Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ЧЕСТЕР, ПА. Збори 2 відділу СУА В дні 26 лютого відбулись річні збори 2 відділу Союзу У- країнок Ам-ерики в Честер, Па. Збори відкрила голова п. П. Пецюх та здала звіт із річної діяльності відділу за 1949 р. Із звіту ми довідалися, ьЦо у зві- товому році відсвятковано два вечері, 17. листопада та спільне свячене для членкинь. Союз співпрацював з місце вими організаціями у справі спроваджування скитальців із Европи,' та приготовляв для них спеціяльні вечорі. Скиткль- цям до Европи вислано багато пакунків на поодинокі адреси. Дальше звітували секретар ка п. А. Олійник та касієрка .п. Рубаш. По уділенні абсолюто- рії вибрано предсідницю п. Іва хів'і секретарку п. Хомин для перепровадження виборів. До виділу на 1950 р.увійшли: Голова п. -Ю. Тершавська, мі- стоголова п. М. Вейлин, секре тарка п. А. Олійник, заст. секр. п. М. Івахів, касієрка п. Е. Огар, заст. кас. п. М. Передак. Контр. комісія: пп. Е. Хомин, А. Гливяк і П. Пецюх. По вичерпанні всіх справ п. Івахів подякувала всім за чи сленну участь і в годині 10 веч. закрила збори. О. Кулиняк Писанка для українських інвалідів в Австрії Перед Великоднем Союз У- країнок Америки, відділ 2 в Честер, Па», вислав 8 пакунків для інвалідів (на поодинокі адреси) до Австрії. Інваліди,, що одержали па кунки, надіслали листи подяки для СУА в Честер на руки п. голови Ю. Тершавської. Із згаданих листів довідує мося, що наші інваліди знахо дяться у скрутному положенні. Ще більш загрозливе станови- їх буде коли скінчиться опіка ІРО. Тому добре було б, щоб інші відділи СУА теж поціка вились долею наших інвалідів в Европі і скромними висилка ми облегшували їм і так тяжке емігрантське життя. О. Кулиняк БРОНКС, Н. И. Свято Матері в 8 від. СУА Союз Українок Америки у Бронкс, Н. И., обходив свято Матері. У церкві Покрови від правилася Служба Божа за здоровя всіх членок. Членки приступили до сповіді і При частя, а потім зійшлись усі на- долину до залі де приготовано стіл із сніданком. О. Теодоро- вич зачав молитвою і поблаго словив снідання. Опісля голова Єва Корпало’ щиро привітала "всіх, кажучи, що Господь допоміг нам всім зійтися разам. Вона такаж пе речитала маленьку поезію, яку зложила на честь українській мамі. О. Теоорович сказав, що від діл 8_СУА це дуже патріотична організація і гарно працює та подає поміч де вона дуже по трібна, тому він нашу працю шанує і хай Бог нам далі до помагає, а нам мамам бажає доброго здоровя до праці на будуче. Диригент хору п. Ко зак привітав усіх, кажучи, що цінить працю 8 від. СУА. Гість п. Хомин сказав, що перший раз бачить працю СУА, яка йому дуже подобалась і нам союзникам мамам належитеся в День Матері віддати поклін. Всі членки одна за одною ба жали собі веселого і щасливо го дня і цілого доброго року. Потім голова попросила всіх присутніх зложити., якусь жер тву і зложили $32, 3 того ухва лено дати 10 дол. на фонд Ма тері й Дитини, а 10 дол. на На ше Життя, та решту на опла- чення кошту. Всім жертводав-і цям подякувала п. Корпало. Жертви зложили: По $2: Єва Корпало, А поло- нія Дзумар, А. Ковалишин, Е. Путя і К. Влох. Па $1: А. Москалик, М. Бо- бецька, гт. Хомин, о. Теодоро- вич, А. Ґурашевська, А. Срет, А. Бродин, К. Луцик, М. Стравс, А. Дуда, М. Лайтнер, І. Евусин, М. Ґелета, Е. Хомів, А. Попів, М. Красан, Охманович, М. Ри гель, 'К. Сінковська, А. Залев- ська, А. Левіцька. С. Шмиґа, О. Вус. — Разом $32. Ева Корпз1- НЮАРК, Н. ДЖ. 28 від. СУА на фонд Матері й Дитини Дня 9. липня померла- загаль но шанована членкиия СУА п. Ґец. Наш 28 відділ ..ухвали в ку пити квіти, крім цього всі член ки від себе зложили-на спіль ну Службу Божу. По похороні, на заклик п. Федчишин і п. Го ляк, присутні зложили 28 дол. на фонд Матері й Дитини. Дат ки зложили: По, $2: П; Бенковська, пан Ґец і п.„Н. Н. По $1: Іван Пе- сарський, Мері' ДадчейКо, п-і Морфенко, Роза Теребечко, п-і і пан Анчубол, Мері Федчи шин, іт-і Пуркут, п. Іван Щотка, п. Іван Бобук, Йосиф Бобук, Теодор Бобук, Мері Сокаль- ська, п-і Копитко, Мери Стаху- ра, п-і Кеврин, йосиф Короба- ник, В. Стахура, Іван Ґец, Ева Кочів, Олена Матляк, Т. Ґец, Анна Леїцик. — Разом $28. Олена Гординська, секр. ЛЕТЯТЬ МОЇ ЛІТА Здається — молодість мйна, Лишилось тільки трошки, Я стану згорблена, сумна, Лице покриють зморщки. Кудись летять мої літа, Кудись у невідоме, І гасне сміх мій на вустах Блідим малюнком втоми. Як літо осінню вміра, Як взимку біла нива, Я буду скоро теж стара, Я буду скоро сива. Париж, 1947 Діма (Із збірки „Волошки") Коли згадую про ті часи з перспективи 40 років, то не можу рівня „Мети“ як слід оцінити. ((На жаль, від того часу не бачила її). Та треба брати до уваги, що це були перші початки в цьому напрямі і молоді дівчата взялись за діло без ніяких фондів з мо лодечим запалом, але і з молодечим браком досвіду. Тому не диво, що Олена Пчілка у привітальнім листі до нас з нагоди по яви першого числа „Мети“, написала: „Бажаю вам більше успіху як поспіху“ Для „Мети“ прислали свої речі Ольга Коцюбинська, Катря іГриневичева, Константина Малицька, Уляна 'Кравченко і інші відомі письменниці того часу. їніціятиву до видавання „Мети“ дала Дарія Шухевич, що якийсь час була її редактор кою, а ми, члени кружка їй помагали. Дарія Шухевич і Настя Грінченко були соціял-демократками і стояли у .звязку з тодіш німи лідерами тієї партії, (М. Ганкевич, Старосольський, Косе- вич)- однак ні „Кружок Українських Дівчат“ ні „Мета“ не мали партійної закраски, а наступна голова організації, Северина Да- нилевич Кабаровська була з переконання національна демо кратка. ■Крім вище згаданих членок пригадую Олену Ясеницьку, Ма рину Лучаківську, одиноку тоді звичайну студентку медицини, Олену Бережницьку, О. Озаркевичівну, Іванну Шехович (якій Франко присвятив свою історію української літератури), Хара- ківну, Белеївну, Стельмахівну, Е. Крушельницьку та інші. Богато з них тепер покійниці. Настя Грінченко померла в Києві в тюрмі ще перед першою світовою війною, а друга ініціяторка того то вариства Дарія Шухевич померла на засланні в Казакстані. Живучі.по цей бік залізної заслони колишні члени „Кружка Українських Дівчат", почесна голова Союзу Українок в Буенос Айрес, Е. Крушельницька Стернюк, та перебуваюча в Німеччині Мелянія Стельмахів Витвицька, може мають більше споминів про цю організацію. Ще в 1905 р. товариство перемінило свою назву на „Кружок Українок11 тому, що членки вийшовши заміж, не хотіли покидати своєї організації. Спільний виступ обох жіночих товариств ство рив потребу обєднання. І так в 1909 р. обі львівські організації створили нове товариство „Жіночу Громаду". Новий австрій ський закон про товариства давав змогу поширити діяльність на всі кра'нт' Лвгтпії. І тому статут „Жіночої Громади11 міг спертися на ширших рямцях. Головним завданням „Жіночої іГромади“ було перевести централізацію існуючих жіночих організацій, та основувати філії в повітових містах та кружки по селах ҐалиА чини і (Буковини. На підставі того статута українки мали право оснувати свою організацію також у Відні, Празі чи іншому ав стрійському місті, де жило більше українок. Думалося тоді і про закарпатських жінок, але на Угорщину не можна було того ста туту поширити. Пригадую собі ті справи, бо статут для Жіно чої Громади опрацьовувала Константина Малицька зо мною.' Коли в „Клюбі Русинок" чи в- інших жіночих товариствах пра цював до того часу лише сам виділ, „Жіроча Громада*1, згідно із статутом творила різні секції: організаційну, видавничу, добро дійну і т. д., щоб у цей спосіб здиференціювати роботу і притя гнути до праці більше жінок, відповідно до їх заінтересувань. Найбільше уваги присвячено організаційній- ділянці, і тому по різних містах та селах поставали філії і кружки „Жіночої Громади “. Також існуючі товариства приєднувались до Цен тралі, зміняючи свій статут і назву, або залишаючи старий. Львівська централя почала організувати не лише жінок ін телігенток, але також міщанок і робітниць. До філій і кружків висилано референток. Пригадую такі поїздки М. Білецької, К. Малицької, І. Січинської, С. Олеськівної, Стефи П., а мені також доводилось побувати в Перемишлі, Яворові, іКраківці, в деяких гіідльвівських селах і на Покутті. На тих сільських зборах бу вало нераз велике число жінок. Тяжче було до організації при тягнути міщанок і робітниць. Одним з головних завдань „Жіночоі Громади" було дома* гання політичних прав для жінок. У тій цілі львівська Централі і провінційні філії скликали збори, писали петиції до уряду і т. nj Пригадую одно таке віче 1910 у справі допущення жінок до голосування у Львові, на якому промовляли Марія Білецька, К. Малицька, одна селянка з-під Львова і дівчина служниця. По вічу відбувся похід під сойм, де українські вічевики стрінулись з таким самим походом польських і жидівських жінок, що мали свої віча рівночасно, в інших локалях. У всіх інших справах, культурних чи харитативних, українські жіночі товариства на контактувалися з польськими чи жидівськми жінками. Однак тоді, у справі домагань виборчих прав, виступили разом. Під соймом зібралося чимале число жіноцтва яке домагалось вибор чого права в майбутніх соймових виборах. Просто примусили сеймового маршала Станислава Бадені (брата відомого во-рога українців, Казимира) прийняти делеганію. Для нього демон страція жінок була несподіванкою і він сам не знав, як посту пити у цій справі. Від української делегації, у склад якої вхо дила М. Білецька, К. Малицька і я, промовляла Малицька. У не звичайно добре приготованій і красномовно виголошеній про мові сказала багато правди на адресу польських магнатів та пра польську політику в Галичині загалом. Від польок виступила; тоді графянка Пелягія іПлажек, яка була перейнята феміністич ними ідеями. Бадені був здивований участю польської аристо- Олена Залізняк 3) Початий українського жіночого руху
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
