Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
СЕРПЕНЬ, 1950 SSS^SSS h SSSSSSS h S^SB Вісті з жіночих осередків АВСТіРІЯ ти без різних політичних угрупувань, цеб то партій? Тільки в Совітському Союзі ба жаний “спокій і лад”, “лагідність” та політичне життя з однією комуністичною партією”. В “Нашому Житті” за листопад, 1949, у статті “За право чесної гри” читаємо: “Жінці чужі стрункі будови доктрин та строгі мірила партійних рямців. Вона під ходить до своїх громадських завдань щи ро і безпосередньо, хватаючи з них, те що найпекучіше. Суха партійна дисципліна їй чужа й не зрозуміла, як і всяка партійна ворожнеча”. У наступній статті — “Коли це скін читься?” — читаємо: “Нескінчені свар ки і взаємноненависть наших чоловіків уже завела нас до чужої хати, навіть не до хати, а під чужий тин завела нас? во на! Бездержавними, без роду, без племе ні волочимо ми своїх дітей роками по чу жих землях — і не задумуємось над тим, коли це скінчиться?” Що це? Засудження еміграції, як фор ми дальшої боротьби за волю України, чи не розуміння того, що воля у свій час бу ла втрачена в боротьбі з большевиками якраз через національно-політичну недоз рілість народу і чоловіків перш за все. Вихід з трагічного становища автор ті єї статті бачить у тому, що “українська жінка — інтелігентка, селянка, робітниця, партійна чи безпартійна, візьметься до своєї домашньої політики. До хатнього безустанного впливу на чоловіків”. З такими перспективами “домашньої політики” України не здобудеш! Єдиним наслідком її буде хіба те, що чоловіки на віть з домів повтікають. Ні, не треба українському жіноцтву на еміграції іти за цими хибними думками. IV Зїзд зовсім ясно станув на позиції, що обеднане жіноцтво являє собою полі тичну організацію, що прагне до Укра їнської Самостійної Соборної Держави, і в той же час відзначив, що ОУЖ повинна бути понадпартійною організацією. Жінка, як одиниця повинна сама вступати до пар тії, яка відповідає її переконанням, а ОУЖ повинна виховувати її до цього. Нам українцям, що ще виборюємо свою державу, потрібні партії, як носії методів та засобів здобуття держави. І тому то ОУЖ повинно знайомити жіноцтво з існу ючими партійними доктринами, бо буде боротьба між догмами матеріялістичними й ідеалістичними; між політикою помірко ваною та революційною, і кожна матиме свій світогляд та програму. Питання державного устрою, соціальні відносини, форми економічного буття, усі ці великі питання незабаром стануть пе ред українським народом. Вирішення цих питань буде залежати тільки від переваги голосів, де більшість буде ЖІНОЧИХ; коли СЖУЖО не буде кликати жіноцтво тільки до своєї “домашньої політики”. Та і Світовий Конгрес Українського Жіноцтва у своїх загальних резолюціях “висловлює свій подив і пошану для героїчної бороть би Української Повстанської Армії, кон статує, іЦо українська жінка бере актив ну участь у визвольних змаганнях, несе кріваві жертви в боротьбі з окупантом”. Вже з цих резолюцій ясно, кому спочуває більшість жіноцтва. Але ми повинні і можемо ставитися з пошаною до всяких переконань, і тому то ОУЖ могла б організувати'доповіді пред ставників різних партій, де в дебатах су противників народжувалася б істина для слухачок. Так робили, між іншим, перед революцією 1917 р. перед студентством та на заводах серед робітників, представники різних партій. Абсолютно не вірне твердження, що жін кам “чужі стрункі побудови доктрини та строгі мірила партійних рямців”. Захоп лююча майбутня праця на будові держави примусить жіноцтво не помічати “сухої партійної дисципліни”, бо вона не буде сухою, як на еміграції, а живою і повного змісту там на Рідних Землях. Тому перед ОУЖ на еміграції стоїть найвдячніше завдання підготовляти мо лодь до державницького мисаення і під готовляти багатосторонньо. Само ОУЖ по винно залишитись понадпартійним, бо ба- Дня 3 березня обрано на зборах у табо рі Гелбрун нову управу. Нечисленна вже сьогодні колонія нараховує ледве кілька надцять осіб зорганізованого жіноцтва. Праця Союзу Українок іде виключно в ха- ритативному напрямі. Засоби для цього здобувають дорогою публичних збірок, ім през та з датків Таборової Ради. І так Союз опікується постійно хвори ми українцями в санаторії для хворих на легені у Парші та двох інших лікарнях у Зальцбурзі. Такою опікою обділює Союз пересічно 40 осіб, передаючи їм що тиж ня масло, цукор, овочі. Для хворих влаштовують також тради ційні свята, як Свят-Вечір, Свячене та переводять для них збірки книжок. Управа Союзу співпрацює з рефератом суспільної опіки при управі табору. Це праця скромна й невеликого розмі ру, але має велику вагу. Хворі на легені це здебільшого молоді люди, що наслідком важких обставин скитальщини втратили своє здоровля. У багатьох випадках доб рий харч та лікування стрептомициною '"ще уможливило б їм цілковите видужання. Тому зусилля нашого жіноцтва дає їм про мінчик надії. Зусилля Союзу Українок варто ширше піддержати. АНГЛІЯ Дня 17 червня відбулися в Лондоні в домівці СУБ річні збори Організації Укра їнських Жінок, секції СУБ-у. На збори прибули делегатки з усіх більших осеред ків та членки організації в Лондоні; Обрано нову управу в такому складі: М. Гординська голова, а пп. М. Лукіяненко, 0. Молчанівська, А. Добрянська, А. Ко- ростовець, А. Баран і І. Шпитковська як члени.. Пляй праці намічує охоплення як найбільших кол жіноцтва в члени органі зації. Особливу опіку думають присвятити атеря, дітям і хворим. Посиленої уваги вимагатиме плекання народного мистецтва та його популяризація. ФРАНЦІЯ Дня 26 червня відбулися зат. збори Союзу Українок у Франції. Зборами про водила колишня голова СУ в Австрії Ган на Совачева, що тепер знаходиться у Франції. Із звіту управи довідуємось про оживле ну працю організації. Ряд імпрез, поважні збірки грошей на українську школу та видатна допомога хворим — це найзаміт- ніші її осяги. Нац. податку зібрав Союз Українок 53,250 фр. Нову управу вибрано в такому складі: п. Феник—голова, а пп. Гомін, Діма, Ма зур, Браер, Крупач члени. Збори пройшли в дружній атмосфері. Нововибрана голова зложила подяку п. Со- вачевій за ведення зборів та започатковує збірку для хворого українця, що перебу ває вже 19 місяців у шпиталі. АРГЕНТИНА Нещодавно подали ми огляд праці Сою зу Українок Аргентини. Приходить нагода обговорити працю й жіночих товариств що є давніші на тому терені. Т-во “Відродження” влаштувало 15 ли пня перший зїзд всіх жіночих секцій. Пер гато є питань загальних для всіх жінок, незалежно від партійної приналежності. Тільки одне — не звужувати світогляду жіноцтва до суто хатніх інтересів. Навіть для тих, хто вже не побачить У- країни, користь від свідомого відношення до політичних справ буде велика в держа вах сталого поселення. Добро і долю українського народу ста вимо понад усе — тому і готуємось до цього — для майбутнього життя. Тому ж і вимогу “миру, порядку і дисципліни до наших політиків” ми можемо здійснити, тільки входячи самі безпосередньо до по літичного життя. О. ТРОХИМОВСЬКА. ший день зїзду виповнений рефератами про значіння жінки та характеристику праці Секцій Т-ва “Відродження”. Другий день зїзду призначений на річні заг. збо ри жін. секціїї при централі. З нагоди з'їз ду відкрито виставку українських вишивок а ввечорі відбувся музичний виступ жінок- солісток та жіночого хору. У влаштуванні зїзду взяли участь — крім голови секції В. Мушинської і секре тарки І. Білик-Паславської — членки пп. Ніна Опашка, Ольга Бандура, Марія Мар- цюк, Оксана Мандзій. Секція започаткувала в часописі “Наш Клич” жіночу сторінку, що йде п.н. “Пра пори духа”. У першому числі читаємо за клик голови Федерації п. 0. Кисілевської, огляд конгресу Світового Руху Матерей і нарис Софіїї Парфанович. В центрі сто рінки заповіді української жінки. Жін. Секція при Т-ві “Просвіта” свят кувала 29 травня свій пятилітній ювілей. Дбайливо підготована програма стягнула добірну публику. Спершу обговорили пп. Н. Стрийків пятилітню діяльність секції, а п. С. Демчук плян праці на майбутнє. Пізніш місцеві наші мистці виповнили програму своїми точками, а закінчилося це свято спільним бенкетом. Жін. Секція при Т-ві “Просвіта” про вадить сторінку в часописі “Укр. Слово”, якої редакторкою є п. Н. Стрийків. ЩЕ ОДНА УСПІШНА ВИСТАВКА До ряду вистав, що зробили нам імя в широкому світі, належить міжнародна ви ставка в Монтреалі (Канада), що її пе- ЕТНОГРАФІЧНА ПОЇЗДКА Осередок Укр. Освіти й Культури за просив п. Тетяну Кошиць, вдову україн ського композитора на обїздку зах. Кана ди з доповідями. Доповідниця говорить про українську народню пісню й народне мис тецтво. При цій нагоді виявилось, що серед на ших поселеніц є захованих ще багато не відомих пісень. Доповідниця взялася за писувати їх і сподіється зложити гарну збірку пісень із мелодіями. Також багато предметів нар. вбрання й домашнього вжитку, що його привезли з собою пере селенці — може вона зібрати до музею- архіву Осередку Укр. Освіти й Культури. ВІДГУКИ КОНГРЕСУ М.М.М. Про конгрес М.М.М. (Світового Руху Матерей) писала оживлено вся французь ка преса. Газета “Ла Круа” (Хрест) при несла докладне звідомлення з перебігу конгрису, а наприкінці витяги з найціка віших доповідей. На замітному місці по міщено короткий огляд пращ Ол. Сулими п.н. “Страдання української матері”. Ог ляд цієї праці подали ми в попередньому числі, а в щлості видрукувала її “Свобо да” в своєму англійському виданні. ревели у травні ц. р. Українську частину зорганізувала Ліга Українських Католи цьких Жінок. Виставка дала повний пере гляд нашого народного истецтва, а крім того дещо з образотворчого мистецтва (Мороз, Труш, Мушинський). У прикла дному мистецтві зацікавив усіх заімпрові- зований престіл та вишивані ризи. Відвідувачів було дуже багато. Треба було ввесь час пояснювати. Щовечора бу ли дівчата в народних строях (гуцульсь ких) і допомагали в поясненнях. В усіх часописах Монтреалю появилися прихиль ні відгуки. В осібній залі виставляла молода ма дярка Генуш, що про її творчість ми вже писали. І так знов одна успішна спроба — по знайомити світ із давньою культурою на шого народу. Треба тільки належно вико ристовувати такі нагоди добрими інфор- націями та плеканням навязаних звязків. Та про це вже подбають напевне україн ські жінки Монтреалю. Подібно успішною виставкою був почин*' уряду праці в Клакгейтон, Йоркшер, в Англії. Тут українська громада з Брадфор- ду за ініціативою п. Іванни Вітошинської перевела в міській залі виставку що лиши ла незабутнє враження. Ось як пише “Українська Дука” про цю подію: “Український відділ на виставці був влаштований, наче чепурна родинна хата на далекій батьківщині. Цей закуток залі був справді чудово удекорований і гарно прибраний та ввесь час притягав увагу глядачів. Виставку обслуговувала пп. Ві- тошинська, Золотницька і Луців, одягнені в народне вбрання”. УКРАЇНКА ПРИ ШТАБІ КОМІШЕНЕРА В ПАКІСТАНІ Українка із Саскачевану, пан на Павлина Блага, виїхала не давно з Оттави до Карачі, сто лиці Пакістану, де буде працю вати у штабі канадійського ви сокого комішенера. Це не перший раз, що панна Блага займає таке поважне становище. Підчас війни вона працювала «в Канада Гавс у Лондоні, в Англії. Брала також участь в конференціях в Бель гії і в Парижі. До Карачі панна Блага виї хала літаком. Вислужить там; два роки. Панна Блага скінчила Саска- чеванський університет. УКРАЇНЦІ В БЕЛЬШ З часопису Вісті що появля ються у Брукселі, столиці Бельгії, довідуємося що в Бельгії тепер є приблизно 7 тисяч українців. Передплачуйте “Наше Життя* УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АРГЕНТИНИ Посередині почесна голова СУА, Емілія Стернюк Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
