Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
enzm- Яка повинна бути програма жіноцтва в Америці в найближ чім майбутнім? До чого повинні жінки змагати, і іцо зробити щоб її виконати? Багато визначних жінок і провідниць жіночих груп мають про це питання свою думку. Керрі Чепман. Кетт, довголітня піонірк'а жіночого руху в Америці, яка померла два роки тому, писала: “Рівноправність полів є ще в майбутньому. Навіть найнові ші програми жіночих груп є дуже консервативні. Позиція жінок є дальше не така як повинна бути, й ми маємо добиватися іірав які не робйїїигб ніякої- різниці щодо полів, прав жінок як віль них і відповідальних голосуючих громадян. Я закликаю дальше жінок які таку програму приготовили б, і жіноцтво які таку про граму буде активно підпирати”. Елінор Розевелт каже: “Улегшення домашніх робіт звільнили жінку, настільки що вона може віддати свій-час справам громадянським і державним. Це найбільший здобуток жіноцтва за 100 років. Майбутнє жінки в житті родиннім зостається дальше перш усього в ролі матері, в інших ділянках вона має бути зачислена як особа, а не тільки як жінка. Як мати вона повинна інтересуватися справами громад ськими й державними, повинна належати до організацій і бага то читати, щ об виробити собі думку про ті питання, які рішають про майбутнє її дітей та родинного огнища і відповідно їх ак тивно підпирати”. Перл Бак, відома американська письменниця, каже: “Жінка що не інтересується ніякими справами поза своїм до мом, не може вирішати серіозних громадських питань. Ми му-f симо закликати жінок до громадської праці, щоб вони пізнали свою відповідальність як громадянки держави. В Америці жінки мають привилеї але не рівність. Америка дуже горда на своє жі ноцтво, але все таки думає що було б краще коли б воно сиділо вдома, а всю працю громадську лишало чоловікам. Тому, наза- гал, так тяжко втягти американську жінку до серіозної громад ської праці. Вода воліє провести свій вільний час при „бриджу" або на ходження від крамниці до крамниці купувати речі на які її кищеннялюпрдвді не дозволяє. Хоч підрахунки подають що Америка з усіх країн світу має найбільше жіночих організацій,, клюбів і товариств, то все таки на Америку їх за мало. “Жіноцтво повинно вже раз збудитися з того приємного сну громадської бездільності і здати собі справу що коли воно має здобути більше рівних прав, мусить само про це подбати. Шко ли життя громадянки не можна купити при “баргейн кавнтер”, ані навчитись коло “бриджа”. Якщо жіноцтво хоче позбутись титулу “привилейної кляси”, а дістати повну рівність, мусить ви користати ввесь вільний час щоб вишколити себе як громадянок держави”. ДрГ Маргарет Мід, славна антропологістка Американського Музею Природної Історії, каже: “В Майбутньому дім жінки повинен'бути часткою життя у громаді. Ми можемо зробити дуже багато для громади в якій живемо, своєю порадою і працею в добродійних, суспільних і робітничих інституціях, даючи трохи свого часу, не занедбуючи дому. Ми мусимо ВЧИТИСЬ сполучити ДІМ І громаду без ШКОДИ' для одного, або. другого”. Етел Берримор, славна драматична артистка, каже: “Жіноцтво Америки не користає з прав за які довго боро лося. Те що здобуло, воно занедбує через недбальство й лінив ство. Є ще деякі становища недоступні для жінок і за них треба свідомо дальше боротися. В театрі, майбутнє жіноцтва є дуже блискуче. До цього часу жінки здобули собі становища директо рів і виставців та авторів драм. В майбутнім театр матиме жінок на дуже визначних, добре платних позиціях” Мері Нортон посолка до Конгресу у Вашингтоні писала: “Майбутнє жіноцтва залежить від нас самих. Ми маємо право голосування від ЗО років, ми дістали визнання у всіх майже про фесіях і бизнесі, маємо жінок на становищах про які давніше жінка не могла і мріяти, бо Це було ніби якесь зачароване коло для мужчин. Коли ми не занедбаємо-того що вже здобули, і бу демо добрими громадянками, то дальші наші пляни буде легко перевести в життя. Політика є складне питання і ми маємо вже жінок, хоч небагато, що його інтелігентно розвязують. Вони дій сно рівні чоловікам талантом, знанням і працею на тім полі” Оце кілька думок визначних американських жінок про зав дання жінки як громадянки. Приказка — “яка жінка така нація”, містить у собі стару правду, бо жінка як мати виховує змалку членів нації* вона дає їй характер, напрям її діянням, її життю, поступові і взаєминам зо світом. Іншими словами, жінка відпо- ’Перші. роки існування,СУА є важні тим, що заложено цю ор:> ганіздцію тоді, коли жіночий рух майже зовсім підупав. В 1925 році мав відбутися Кон грес .Жіночої Ради у Вашингто ні і треба було помогти нашим сестрам у краю грошево^ щоб могли вислати також україн ку з українських земель до Ва шингтону. Того року на засі данні української Жіночої Гро мади міста Ню Йорку рішено запросити на наради представ ниць жіночих товариств задля створення Конгресового Комі-* тету. На тім самім засіданні що Стефа Абрагамовська Ґрицко відбувався у березнГна пропо зицію п. П. Дембіцької, прису тні постановили не приймати жадних номінацій до комітету щоб тим самим дати змогу втя гнути інших жінок до ширшої діяльності. На нарадах у квітні які відбу лися в домівці Жіночої Грома ди при ЗО Іст 7-ій вулиці у при сутності представниць з різних товариств та запрошеного жі ноцтва з Н. йорку й околиць — п. Юлія Шустакевич голова, п. Олена Лотоцьгеа секретарка, п. Катря Шутаківна касієрка. Як відбувся конгрес, це опи сано в альманаху Жіночої Гро мади. По конгресі у Вашингтоні п. Чикаленко Келлер відвідувала жіночі товариства та буяа при сутня на вічу в українському Народньому Домі, де у'своїй промові підчеркнула що так започаткованої праці жінками в Америці не можна покидати, а треба створити велику орга нізацію і треба її проддвжати. На запитання Стефи Абрага- •мовської: чи було б добре ство рити з усіх жіночих товариств одне 4 велике товариство Союз Українок, на зразок Союзу У- країнок у краю, п. Чикаленко Келлер одобрила це та подала директиви до створення такої організації. Таким робохм Кон гресовий Комітет став першою управою Союзу Українок Аме рики, а Жіноча Громада стає першим відділом СУА. Переглядаючи ряди членкинь Ж. Г завважую, як багато вже відійшло на вічний спочинок із рядів наших. Радість мене о- гортає що ще залишились ті котрі спричинились так багато до створення СУА, як п. П. Дем- біцька, бувша* секретарка Жі ночої Громади, що розписува лася з краєм та писала запро шення до всіх жінок тут. Даль ше п. Дідоха, колишня касієрка У.Ж.Г., дуже енергійна і трудя ща жійка. Також немало ста рань і я поклала, бувша тодіш ня предсідниця Жіночої Грома ди, щоб створити з нкших ла нок щось більшого та пригада ти їм, звідки вони і чийого ро ду. Тішить мене що зможемо відсвяткувати 25-літний ювілей СУА. З нагоди ювілею запрошую всіх українок вступати в ряди СУА, бо громада це великий чоловік, бо поодиноко нас роз- кракають та зникнемо як роса на сонці. Багато членок і проводу СУ прибуло тепер до Америки з різних країн Европи. Вступай те в члени СУА та творім вели ку організацію, а Бог дозво лить нам відсвяткувати пяде- сятьлітній ювілей СУА. Стефа Абрагамовська Ґрицко. ПРИЇХАЛИ ЗАМІТНІ ЖІНКИ Заходами СФУЖО в акції переселення вдів прибула до ЗДА вдова видатного ук- раїнького драматурга Миколи Куліша, що його разом з іншими передовими письмен никами й діячами заслала більшовицька влада. Антонія Куліш враз із дочкою Ольгою спинились у захисті Комітету 5‘Мати й дитина” у Филаделфії. Туди ж прибула на днях секретарка централі О^Ж з Німеччини, — Олена Ко- ломінська з матірю. ВІДЗНАЧЕННЯ НАШОЇ ВЧЕНОЇ Стенфордський Університет покликав до своєї групи економічних студій п. Га лину Се легень на постійну працівницю.. П. Галина Селегень е спеціялісч’кою в ділян ці демографії й одною з небагатьох жінок, що працюють у цій галузі науки. СКЛАДАЙТЕ НАЦІОНАЛЬНИЙ ДАТОК відає за характер своєї нації. Вона є відповідальна перед май бутністю, перед історією нації. Коли жінка сповнила як слід свої нелегкі оббвязки матері, і громадянки, вона не боїться тієї відповідальності. Навпаки, вона горда за свою відповідальність що виявляє найкращі її досяг нення. Ми союзянки 25 років працювали щиро, віддано і гарно щоб відверто і сміливо прийняти ту відповідальність за свої труди. У срібний ювілей СУА підрахунок наших досягнень підтверджує це. Але ці 25 років праці нехай будуть лише добрим зачатком ще більшої, ще завзятішої праці союзянок в майбутньому. Ми маємо особливе завдання, бо перед нами велика місія — посвяти для України, для визволення її з невдлі. Воля американської зем лі допоможе нам здобути волю Україні. Через моря і далекі про стори подамо руки нашим сестрам і братам в Україні, щоб як найскоріше порвали кайдани й обновили соборну вільну і неза лежну українську державу. Л-Ц£. Завдання жінки громадянки Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top