Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16
З н а й т и с в о є м іс ц е (Дискусійна) крім інш их справ п р овади ть -й Д-р Н. Синявська Хочу поділитись кількома думками, навіяними статтею п. Людмили Івченко „Звяізки із жіноцтвом кожної країни посе лення”, що порушує дуже ці каві й актуальні питання. Б езіп е р е чн о, у країн с ьке ж і- ноцтво, що перебувало остан ні роки на еміграції в Німеччи ні, а тепер розсіялось по всьо му світі, мусить пристосовува тись ДО НОВИХ умювин життя і знайти там сво>є місце. І це питання, як знайти своє місіце серед чужих, дуже побажано- обговорити на сторінках пре си, бо це одне з найбільш пе кучих питань сьотодніііш(ньото часу. На превеликий жал ц, для більшості громадян тих країн, де поселилась нова українська іміграція, — слово Україна о- значає лише окраїну Росії. Про неї англо-сакський світ має досить слабе уявлення, що пе реходить нераз у справжню фантастику. Тому використовувати кож ну нагоду для ознайомлення: з Укр^що'Ю та українською про блемою, спра<ва конче потрібна й актуальна. Щ одо цього двох думок бути не мо<же. .Йде тіль ки іцро -інляїхи й методи цієї оправи. Союз У НІВЄірСИТЄТСЬ|КИХ Ж і нок, про /ЯІКЩІЙ пише у своїй статті п. Івченко, дійсно може дуже придатися ДЛЯ- ЦІЄЇ меТИи Наїші жінки, відвідуючи його, тиїм самим вже включаються в культурне середовище ІНШИХ жінок, а для тих з нас, хто во лодіє англійською мовою, (але конче, Доброю), ві:дкрив»аєтьоя можливість також активної у- часті, як реферати, особисті спогади. Зміст рефератів, на мою думку, не мусів би бути виключно на теми українські. Не менше цінно виявити своє знання світової літератури, Іноді ефектовніше не говорити безпосередньо' про себе, іцебто про українську справу, а добре вивязавиїшсь з інших .питань1, тим самим дати підставу чу жим скласти добру опінію про загальну культуру й_ освіче ність українців. Крім Союзу Університетських Жінок існують ще Й ІНШІІ ЖІНО ЧІ організації, що є може і більше цікавими для нас, бо >є ширшими, охоплюючи не тіль ки 'ЖІНОК з вищою освітою». Напр. в Канаді енергійно пра цює Веш ене л'іКавнсил оф Ви мен оф Канада, де обєднують- ся (переважно-) англійські жін ки з різних верств- населення, і де є реальні можливості наь вяізати з ними контакт. Досить' багато ©же зроблено за попе редні роки канадійськими у- країнка(міи. Особливо віідділ Організації Українок'Канади в Торонто має в тому добрі успіхи. Отже щ об не розгубитися в чужому середовищі І іЯК осо бистість і яік член української -спільноти, а знайти там гідне •себе місце, шукаймо шляїхів до цього. Нав.язуіймо контакт з місцевими жіночими організа ціями, берімо по змозі участь у їх пращі. Наїпр., Нешенел Кавінсил оф Вимен оф Канада о- корисну роботу: слідкує за ди кістю виробів, що поступають у продаж, влаштовує різні ви ставки. У подібні ділянки місце вих жіночих організацій мож на ПОВНІСТЮ' включитися і при слабому .щі знанні мови. При тому використовуймо усі слуш Союз Українок у Зальцбурзі, в Австрії, основано в 1945 р. Американська влада обмежила його діяння' тільки до тієї мі сцевості, так що на цілу Австрію не міг поширитись. Зате розгорнулася праця по серед місцевих таборів. У 1946 р. вже було кілька секцій і в кожній з них ве лась поважна діяльність. Ценїраля Союзу має за собою пять літ щраці. Дитячий садок, цілйй ряд курсів — шиття і крою, трикотажний, медсестер, грамоти — переведено її старанням. Збірки на вдови і сироти та на УПА да ли гарний успіх; Дохід із вистав та свят Союзу був такий поважний, що пожертви І Союзу на Союз Інвалідів та українську гімназію були 19.390 шілінгів. Культур но-освітня ділянка обіймала реферати, вистави та екскурсії. До першої управи в 1945 р. вибрано пп. Росткович, Раевську, Падоляк і Ка лину, а головою стала загально люблена й шанована мисткиня Г&вна Совачева. Члено Союзу мінялись, а fca чолі Союзу вон$ стояла все незмінно, Невтомно пе?. респравдяла вона з управою табору, ве ла свої заходи в представників влади й мужньо виступила перед большевицькою комісією. Тому, коли захворіла важко і пролежала пять місяців у шпиталі, членки виждали терпеливо її видужання, а не рішались на перевибір. Останні два роки пройшли під знаком виїзду членок. Голови секцій мінялись по кілька разів на рік. Кількість таборян., усе меншала. А обовязків не убувало, бо хворі по шпиталях усе потребували опіки й допомоги. Почалася вперта боротьба за засоби допомоги та членок до праці. Сходини одо брили дотеперішню працю управи й висловили признання невтом ній голові. Дня 5. лютого скликано сходини, на яких явилось коло 20 осіб. Голова під няла питання про дальше існування ор ганізації. Одноголосно вирішено продов жувати працю до виїзду останньої членки. Створено управу з пяти жінок, що мають відтяжити голову у праці та задоволяти найпекучіші потреби допомоги. А хворі, t так її чекають! БЕЛЬГІЯ Автобус, що ви в нього всіли коло двірця Монс, вузькими покрученими ву- ' лицями за 20—ЗО хвилин підвозить вас до т. зв. Ґаґ$н, б. табору для військово полонених німців. Камяна висока стіна огорожуе ВІД ЗОВНІШНЬОГО світу tjiCHO по ставлені один коло одного чорні непри вітні бараки. Дуже невідрадне враження робить це місце оселення чужинецьких робітників-шахтярів, серед яких поважну кількість становлять українці. » Але це перше враження зникає, коли ви заходите до помешкання української родини. Недарма бо жіноцтво у Фленю прославилось у цілій Бельгії, як найкращі вишивальниці. Кватира кожної україн ської родини це немов справжній музей. І в цьому слові нема перебільшення, бо зпід пальців жіноцтва Фленю виходять дійсно високомистецькі речі. Це відмі тили ївсі відвідувачі) виставки україн ських мистецьких виробів у Ля-Лювєрі, де Жіноча Секція Фленю була одним із ні народи для ознайомлення жіїнок з українською проблемо- ю, із значенням України, -як кра їни з давнььою багатою культу рою, традиціями та обтрунто* в ан и м и визв о л ьн им и п раш єн - Н'ЯМ'И. Так поступово, крок за кро ком, українське жіноцтво но вої іміграції зможе влитись у нове середовище і здобути там зацікавлення та зрозуміння до української визвольної справи, що є завданням всієї україн ської іміграції. найбагатших і найкраще репрезентованих осередків. Це був осередок, який пока зав усе мистецтво, всю красу української вишивки, починаючи від звичайного хре стика, до стебівок, низинок і т. д. Осередок Фленю начисляє до ЗО жі нок, і 18. листопада 1948, на своїх за гальних зборах жіноцтво ухвалило орга нізувати Жіночу Секцію, яка разом, з іншими 13 творить українську жіночу організацію в Бельгії. Загал жіноцтва це молоденькі жінки, які не були ще в жадній організації. Але не дивлячись на це, тут панує дух дисци пліни, активності і високої національної свідомості. Дуже вдало обрано склад управи, куди входять представниці різних частин на шої великої Батьківщини. Культурно- освітній референт, пані Софія Ґалат, до свідчений педагог, вміло керує своєю ділянкою, не пропускаючи відзначити жадного свята. Крім того, вона прова дить навчання дітей в українській школі, що вона її зорганізувала. З рамені централі відвідала їх кілька разів голова централі пані 3. Витязь, також прочитано кілька рефератів, з яких останнім був „Роля жінки-матері у фор муванні нації44. Жіноча Секція отримує від централі писані реферати, інструктив ний матеріял і журнал „Громадянку44. Жіноцтво Фленю зарепрезентувало се бе в цілій Бельгії також своїм славним хором, який можна було почути і на Службах Божих в Рессе, Монс, і на прощі в Остакері, і в концертах через бельгій ське радіо. І гідне подиву поступування цього ко- лективу: хор не тільки ніде не брав ні чого за свої виступи, але навіть не ви магав ніколи звороту коштів подорожі. Тут треба висловити признання на адре су диригента п. проф. ЇО. Ґалата, який служить справжнім прикладом жертвен- ної служби своєму народові. Йому в цьо му не перешкодить ні поганий іноді стан здоровя, ні змінлива бельгійська погода. Він ніколи не опустить науки з.дітьми в українських школах чи проб із хорами, яких він має декілька. Організація різ них свят в окрузі Ено теж у руках проф. Ґалата. Але „духовною дитиною44 проф. Галата є все ж осередок Фленю. •гається провінція С. у Сербії. З північного боку перепливає її Дунай. -І тут у захисті йото хвиль розложилось давнє у- к р аїнське по с еленн я;. Місточ^ ко Шід і суме^кні села. Містечко Шід потонуло в садах та городах. До осередку біжать т и х і рівні вулиці. Ни з ь к і хати стоять при самому краю. На білених стінах від значаються міаленькі вікна, об ведені синьою, зеленою або червоною фаірбою. Тепер рання весна й госпо дарі на полі. Тільки жінки по раються коло хати. Це ж уже Великий Тиждень почався і Кожний відвідувач, що буває з цієї чи іншої нагоди у Фленю, з приємністю відмічає щиру лагідну атмосферу, в якій він провів час. Тому заслужено цьому осередкові ви пала честь вітати дорогу гостю паню Ірину Павликовську, яка завітала на 2 дні до Бельгії на поворотному шляху з Англії. І хїноцтво Фленю влаштувало дійсно гідну зустріч. У дружній атмосфері про минуло скоро кілька годин. Гостя та представники українських оранізацій Бельгії від'їхали в піднесеному настрої. На знак цієї зустрічі, сприймаючи відвідини голови ОУЖ як живий контакт із се страми, розкинутими по цілому світі — жіноцтво Фленю надіслало спільне при вітання з підписами всіх присутніх се- ніорці українського жіночого руху і го лові Світової Федерації Українських Жіг ночих Організацій — Олені Кисілевській. Е. Чигиужівська. ВЕНЕЗУЕЛЯ Торік восені заснувалась тут жіноча організація, прийнявши назву Обєднання Українських Жінок при Українській Гро маді. Членок небагато, коло 40. Прані не можна було широко розвинути, бо майже всі жінки працюють для заробітку. При тому життя тут складніше, як деінде. Країна тропікальна, отже більше зараз ливих та паразитарних недуг. Треба ве ликої дбайливості, зокрема в піклуванні дітей. Вся наша активність виявилася в кіль кох товариських вечорах та інших свят куваннях. Хотілось порадувати дітей го стиною св. Миколая і ялинкою. Окрім того брали участь у Шевченківському святі, а тепер підготовляємось до свята Матері. Стараємось час від часу зібрати нашу громаду, а також залежить нам на доході. Це друге має свою особливу при чину. Все громадське життя в Каракасі силь но відчуває брак власної домівки, а це є також причиною, чому жіноча органі зація не може розвинути своєї праці. Все намагання нашої громади йде в на прямі купна власного дому, а ми стара ємось допомогти їм по своїх силах. Найпекучішою нашою потребою під цн> хвилину є дитячий садок. Матері працю ють, а діти виховуються на вулиці. Цьо*^ му треба конечно зарадити. А цього не можна починати без власної домівки, і вона знову стає вихідно-ю точкою. Дасть Бог, щоб ми її скоро осягнули! Плянуємо влаштування виставки на родного мистецтва. Ми були б це вже давніш перевелр, якби не прикрі внутріш ні відносини серед нашої громади. Деякі люди стараються поділити в ній грома дянство, а тим самим і жінок — на гре- ко-католиків і православних, на галичан та придніпрянців... Ми ж в Обєднанні ве демо лінію соборницьку і по ній твердо йдемо. Не хочеїГо такого поділу, що тіль ки ослаблює наші сили. Стоїмо тепер пе ред загальними зборами і хочемо пере вірити думку жінок у тій справі. - приготовлятися треба .до свят. О, вони кріпко’ ’держаться давніх звичаїв! Вони — оті „горвяці,” або „руснаці” й не пам.ятають уже, коли прибули в цю землю, коли відкололись від матірного пня, от там на схилі Карпат. Але вони добре пам.ятають, хто вони, й хоча діти вивчають сербську грамо ту, а хлопців кличуть до серб'- сько»го війська, то в- Шіді та довколишних селах лунає рід на мова. Вони твердо стоять при своїй Церкві, та горді що вони іреко-католики. Тому й пан-отець це їхній батько, а манастир сестер Ваеиліяиок у Шіді це прибі'жище жінок і ді- Вісті з Централь Членів СФУЖО АВСТРІЯ У наддунайських земляків (Опомин) Розлогою рівниною ГфОСТЯ- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16 
