Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
кілька імен, що стали відомі і поза кордонами нашої батьків щини. Це передовсім зірка сві тової опери Саломея Крушель- ницька (народжена 1873 р.) у свій час найвидатніша сопрані- стка у світі. її виконання де яких роль у деяких операх, на приклад, головної ролі у „Ма дам Батерфлай“, згадують до сьогодні. Імя здобули ще Окса на Петрусенко, Марія Литвм- ненко Волгемут, Марія Сокіл — всі високої якості оперові співачки, та Ніна Кульчицька, опереткова прімадонна. Театральне мистецтво — де мистецтво хвилини, воно вмі- рає разом із актором. Залиша ється лише спомин, а само .ми стецтво мусить мати щораз но вих творців. Віримо, що вели кий і молодий український на род теж і в майбутньому дасть українському, а то й світовому театральному мистецтву також нових творців споміж жінок, які на традиціях славних дія чок українського театрального мистецтва в минулому підне суть де мистецтво до ще кра щих висот. (от) З прикмет, які треба нам на бути та виплекат'и в собі, мож на назвати: солідарність (не примітивна солідарність чере ди, а високосвідома національ на карність), почуття обовяз- ку, почуття особистої відпові дальності, почуття міри, точ ність, речевість, витривалість, чемність, словність, мовчали- вість; працьовитість, самокри- тицизм, особиста гідність, стриманість, національна гор дість; ніжність до близьких та дорогих осіб, рішучість, неу- ступчивість, непохитна твер дість у відношенні до ворожих шкідливих для нас чинників. Послідовність у початому ділі, погорда вигідного життя, по горда дешевих успіхів. Дарія Віконська СКЛАДАЙТЕ НАЦІОНАЛЬНИЙ ДАТОК! Українська куховарська книжка в англійській мові Заходами й коштом “Інтернешенел Ін ститут” у Филаделфії, приготовляється й .небаром появиться з друку нова українсь ка куховарська книжка в англійській мові. Інтернешенел Інститут у Филаделфії, як одна клітина Краевої Федерації Інтернеше нел Інститутів, е агенцією соціальної опі ки й помочі старим і новим імігрантам, у справах іміграційних, особистих і родин них турбот. Це порадня для тих, що не мо жуть добре розмовитись по англійськи. Филаделфійс*ький Інтернешенел Ін ститут вдержує вечірні курси, де вчать у- чителі нижчих і вищих шкіл, відповідно до вимог студентів. Торік Інститут засну вав теж посередництво праці, з якого ко- ристали новоприбулі імігранти. Різні то вариства і клюби, між ними й українсь кий Культурний Осередок, які гуртуються в Інституті, уладжують часто вечорі, кон цертові імпрези чи танечні забави, де про грами зладжені силами даної групи. Нераз українські танцюристи виступали з рамені Інституту на телевізії або концер- тових програмах, а теж співацькі сили — солісти чи групи — уладжували вистави. В будинку Інтернешенел Інституту деякі із 23 національних груп улаштовують ве чорі, на яких подають виключно свої стра ви. Тут була нагода оцінити кухню різних народів і тут зродилась думка видати ку ховарські книжки кількох більших націо нальних груп в англійській мові. Перша книжка буде українська. Комі тет для зладження цієї книжки зложений із українок та американок. До Комітету за прошення прийняли 3 українки. Пані На таля Гаврих Костецька, директорка гос подарської школи у Львові. Вона студію вала в учительськім Семинарі Домашньо го Господарства для вчительок середніх шкіл господарських у Варшаві. У видан ні “Нова Хата” що перед війною виходив у Львові, пані Костецька вела відділ до машнього господарства, та робила пока зи по всіх містах і містечках Галичини. Пані Костецька фахівець у куховарстві й усі її переписи добре випробовані. На ски тальщині в Німеччині вела переходовий табір у Франкфурті, а пізніше у Буцбах, лс приходилось їй годувати 2,000 осіб ден но. До цього комітету увійшли пані Лідія Бурачинська, бувша редакторка “ Нової Хати”, пані Стефанія Пуаїкарева, бувша ЗАХИСТ МАТЕРІ Й ДИТИНИ У ФИЛАДЕЛФІЇ Сидять перший ряд з ліва) діти, Валентина Казанівська, Люба Літкевич, Віктор Літкевич, Василь Хороненко, Славко Літкевич, Марія Казанівська, Людмила Казанівська. Сидять (другий ряд з ліва) Марія Куліш, Ольга Довгань, Анна Сікора, Марія Юркевич, учителька дітей Захисту, М. Вдовиченко, Марія Літкевич. Стоять (третій ряд, з ліва) Маруся Довгань, Софія Мирачевська, Олена Коломінська, Марія Казанівська, Антонія Звадюк, Л. Куліш, Ляриса Крицька. управителька кооперативи Українське На родне Мистецтво у Львові, а тепер дирек торка Кооперативи Базар у Филаделфії, і пані Олена Лотоцька, урядничка Інтерне шенел Інституту у Филаделфії. Книжка буде мати переписи на зупи, мясива, ярину, салати, десерти і печиво. Обкладинку виготовить один з українсь ких артистів. Українська куховарська книжка в ан глійській мові вже давно була потрібна. Молоде покоління, що не вміє читати до статньо по українськи, а любить україн ську кухню і хотіло б продовжати тради цію в дома, буде мати добру нагоду нав читись варити й пекти добре, бо матиме всі розміри подані у приступній формі. Наприклад — коли мама казала дати “пучку” цього або “на око” того, то книжка скаже їй що треба дати ложечку, чи склянку, чи фунт, того або цього. Не буде вже треба вгадувати, скільки є “пуч ка” чи “на око”, чи “до смаку”. Найновіше завважання є, що доми які беруть українок за куховарок і люблять наші страви, хочуть знати, що в даній страві є і як її приготовляється. Інтер нешенел Інститут має такі питання безпо- ЗАВВАГИ Хто е „чужинець" в Америці? У розмовах, промовах, в га зетах, навіть у передових стат тях від якогось часу чужинця ми називають американдіві ві Америці, канадійців <в Канаді, австралійців в Австралі, бель гійців у Бельгії і т. д. Наприклад, в одному місті в Австралії, як читаємо в часо писі, на українське свято при йшло багато українців, а з... „чужинців" був... генерал ав стралійської армії, посадник міста і т. д. - — Це- чужинці? — питається один земЛяк другого. — Так, для мене чужинці! — О, ні — відповідає пер-' ший — австралієць в Австралії не є чужинцем для нікого. Так само американець в Америці не є чужинцем для нікого. Ця баламута виходить з не-; порозуміння щодо значення слова „чужинець“ Словники Бориса Грінченка й Уманця і Спілки подають правильно, що чужинець зна^ чить чужосторонець, чужозе мець. Українці в Америці й Канаді вже здавна прийняли таку де-і фініцію. Зрештою, в Америці не треба відзначати що амери канець є американець, вистар^ чить сказати, що в Пассейку на концерті був посадник міста,1 або в Бервкку виступав посол, а що вони американці так це загально-відоме і самозрозу-і міле. Коли ж говоримо або пише мо про чужих, то так таки і пишемо — чужі, У чому згідні також автори згаданих слов-^ ників. З "належним поважанням” Наше Життя уже звертало у- ним поважанням”, або з “нале жною пошаною” є погана, не? жною пошаною” ю погана, не пристойна, й не повинна бути вживана. Однак вона дальше Наталя Костецька середньо від господинь що взяли українсь ких куховарок. Книжка появиться з друку за 2 місяці і буде коштувати одного доляра. М. Терра. покутує і зачуваємо від різних осіб що отримують листи з та ким власне “закінченням” Каже один земляк — увесь лист гарно і пристойно написа ний, а на кінці “хляп” — з “на лежним” поважанням. Іноді важко щось добре, гар не, розумне поширити, але глу пе і погане часом стане таке “популярне” що просто годі його викорінити. Так є і з тим “належним” поважанням. Коли хто пише листа до при ятеля чи знайомого, чому має його ображати “належним” по важанням, цебто відданням йо му лише стільки “поважання” скільки йому “належиться” (шкода що не підраховано на процент!)? Чому не може дати йому трошки більше пошани а- бо загалом не кваліфікувати ці єї пошани? Адже можна по людському і пристойно закінчити листа “з пошаною”, чи “з пошаною до Вас” і т. п., і не ображати ад ресата. Лист, загалом, має мати пристойну форму і зміст, зна чить і закінчення листа мусить годитися з його цілістю. НАСЕЛЕННЯ ЗА ЗАЛІЗНОЮ ЗАСЛОНОЮ Кілько є населення за заліз ною заслоною? Найбільше в Азії, бо в самій “комуністичній” Хіні є коло 450,000,000 людей. У Совітськім Союзі є прибли зно 200,000,000. В сателітських країнах: Польща 20,000,000 Чехословаччина 10,000,000 Румунія 18,000,000 Мадярщина 9,000,000 Болгарія 8,000,000 Албанія 1,000,000 Литва 3,000,000 Латвія 2,000,000 Естонія 1,000,000. Насправді про жадну із тих країн за залізною заслоною не ма докладних статистичних да них. І що молодість гасне, .кінчається .. То не правда, так вчора здавалося, А життя лиш тепер (починається. Діма Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
