Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20
— СФУЖО — Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Наказ хвилини Всі однозгідно признаємо, ідо консолідація’, співпраця всієї української еміграції в світі, є наказом того поважно го положення, в якому знахо диться у цей час опанована во рогом Україна, в якому знахо димося й ми всі, що живемо в чужих вольних краях, в іякому знаходиться ввесь світ. До згоди, до єдности і згід ної акції в користь поневоле ної батьківщини взиває нас у своєму ,,3верненні“ Рідний Край. А мимо того, що діється? На кожному 'відтинку, -навіть се ред жіноцтва — чо/го досі не бувало — бачимо, як наче не безпечна недуга, шириться по діл, роздроблювання на ато.ми наших сил у громадській ділян ці. Бачимо поділ досі одноціль- них організацій, бачимо тво рення неоправданих дійсною потребою нових організацій, а вслід за тим йде ворогування донедавна згідно працюючих гуртів, підкопування поваги, руйновання того, що з трудами створено... До чого веде така позбавле на глибших причин -боротьба самих із собою? На чий млин пускаємо нашу здорову, чисту воду? Хіба ж не бачимо, що це веде до розбиття наших сил, до послаблення українського го лосу, який повинен гомоніти на ввесь світ — щоб заглушити голоси наших ворогів, що об- єднуються на те, щоб Україні не дати вибитися з неволі? Які ж обовязки стають перед нами, свідомими українками, а зо.крема перед проводами й членками жіночих організацій ввиду цих сумних -подій? Нема двох думок, що обо в'язком нашим є — не піддава- тися тій деморалізуючій укра їнський загал хвилі. Обовязком нашим € — не йти на сліпо за шкідливими для загальної справи кличами, не давати себе автоматично розєднувати, а на впаки, мимо всього обєднува- тися, консолідувати свої сили й згідно, послідовно, вести як- найживішу працю в користь української справи, в користь тих країн, в яких доля призна чила нам тепер жити, в користь загроженого в своїх основах людства. В обличчі преважних подій, які грядуть, ми обовязані за бути, усувати все, що нас ді лить. В ім,я щастя батьківщини ми мусимо -простити собі ура зи, побороти нехіть, упере дження, >й подати собі руки до згідної обєднаної праці, навіть понад голови тих, що хотіли б нас -потягнути у вир партійної колотнечі й нерозумної бороть би за провід, за владу. Але цього ще замало, щоб тільки ми самі остоялися тій зрадливій хвилі. Нашим обо вязком є впливати обєднуюче, примирююче на все громадян ство. Так, як добра мати не буде підюджувати, заохочува ти до незгоди одну свою дити ну проти другої, так і добра патріотка-українка не буде сьо годні доливати оливи до вог ню, що його розпалюють неро зумні, а може й чужі руки... Бо властиво, що нас ділить, про що тут йдеться? Чи не всі од наково любимо Україну й із щирої душі раді б їй помогти? Чи не всі однозгідно прагнем <$ визволення її з ворожого ярма? Чи не всі однодушно готові ми стати в ряди борців за волю У- країни й цілого віруючого в Бога світу? Якщо так, а хіба не ма сумніву що так -є, то яка ро зумна причина боротися за провід, за владу, який глузд переконувати один одного, що тільки „я“ маю рацію, що тіль ки ,,я“ покликаний до того, щоби спасти Україну й ціле людство? Та ж здоровий розум каже, що не одиниця, тільки обєднаний загал, може знайти вихід із тієї преважкої ситуа ції, в якій знайшлася не тільки Україна, але й цілий -світ? Не ма теж ніякої розумної причи ни нам, українцям, сперечатися про майбутній лад в Україні! Досі українське жіноцтво, як у рідному краю, так і на чужи ні, а навіть у важких скиталь- чих умовинах життя, мимо різ них політичних переконань^ різних релігійних вірувань, хоч походило з різних частин на шої землі, вміло знайти спіль ну мову й разом працювало для добра своєї батьківщини. Не покинемо й сьогодні нашої сві тлої традиції. Наш многостра- дальний нарід на рідних зем лях, наші діти, що виростають на чужині без животворного сонця України, все людство, що ладиться до остаточної роз прави за своє життя або смерть — потребує нашої об'єднаної й обєднуючої праці, й ми, сві домі українські жінки, повинні й мусимо її дати й ми її дамоі До цього ввесь загал свідо мого українського жіноцтва, г в першу чергу централі україн ських жіночих організацій взи ває провід Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. ЗЇЗД ЗОЛОТОГО ХРЕСТА В РОЧЕСТЕР Дня б липня відбувся в рамцях зїзду Організації Державного Відродження Ук раїни зїзду Українського Золотого Хреста, що е членом СФУЖО. Програмою Золотого Хреста є — як ми вже подали давніше — допомога українській визволь ній боротьбі. Зїзд дасть перегляд доте перішніх О'сягів та намітить пляни на май бутнє. Беручи під увагу теперішню політичну ситуацію — перед Українським Золотим Хрестом можуть вирос*ги незабаром нові й поважні завдання. Тому вітаємо зїзд організації, що виправдала себе довто- літиьою працею для Рідного Краю та ба жаємо пожвавити свої зусилля в користь поневоленої Батьківщини. Саме в мент, коли число дру кується, наспів звіт із конгресу Міжнародньої Жіночої Ради в Атенах. Не маючи ще змо ги вже його тут подати, відкла даємо це до чергового числа. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20 
