Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16
глійську мову бл. п. д-ра Кан- ді, бере живу участь в акції збірки одягу для скитальців, підпирає всі загально народні акції. Про завдання української жінки на еміграції говорила п- т Ярослава Чубата. Вона під креслила вагу дому і вихован ий молодого покоління у сво їй вірі і своїх традиціях, пот ребу клюбів, діточих садків, пласту, вакаційних осель, зга дуючи за післаництвб жінки як амбасадора української справи у тих країнах де, вона живе. Ці незвичайно гарні промови в икл ккал и велике з в о р у ш енн я у при явних. Це вперше в істо рії, як сказала п. Євгенія Сит ник, за час довгої іміграції жінки Канади зустрілися з представницями не лише Евро- пи але й Америки, Цей з’їзд це початок нашого діла а вже не довгий час, коли ми всі зійде мось на Світовий Конгрес у вільнім Львові або у Києві. Комерс з музичною програмою Ввечорі першого дня нара відбувся в Українськім Народ нім Домі при 23-тій і Бравн ул. комерс, получений з музичною частиною, якою проводила н-ні. Марія Хомин, що представляла молодих, але добре вишколе них виконавців програми. Вис тупали: Елеонора Кульчицька, че л істка; Аделя Кульчицька, тіяністка, як солістка і акомпа- ніяторка; Люба Головата, скри пачка; Геня Букай, гарфа, та л-ні Анна Мельник, що відспі вала своїм милим сопрановим голосом кілька пісень, по укра їнська і по англійськи. Після вечері it-ні Олена Лотоцька, привітавши переповнену гість- ш ґ салю, представила п-кю I- ванну Бенцаль як товстмайсгра, яка по привіті покликала про мовців. Др. Л. Мишуга нагадав у привіті, як глибоко відчувала і розуміла Леся Українка вагу і ейлу трагедії в житті людини і нації. П-ні Марія Ребет, іцо приїхала зо скитальщини, за явила, що ті труди, які поло жено у справі скликання Кон гресу» відчує вся Україна і до бре собі це запамятає. Ствер дила, що ні моря ні континен ти не змінили сердець україн ських жінок, які всюди відчу-. вають і розуміють вагу допо моги з боротьбі України за во- лю; Ред. Богдан Катамай вис- казав подив з приводу так вдалого Конгресу, розповіда ючи ще про труднощі, які тре ба було перемогти, щоб діста ти делегаток з Европи. П-ні А- настазія Біловус підкреслила що є учасницею найкраще зор ганізованого жіночого Конгре су, звертаючи, увагу на вихо вання молоді, о. А. Уляницький говорив про значення жінки в житті народу, зазначуючи, що ще живе українська мати, тому ще й живе український народ. П-ні Ольга Заяць і пані Кате рина Кравс, обидві з Канади, висказали своє -незвичайне . вдоволення зо щирої гостини, якої зазнали, та з науки, якої набрали з цікавих рефератів і ! цілого Конгресу, а вони при були сюди* щоб чогось навчи тись. П-ні О, Лотоцька за кін- ! чила комерс переданням при віту від п-ні Оксани Косенкіни, яка взивала українське жіноц тво видержати, в боротьбі з большевизмом, що зробив З колись квітучої України пекло на землі. Другий день нарад Суботнішні наради Конгресу відкрила п-ні О. Лотоцька, а проводила ними п-ні Ірина Па- вликовська. Наради почались дискусією над рефератом п-ні Чубатої. Забірали слово різні делегатки, пані: Сивуляк, Бой ко, Кисілевська, Целевйч, Му раль, Кульчицька/ Бенцаль, Са- вчук, Штогрин, Пушкар, Кор- пало, Біловус, Шлюзар, Коза ченко, Сена, Волинська, Де- мидчук. В дальшій дискусії порушу вано такі проблеми: українська роди на, п одружжя, рел ігійний і національний дух в родині, пошана української мови та у- країнських^ традицій, потреба матеріялів в англійській мові про героїчні постаті українсь кого народу. Особливо звору шливо говорила п-ні Уляна Це- левич, щойно прибула до А- мерики, хоч тут роджена, коли розповідала про враження, я- кими наповнила її серце Укра їнська Земля, по якій вона хо дила зо святістю та як до неї кожний камінь у Львові про мовляв, чия це земля, та скіль ки крови пролито в її оборо ні. П-на Олена Мураль, говоря чи по англійськи, взяла в обо рону тут роджене покоління, згадуючи за останній зїзд У- країнської Молоді Північної А- мєрики, що відбувся в Акроні де було понад тисячу молоді, питала: Для кого ця молодь це робить, чому влаштовує куль турні виступи, для якої справи видаються тут книжки про У* країну, видавані англійською мовою? Реферат про скитальчу про блему і наше становище до неї виголосила п-ні Марія Демид- чук. розглядаючи справу пере селення і розселення українсь ких скитальців з гуманної та національної точки, а в Амери ці ще й з інтересу посиленш української етнічної групи Підкреслила потребу допомо' ги переселенню з боку нашю організацій по місцях. В дискусії п-ні Іванна Бен цаль згадала про діяльність Жіночої Секції УДКомітету; гі-ні О. Штогрин і Е. Савчук підкреслили потребу негайної допомоги хворим скитальцям, домагаючись більшої активно сті у придбанні аплікацій, пот рібних для спроваджений ски тальців до Америки; Я. Чуба та взивала не забувати творців української культури; С. Пуш кар піднесла брак мильнішого контакту між жіноцтвом і До- помоговими Комітетами, А. Бі ловус взивала до адоптування сиріт, п-ні Шлюзар зазначила, що в Канаді жіноцтво сповняє свої обовязки у справі пересе лення скитальців, п-ні Коза ченко домагалась вислання од ної жінки з Америки до Евро пи у скитальчих справах, а п-ні Сена зазначила, що чоловіки замало допомагають жінкам у допомозі скитальцям. 'П-ні О. Лотоцька відчитала дещо з .наспілих телеграфіч них і писемних привітів, яких було дуже багато з Америки, скитальщини, Канади, та з усіх сторін світу. Усно вітав др І. Єрмаченко від Білоруської Центральної Ради, а п-ні Ніна Кіт від Білоруських Жінок в Америці. Вона, говорила по бі лоруська на тему обєднання у- країнців з білорусинами у зма ганні до визволення України і Білорусі. Пополудневі наради Пополудні виголошено ре ферати англійською мовою. П-нна Марія Кусій говорила про тісний звязок між культу рою і політикою, що дається найкраще завважати в історії українського народу, якому відбірали його м'ову і нищили його культуру для політичних цілей, для поневолення. Вказа ла, що треба робити, щоб до* помогти визволенню України, піддаючи в резолюції потребу заложення Українського Куль турного Інституту в Америці. іМиссис Стюарт Вилліямс з Конгрес СКУЖ — Промовляє п. Ірина Павликовська П. Наталя Пейн промовляє на С. Конгресі УЖ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16 
