Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16
Шість місяців в Европі (Спеціяльний* допис до “Нашого Життя”) іВ чу&их країнах перебула я шість місяців. Здавалося б, ще в чужих краях усе-чуже, -навіть люди чужі. ’ Але так воно не було -зо мною. Воєнна хурто вина порозкидувала по цілому світі наших людей, і я мала нагоду бачитися з ними в усіх тш країнах. Стефгі іія Абрагамовська Грицко Приїхавшії. до Лондону, за раз першого дня запитала шо фера -адксівкиу чи з«а€, як ме не закезіи до українського до му.‘Наказалося, що українці й їхня домівка знані лондонцям. ГГе л і довгої їзди по-місті він іфи візьме не туди, де я бажала. Я ще добре не висунула голо ви з авта, як почула рідну мо- Еу. Якраз два молоді чоловіки виходили з домівки та розмов ляли м:ж собою. Я кликнула з радості: „Вітайте, українці, я -щойно приїхала з Америки та хочу запізнатися з членка ми С. У Б.“ Врадувалась я ни ми, а вони мною. Зараз таки з тернули зо мною' до домівки і гам мене представили цілрму г гітові людей. Там пізналася б/іижче з панями О. Коросто- в°ць, О. Шайдович і Н. Тер- лецькою-. Було там багато ін ших пань, яких імен собі не пригадую. Розпитувано мене про СУА та про СФЖУО. Ба жали, щоб їм присилано біль ше примірників „Нашого Жит тя" та заявили, що постара ються приєднатись до СФУЖО. На другий день я виїхала до Стокголму, столиці Швеції, де тоді перебував мій чоловік. Там я перебула шість місяців. У Швеції нема багато укра їнців; приблизно яких 200 душ, «розкинутих по цілій Швеції, і то переважно мужчини. Всі там належать до Української Гро мади імені Пилипа Орлика, а до Українського Академічного Клюбу ті, що їм прислуговує на це право. .У Стокголмі <є також укра їнське піресоЕе бюро У П. К. Майже 'щодня я< перебувала в тім бюрі. Час гарно сходив і я зовсім не чулась як на чу жині, бо перебувала завжди між своїми людьми. Прийшов час і треба було знову вертатись до Ню йорку. Поворотною дорогою я заба жала вступити до Бельгії та Франції. На летовиїщі в Бру- кселі, столиці Бельгії, стрінули нас пані Витязь і пані Приш- ляк (я їхала разом- зо своїм мужем). Вони привезли нас до української домівки та запіз нали з тамошньою громадою. Я була також у Лювені/відві дати наших студентів. Там їх є 50 осіб-із різних сторін Укра їни, греко-католики і право славні. Живуть у бурсі, яку удержує Папа Римський. Наші студенти студіюють на різних факултетах. Я мала змогу бути на зборах громади та наслуха тися про їхні жалі на безви хідне положення. Українці в Бельгії не мають права деінде працювати, як тільки в копаль нях, де мешкають у тісних брудних бараках. З їх розмов я довідалася, що їхня найбіль ша жура є, щоб якнайскоріше виїхати з Бельгії. Багато з них п ер е д ало ме ні п о з д о р о в лення до своїх рідних в Америці. В розмові з панями Витязь, Пришляк, Дзьоба, Огаренко я пізнала, що українки в Бельгії мають мало контакту з нашим СУА. Вони бажали б, щоб звідси, це -є з Америки, виси лати їм більше ;;Нашого Жит тя “. По чотирьохденнім побуті в Бельгії я виїхала до Франції, до Парижу. Там уже є числен ніша наша еміграція', і старіша, бо декотрі приїхали зараз пі сля) 'першої світової війни. Там я стрінула свого стриєчного брата, Михайла Абрагамов- ського. Тридцять шість років його не бачила, що за радість після стіліьїки років побачити одного з рідних. В Парижі була в домівці У- країнського Дспомо.гового Ко мітету, де пізнала пань Голіян і Книш. Відвідала українську друкарню та домівку Україн ської Громади, якої голорого п. інж, Созонтів, дуже симпа тична людина. На могилі Си- моїна Петлюри зложила я .ві нець від СУА. З розмов із жін ками виходило^ що бажають собі тіснішого звязку із СУА., часописів та директив. З усіх . місцевостей, де я була, укра їнське жіноцтво щиро поздо ровляв через мене* Управу та членок СУА, бажає їм успіхів у дальшій їхній праці та про сить не забувати за своїх се стер за океаном. Ню Йорк, 16. березня 1950. Стефа Абрагамовська-Ґрицко. ■члйї Голо-вн. Управи СФУЖО ЗАПОВІДАЄ ЗНИЩЕННЯ СВІТУ Відомий учений д-р Гарри- сон Бравн, професор Шикагов- ського університету, сказав в Ню .Йсрку, що на його думку держави вжиють гидрогенової бомби, коїлиб прийш&ю до но вої війни. Гидрогепсва бомба*, заявив він, змела б усе життя з лиця землі. „Я хочу вас запевнити, що це рішуче не є жадне пере більшення, <що я оце говорю", додав він.* (ГиДроген, водень, це най легший газовий елемент, який у СПОЛуІЦі з о КСИ геномі, киснем, формує воду, а бе5 сполуки появляється у вульканічних га зах). Едвард Барретт, заст. держ. секр, передає панні Славі Хомяк відзначення і чек на $500 за її статтю прц Голос Демократії Перед поважним завданням У діня/х 11. і 12. листопада іц. р. відбудеться у Филаделфії 9-та-конвенція Союзу Українок Америки. Ця подія важна не тільки для самого жіноцтва,, але й для українського народу бо відомо усім, яку ролю -сіпов- іняіє СУА в- будсіві нашого на ціонального життя. Адже на цій конвенції, де бу дуть представниці' більш трьох тисяч українського організо ваного жіноцтва, йтиме не тільки про підсумки минулого, але й головне про плани та ім оіж л и в о сті найкорися і ш ої •праці в майбутньому. Треба ясно усвідомити собі й те, що воякі постанови мають свою правну силу аж до черго вої конвенції, й тому до кож ного такого акту делегатки повинні приступати після зрі лої надуми. Кожне рішення конвенції заважує на праці від ділів СУА. Делегатки що поїдуть на1 конвенцію, беруть на себе ве- и'ку ві д п о від а л ьн ість. В о н и їдуть ке тільки тому, щоб да ти свою згоду на те, що буде піре(Дложе.не, але мають теж право і обовязок самі надати •напрям дальшій пращ СУА. До своїх обсвяізків делегатки му сять поставитися- дуже поваж но. Відділ не може в тому разі керуватись тим, хто має змогу поїхати, кому це легше зроби ти, але тим — хто повинен по їхати, хто добре орієнтується в організаційних справах. Крім справ що кожної кон венції € на програмі, ми стоїмо ще перед новими національни ми й організаційними цро б ле мами. Резолюції, проекти й внески предложеіні й вирішені конвенцією, то значить деле гатками, мають бути опісля совісно виконані членками ор ганізації. Це наш сбовязок, це наїказ .часу. І про це нашим делегат кам слід памятати.; Не зр зжуй мося труднощами, ми їх муси мо побороти. Союз Українок Америки тве рідин я у к р аїнс ьк от о н ац і о - пального життя* й такою мусить зостатись н:а багато поколінь. Филаделфія, Па. Антоніна Кульчицька • 1-ша місто-голова СУА СОВІТСЬКА УКРАЇНА — НЕ САМОСТІЙНА ДЕРЖАВА Совітська Україна і Білорусь мають у Совітськім Союзі де які формальні привілеї, яких не мають інші члени СССР, а саме: вони мають окремих за кордонних міністрів, є членами Обєднаних Націй, підписують міжнародні договори й умови. Однак це тільки на папері. Насправді Україна і Білорусь ніколи нічого не вирішають ані не підписують — крім того, що їм прикаже Москва. На приклад. в Обєднаних Націях завжди додають лише 2 голоси до 1 голосу Москви. Це є, зре штою, факти відомі і ніхто інакше; їх не інтерпретує, ані не буде інтерпретувати, поки над Україною і Білоруссю бу де диктаторська верховлада Оольшевицької Москви. Англія пробувала навязати дипломатичні взаємини з У- країнею і Білоруссю, та це бу ло даремне, хіба щоб ще зай вий раз ствердити, що совіт ська Україна і Білорусь є про вінції СССР, а не самостійні держави. З другого боку, проба уряду Англії показує його настрої, а українцям і білорусам знову нагадує, що боротьба за їхню державну незалежність мусить продовжатись аж до перемоги. ІРО Міжнародна Організація для Збігців (ІРО) мал& закінчити свою діяльність ЗО. червня цьо го року, але вирішено продов жити існування установу до ЗО. березня, 1951 р. Досі ІРО розмістило більш 700,000 переміщених осіб1, але ще дожидають переселення кілька сот тисяч. Америка має призначити на продовження акції ІРО ще 25 іміліоніїв доілярів, це >є приблиз но половину її плянованих ви трат. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16 
