Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16
глійську мову бл. п. д-ра Кан- ді, бере живу участь в акції збірки одягу для скитальців, підпирає всі загально народні акції. Про завдання української жінки на еміграції говорила п- т Ярослава Чубата. Вона під креслила вагу дому і вихован ий молодого покоління у сво їй вірі і своїх традиціях, пот ребу клюбів, діточих садків, пласту, вакаційних осель, зга дуючи за післаництвб жінки як амбасадора української справи у тих країнах де, вона живе. Ці незвичайно гарні промови в икл ккал и велике з в о р у ш енн я у при явних. Це вперше в істо рії, як сказала п. Євгенія Сит ник, за час довгої іміграції жінки Канади зустрілися з представницями не лише Евро- пи але й Америки, Цей з’їзд це початок нашого діла а вже не довгий час, коли ми всі зійде мось на Світовий Конгрес у вільнім Львові або у Києві. Комерс з музичною програмою Ввечорі першого дня нара відбувся в Українськім Народ нім Домі при 23-тій і Бравн ул. комерс, получений з музичною частиною, якою проводила н-ні. Марія Хомин, що представляла молодих, але добре вишколе них виконавців програми. Вис тупали: Елеонора Кульчицька, че л істка; Аделя Кульчицька, тіяністка, як солістка і акомпа- ніяторка; Люба Головата, скри пачка; Геня Букай, гарфа, та л-ні Анна Мельник, що відспі вала своїм милим сопрановим голосом кілька пісень, по укра їнська і по англійськи. Після вечері it-ні Олена Лотоцька, привітавши переповнену гість- ш ґ салю, представила п-кю I- ванну Бенцаль як товстмайсгра, яка по привіті покликала про мовців. Др. Л. Мишуга нагадав у привіті, як глибоко відчувала і розуміла Леся Українка вагу і ейлу трагедії в житті людини і нації. П-ні Марія Ребет, іцо приїхала зо скитальщини, за явила, що ті труди, які поло жено у справі скликання Кон гресу» відчує вся Україна і до бре собі це запамятає. Ствер дила, що ні моря ні континен ти не змінили сердець україн ських жінок, які всюди відчу-. вають і розуміють вагу допо моги з боротьбі України за во- лю; Ред. Богдан Катамай вис- казав подив з приводу так вдалого Конгресу, розповіда ючи ще про труднощі, які тре ба було перемогти, щоб діста ти делегаток з Европи. П-ні А- настазія Біловус підкреслила що є учасницею найкраще зор ганізованого жіночого Конгре су, звертаючи, увагу на вихо вання молоді, о. А. Уляницький говорив про значення жінки в житті народу, зазначуючи, що ще живе українська мати, тому ще й живе український народ. П-ні Ольга Заяць і пані Кате рина Кравс, обидві з Канади, висказали своє -незвичайне . вдоволення зо щирої гостини, якої зазнали, та з науки, якої набрали з цікавих рефератів і ! цілого Конгресу, а вони при були сюди* щоб чогось навчи тись. П-ні О, Лотоцька за кін- ! чила комерс переданням при віту від п-ні Оксани Косенкіни, яка взивала українське жіноц тво видержати, в боротьбі з большевизмом, що зробив З колись квітучої України пекло на землі. Другий день нарад Суботнішні наради Конгресу відкрила п-ні О. Лотоцька, а проводила ними п-ні Ірина Па- вликовська. Наради почались дискусією над рефератом п-ні Чубатої. Забірали слово різні делегатки, пані: Сивуляк, Бой ко, Кисілевська, Целевйч, Му раль, Кульчицька/ Бенцаль, Са- вчук, Штогрин, Пушкар, Кор- пало, Біловус, Шлюзар, Коза ченко, Сена, Волинська, Де- мидчук. В дальшій дискусії порушу вано такі проблеми: українська роди на, п одружжя, рел ігійний і національний дух в родині, пошана української мови та у- країнських^ традицій, потреба матеріялів в англійській мові про героїчні постаті українсь кого народу. Особливо звору шливо говорила п-ні Уляна Це- левич, щойно прибула до А- мерики, хоч тут роджена, коли розповідала про враження, я- кими наповнила її серце Укра їнська Земля, по якій вона хо дила зо святістю та як до неї кожний камінь у Львові про мовляв, чия це земля, та скіль ки крови пролито в її оборо ні. П-на Олена Мураль, говоря чи по англійськи, взяла в обо рону тут роджене покоління, згадуючи за останній зїзд У- країнської Молоді Північної А- мєрики, що відбувся в Акроні де було понад тисячу молоді, питала: Для кого ця молодь це робить, чому влаштовує куль турні виступи, для якої справи видаються тут книжки про У* країну, видавані англійською мовою? Реферат про скитальчу про блему і наше становище до неї виголосила п-ні Марія Демид- чук. розглядаючи справу пере селення і розселення українсь ких скитальців з гуманної та національної точки, а в Амери ці ще й з інтересу посиленш української етнічної групи Підкреслила потребу допомо' ги переселенню з боку нашю організацій по місцях. В дискусії п-ні Іванна Бен цаль згадала про діяльність Жіночої Секції УДКомітету; гі-ні О. Штогрин і Е. Савчук підкреслили потребу негайної допомоги хворим скитальцям, домагаючись більшої активно сті у придбанні аплікацій, пот рібних для спроваджений ски тальців до Америки; Я. Чуба та взивала не забувати творців української культури; С. Пуш кар піднесла брак мильнішого контакту між жіноцтвом і До- помоговими Комітетами, А. Бі ловус взивала до адоптування сиріт, п-ні Шлюзар зазначила, що в Канаді жіноцтво сповняє свої обовязки у справі пересе лення скитальців, п-ні Коза ченко домагалась вислання од ної жінки з Америки до Евро пи у скитальчих справах, а п-ні Сена зазначила, що чоловіки замало допомагають жінкам у допомозі скитальцям. 'П-ні О. Лотоцька відчитала дещо з .наспілих телеграфіч них і писемних привітів, яких було дуже багато з Америки, скитальщини, Канади, та з усіх сторін світу. Усно вітав др І. Єрмаченко від Білоруської Центральної Ради, а п-ні Ніна Кіт від Білоруських Жінок в Америці. Вона, говорила по бі лоруська на тему обєднання у- країнців з білорусинами у зма ганні до визволення України і Білорусі. Пополудневі наради Пополудні виголошено ре ферати англійською мовою. П-нна Марія Кусій говорила про тісний звязок між культу рою і політикою, що дається найкраще завважати в історії українського народу, якому відбірали його м'ову і нищили його культуру для політичних цілей, для поневолення. Вказа ла, що треба робити, щоб до* помогти визволенню України, піддаючи в резолюції потребу заложення Українського Куль турного Інституту в Америці. іМиссис Стюарт Вилліямс з Конгрес СКУЖ — Промовляє п. Ірина Павликовська П. Наталя Пейн промовляє на С. Конгресі УЖ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16 
