруги плитко пере сапати. Рання весна — це най кращий час, щоб їх пересаджу вати й ділити. З цибульково- бульбястих рослин садимо в квітні лиш ґлядіолі і моїнбреції, всі інші, як далії, канни і бего нії щойно в травні. У перших днях квітня висіваємо також однорічні квіти, починаючи від лицарської остроги (delphinium а і асі о і пахучих горошків (1а- thvrus odoratus). Посіяні рано однорічні квіти скорше схо дять і менше наражені на по суху. Квіти, вразливі на мороз як тикви (гарбузи), настурція, ви сіваємо тцойно в травні, а та кож тоді висаджуємо розсаду, виплекану в парниках, бальза мінів, ціній та чорнобривців. Коніфери (шпилькові дерева й кущі) висаджуємо при кінці квітня, саме тоді, коли молоді гони починають „рухатись". Посадивши їх, зараз же добре підливаємо, а коли є посуха, тоді цілі кілька разів оприску- ємо водою. Пелярґонії та фуксії, перехо вані через зиму в кімнатах, ви саджуємо в половині травня з вазонків у квітники. При пере садженні відповідно їх прити каємо. Пелярґонії (ґеранії, мушкательки) дуже добре на даються до обсаджування скри ньок перед вікнами й .на баль- кони і люблять соняпі.ні місця. Фуксії люблять радше пі.втінь. Висаджені надвір, розвивають ся гарно, у вазонках 'виставлені на сонце — гинуть. Потребу ють частого підливання, не за легкого і сильного грунту. Весною обрізуємо кімнатні рослини, як лавр, мірт і олеан- дер, щоб надати їм відповід ного вигляду. Листя кімнатних рослин обмиваємо губкою й літеплою водою від порохів, а також мшиць, що нераз пе ред весною їх нападають. Как туси й інші кімнатні квіти, що їх думаємо влітку виставити у квітнику, лиш поволі привча ємо до перебування на вільно му воздусі. Звичайно виноси мо їх щойно у другій половині травня надвір. Роман Коцик ІЗ ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ У журналі з вересня м. р. зга дується, що деякі квіти вимага ють грунту, багатого „в порох- нячку“. Прошу пояснення, як такий ґрунт зладити, тобто які добрива до того потрібні та подати їх англійську назвл-. О. Соневицька Ню Йорк Грунт багатий „у порохнячку“ — це земля багата у перегнилі органічні складники. Можуть вони бути з тва ринного навозу, компосту, або зеле них погноїв. По-англійськи: Humus. Коли хочемо збагатити грунт у квіт нику в порохнячку, навозимо його ор ганічними добривами. Є землі з при роди багаті в порохнячку, напр. ви- корчований ліс, довший час не оброб люване поле, на якому буйно росли трави. Рослини витягають із почви потріб ні їм складники і тим виснажують грунт. Щоб не допустити до його ви- яловлення, додаємо до грунту добри ва. Найкращим добривом у квітнику є компост, бо має всі потрібні склад ники у відповідній пропорції. Як його придбати, подав я в ,,Н. Ж.“ ч. 5, 1954, ст. 15. Та коли власного компосту не маємо, можемо набути такий у кож ній городнмчій крамниці. Роман Коцик ЧИ ВИ ВТОМЛЕНІ? Перемінні вітри провіяли нас на провесні. Вже досить маємо тієї скучної зими. Радо вітає мо перший соняшний промінь, що вдирається крізь завіски до кімнати. І вже мріємо про про хід до парку в найближчу не ділю. Та водночас чуємо втому. Нам важко рушитися чи щось підприйняти. А все кругом дра тує нас, крик дитини, чи свист трамваю. Чи не хєороба якась, мигне думка. Що це чіпилося мене? Може й хворобою не можна назвати, цієї весняної втоми, що відбивається на організмі, за довгий зимовий спокій. Зу житкувалось усе, що ми при дбали минулого літа. Ми доло- жили ваги та не подбали про довіз вітамінів. І їх нам тепер бракує. Та є вже зелена городина
Page load link
Go to Top