Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ЖІНОЧИЙ СВІТ ЖУРНАЛ-- «СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ» ОРГАН МІСЯЧНИК КВІТЕНЬ 1934 ВЕСНА РИЙШЛА весна у повній своїй красі та опять оживила усю вселенну. Під теплими лучами ясного сонічка розтаялись тверді криги леду та білі скатерті снігу й поплили бистрими стру- мочками чи глубокими річками до широкого O- кеану, щоби відтам почати нову світову ман- дрівку. Безмежні поля, по довгому та конечно- му відпочинку, покрились новою зеленю, яка своєю свіжістю притягає та манить всяку живу істоту. Тут і там розвинулись квіти, які пишаю- ться різними барвами своїх листків та прикову- ють увагу кожного своїм приємним запахом. Неначе зпід землі зявилась різнородна комашня та виповнила воздух чарівчим бренінням. Повер- нули з теплих країв птички, скачуть радісно з гільки на гільку, щебечуть гамірно гуртками по відроджених деревах та виводять з радості, ко- жна на свій лад, милозвучні мельодії; розганя- ють сум і тугу. Всюди тепер гарно, мило, весе- ло, бо проминули ці холодні та бурливі дні су- ворої зіми, а настали теплі й радісні дні весни. Заворушились неваче муравлі й люде; весна це пора нової важної праці для них. Треба сі- яти та садити, щоби було що в осені збірати, а в зімі чим жити. І тому по старанно викроєних нивках чи то по маленьких городах працюють запопадливо селянські руки, гіркий піт ллєть- ся з чола. У кожного призначена праця, яку він чи вона мусять виконати й то виконати на час. Хто тепер поспішиться, виконає своє завдання солідніще, попрацює довші години коло своєї землі, того нива принесе йому гарні плоди в осені. Зате, хто полінюється тепер, пропустить добру нагоду, проспить ці важні весняні дні, так його нивка не принесе і надалі лежатиме облогом. В першого, під зіму буде подостатком i хліба й до хліба, другому чи другій прийдеться чи скорше чи пізніще йти до чужих та жебрати кусничок хліба. Звідси й наша мудра пословиця: «Як собі постелиш, так і виспишся». Для українського жіноцтва в Америці рів- нож прийшла весна. Зіма трівала для нас надто довго, бо многі а многі роки. Але тепер зійшло ясне сонічко на нашому овиді й вляло в наше жіноцтво охоту до нового життя. Українська жінка, яка є душею цієї найбіль- шої народньої інституції- -сімі, знаходилась до- ci в кріпких оковах. Це не були залізні окови, які накладають на невільника чи вязня, аякі давлять тільки тіло. Це були невидимі душевні окови пе- ресудів мужчини до жінки, які глубоко врізува- ної жінки, головно тоді, коли во- “BCH пізнати своє невідрадне положення. "країнська мати мала виховати своїх дітей на свідомих членів своєї нації, а тимчасом її са- держали ввесь час в темноті та несвідомо- Вона мала вказати дітям шлях життя, осте- регти їх перед всякими небезпеками в житті, а тимчасом її замкнули в чотирьох стінах та не до- зволяли навіть побачити цього світа, бо вважа- ли її кволим та нездібним сотворінням до біль- ших та важніших діл. Від неї вимагали защіп- леняя любови в серця своїх дітей до України, a тимчасом ніхто не постарався вляти в її власне серце цю велику любов. Українська жінка була досі тільки темною наймичкою, яка поза своє господарське заняття, не мала (права на нічо краще чи взнесліще. Останні роки змінили дещо цей стан, хоча у більшій мірі він i далі існує поміж нашою імігра- цією в Америці. Вистарчить переїхатись по мен- ших, а навіть по великих американських містах, щоби переконатись про це сумне положення на- шого жіноцтва. Щоби позбутися цього стану та помогти українському жіноцтву якнайскорше визволитись з цього ганебного ярма, треба за всяку ціну втягнути його в ряди зашої жіночої організації Союзу Українок Америки та дати йому в руки наш одинокий жіночий журнал, «Жіночий Світ». Ці два чинники постараються зробити решту. В цьому саме й заключається наша весняна праця. Кожна свідома Українка повинна не тіль- ки сама вписатись до жіхочої організації, але притягнути й свою несвідому сусідку. В кожній місцевості, де тільки знайдеться бодай десять інок, повинен знаходитися відділ СУА. В кож- ній українській хаті повинен знаходитися «ЖІ. ночий Світ». А коли ми тепер засіємо українську ниву здоровим організаційним зерном та доб- рим поучаючим словом, коли попрацюємо за- попадливо коло необробленої жіночої ниви, так будьмо певні, що коли прийде наша «осінь», час збірання плодів, так ми не будемо примуше- ні йти жебрати ласки в чужого, а матимемо по- достатком всего, чого треба вільній та свобід- ній нації.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
