Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16
На прощальній вечірці, яку уладила для мене гостинна Фі лія СУА в Дітройті, між зна йомими мені панями зразу спо стерігаю -нову, визначну nb- стать: висока, .гарна, хоч вже не молода пані,,в чорному ок- самітовому одягові. Нас зна йомлять: це пані Анна Бичин ська, визначна малярка й пись менниця. Вона приїхала з Арм Арбор ЗО миль звідсі нароком, щоб познайомитися з нами. Вона прохає мене відвідати її. Радо приймаю- пропозицію я ще того вечора автом, кермо ваним панною Евелін, дочкою пані Бичинської, заїздимо пе ред. ганок гарної поверхової хати родинц/ Б и чйн ських . І зразу, як тільки увійшли ми у велику світлицю, стаю оча рована. У вазонах екзотична зелень, у вазах китиці свіжих хризантем;, на стінах з образів малярки грають усіми краска ми квіти. Вони такі живі, свіжі,, що здається, кімната пахне ни ми. Є між образами й фрагмен ти міста і сцени з порту, але мою увагу полоню ію ть перше квіти. Я не >є знавець малярства. Не вмію аналізувати мистецьких шльоріїв образів. Я тільки по траплю- відчувати їх правду й красу. І це власне заговорило до мене голосно із картин пані Бичинської. Пані Анна Бичинська з роду лемканя. Батьки у Олександер і Марія Курилло — бідні селя ни зо села Спільник, на Лем- ківщині,' переселились в Аме рику давно, так що пані Анна найстарша з їх десятеро дітей, яка має тепер 66 літ (виглядає 10 літ молодша), вже народи лася в Америці. Молодою ви йшла заміж за Жигмонта Би- чинського, презвитеріянського проповідника, й замешкала з ним у Канаді. Тут обоє брали живу участь у громадянській роботі. Коли ж їх діти, а було їх пятеро, попідростали, бать ки, щоб дати їм змогу здобути вищу освіту, перенеслись до Америки, замешкали в містеч- іку Арм Арбор, де знаходяться найкращі американські високі школи, які стягяють до себе молодь із цілої Америки. Д о сить сказати, що на 50 тисяч мешканців майже половина, бо 22 тисячі, це студенти універ ситету і високих шкіл. Завдя ки тому, всі пятеро дітей п-ва бичинських покінчили універ ситетські студії. Пані; ІБичинська після двох років студій в академії маляр ства,- в часі яких належала до найкращих учнів, ще рік сту діювала скульптуру, в якій теж проявила великий талант.- Це все було перед 15 роками. Щ о року в Дітройт відбувається велика виставка, в якій пані Бичинська бере участь і дістає все високу оцінку за свої пра ці у пресі і в наукових колах. Пані Анна займається теж літературною' працею. Деякі її новельки із життя перших у- країнських імігрантів, бачила я друковані в і англійськім ілю строванім журналі. Вона обі цяла юдну новельку перекла сти українською мовою. Рідний край пані Бичинська відвідала ще зо своїм чоловіком, що по мер 3 роки тому. Перебувала тоді два роки у Львові. Пані Бичинська має багато готових .образів. Вони поскла- дані одні на одних в малій кім наті на долині, частина на дру гому поверсі. Там теж знахо диться велика бібліотека її по кійного чоловіка та манускрип ти її праць і велика повість, автобіографічні спогади, її чо ловіка. Оглядаю- цілий дім і врешті питаюся: Але де властиво Ва ша робітня? Пані Анна засмія лася. Робітня? Не забувайте, що я одночасно і господиня та мати, яка мешкає з двома до рослими дітьми і веде' ціле го сподарство. Тому моя госпо дарська і малярська робітня є разом — у кухні. Погляньте. Тут маю найкраще й найвідпо- Де живе і розвивається рід на школа, рідна книжка, літе ратура. там і народ живе і ро сте у національній свідомості, значенні й популярності. Кож на установа, організація коли вона має друковане, слово, то дуже скорим і могутнім' тЬм- пом розвивається. іКнижка, ча сопис — це чинник духової зброї, а як людина духово о- зброїться, таким шляхом вона і піде. Отож на це ми мусимо дати найкращу, найвартнішу духову зброю нашій жінці, на шим людям, а світові сказати про нас через творчість таких великих талантів, як наша по етка, наша іписьминниіц’яі Леся Українка. Дуже розумно вирішила Го ловна Управа Союзу Українок Америки, щоб приступити до видання творів Лесі Українки в англійській мові. Кожна свідома українка сьо годні почувається гордою, що жіноча оірганізація її народу вміє думати глибоко і братись за таке високе діло. Дорогі сестри, до цього ще мусимо собі усвідомити, що видання цих творів коштує чотири ти сячі доларів. Це виключно на ми мусять бути ці гроші зібра ні, і то вже тепер, бо книжка мусить вийти у цім I960 році, перед конвенцією' Союзу Укра їнок Америки мусить бути вже готова. Та.к, як бачу, відділи жертвують і присилають, але не всі і не досить. Так чи не по думати б хоч тим найсвідомі- відніше світло в цілому домі. Ну, справді оригінальна комбі нація. Так уладити собі працю . потрапить лише жінка. Перед виїздом пані. Анна по казала мені здебільша містеч ко. Ми оглянули цілий ком плекс університетських буді вель. Заходили у викладові за лі, в бібліотеки, робітні, ресто рани, де багато молоді попи вали лимонади або чай. Між •студентами бачила я і муринів та муринок. В тій університет ській атмосфері пані Бичин ська чується як вдома._ Вкінці приїздить з праці дочка, панна Евелін, уряднич- ка фабрики Форда — і відво зить мене з цієї милої гостини додому. Олена Кисілевська. шим членкам і прихильницям ■про значення рідної книжки і з нагоди цього божественного Великоднога Посту даймо на шу жертву від себе, хто кілько ■може. Я жертвую 10,00 доларів на видання творів Лесі Українки і кличу свідомих українок, жі нок, що розуміють вартість друкованого слова у світі. Дорогі сестри, дайте вашу пожертву зараз, на книжку, -на видання творів нашої найбіль шої поетки, письменниці Лесі Українки. Анастазія Г. Біловус, З ВЕСНОЮ Фіялочки веснянії Зацвіли синенько, Ой, як собі спогадаю, Забеться серденько. Як то колись воно було Весело вбсною. Як зазуленька кувала В саді над водою. Зазуленько сивенькая, Заспокійся, мила, Розкажи мені новину Про мою родину. Де вона тепер горюїє, Де бідує і нудьгує? Закуй, -закуй, та дай знати. Де' є рідна моя мати... Закуй ще раз, зазуленько, В зеленій дубині, Як бувало у дні давні В радній Україні. Марія Передак. Грицьно Григоренно Письменниця Олександра Су« д о е і щ и к Косач родилась у Ве ликій Україні 1867 року. В Ки єві ходила до гімназії й на ви щі курси і запіізналася' з гру пою української молоді, що гуртувалася біля Лесі Україн ки. З часом вийшла заміж за брата Лесі Українки, Михайла Косата. Скоро опісля, появилися дру ком її оповідання: яікі підпису вала прибраним імя>м Гриць- ко Григоренко. Після смерті чоловіка в 1901 році Олексан дра заробляла на життя вчите люванням і пером. З великим реалістичним та лантом змалювала вона нега тивні сторінки селянського по буту. Писала теж на теми із життя інтелігенції і робітників („Золотарі ”, „Машиніст”). З великою любовю описувала дитячі постат[ й посвятила ді тям окрему збірку „Дітки”, із ЖИТТЯ) - інт.елігентськиїх, селян ських та робітничих дітей. Стилістичні засоби її неба гаті. Найбільше вживає так зва ної розповіді, щ об викликати ілюзію живої мови. Тому і в і М ові її оповідань багато інди відуальних відтінків, а також ■Відгуків народної усної твор чості. Стилем вона наближена до Марка бсвчка (Марй Марко-, вички), і Ганни Барвінок (О- лександри Білозерсь-кої Куліш), а песимізмом настрою до Лю бови Янсвської. Вона писала теж драматичні твори й дитячі П’ЄСИ. Олександра Косач померла 1924 року. В 1930 році видав ництво „Рух” у Харкові вида ло два томи творів Олександри Косач під псевдонімом Гриць- ка Григоренка, Успіх нашої вишивки Хоч вишивку вважає дехто несучас- ною розвагою, бо сучасна жінка не має на те часу, то все ж є тисячі способів,, як прищепити її й сучасному поколінню. Один з таких способів випробувала в 'Англії п. Іванна Вітопшнська і розвя- зала її блискуче. ГГ. Вітошинська була, довголітньою вчи телькою з великим замилуванням до на родного мистецтва. Бажаючи доповнити своє знання шиття, записалась вона на вечірній курс інституту в Шиплі, місце вості, де тепер живе і працює. Вчителька кравецтва пізнала по укладі пальців, ща нова її учениця залюбки вишиває. Про хала показати свої вишивки і це - стала притокою до дальшого ходу справи. Наші вишивки подобались учительці, директо рові та інспекторкам інституту. Справу передискутували відповідні чинники і від осені 1949 запровадив Шиплі Техникел Інститют і Скул оф *Арт — у клясі „тра диційне вишивання44 — курс українських вишивок. Провадить його п. Вітошин ська. Записались наші дівчата з місце вості й околиці. Наука відбувається раз- на тиждень. Свою програму розпочала п. Вітошин ська від вишивки хрестиком, як най простішої. Курсантки мають у пляні ви- ' шити собі рушник, подушку й серветку. Велику увагу присвячують доборові кра сок та укладанню взорів. Наприкінці березня має відбутись виставка перших виконаних робіт. П. Іванна Вітошинська є членкою управи Жін. Секції в Англії та відпоруч- ницею цієї організації до СФУЖО. Віта ємо її з таким успіхом у пращ для на шого народного мистецтва. Малярка Анна Бичинська Видання творів Лесі Українки З приводу видання творів Лесі Українки в. англійському перекладі, старанням СУА (Допис з Дітройт, Миш.) У гостині в малярки Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top