Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Липень-Серпень 2023 11 будували. А жінка в домі була стрижнем та госпо - динею. І хто б там через наші землі не ходив — діти були українцями, виховувались в українських традиціях і спілкувалися українською мовою. Зви - чайно, про абсолютно повну рівноправність не йдеться. Часто жінки отримують меншу заробітну плату відсотків на 15. Переважно це через те, що жінки йдуть у декретну відпустку, а коли поверта - ються до роботи — їм вже важче піднятись. Тобто, є нюанси, але сказати, що у нас жінок гноблять — то ні. Звичайно, коли жінки йдуть у політику, на них дивляться трошки інакше. У нас звикли, що чоловікові-політику дозволено мати якісь недолі - ки. А на жінку, яка йде в політику, дивляться, як через мікроскоп. Т. Л. Ви також займалися політикою? Л. Г. Так, у 2002 р., коли була кандидатом у де - путати Верховної Ради по сільському району Рів - ненської обл. Це мені багато дало. Я тепер знаю, що то таке — відверто поговорити, подивитись людині в очі і сказати правду. Бо якщо хочеш от - римати чиєсь серце, то мусиш віддати своє. Т. Л. Я хотіла знати про молодих жінок. Які їхні мрії? Л. Г. Молоді жінки тепер мріють, що після за - кінчення війни зможуть в Україні вільно жити, вільно розвиватися, вільно навчатися, вільно працювати. А ті, хто виїхав за кордон зі своїми дітьми, мріють повернутись в Україну. Я сюди їхала через Польщу і розмовляла з такими жін - ками. Потім я була в Італії. Усі мріють поверну - тися на свою землю. Як закінчиться війна, нам потрібно екологію підняти. Чого лише варті про - блеми екоциду через агресію росії. Хтось пови - нен це все виправляти. І, звичайно, дуже вели - ка роля жінок у цьому, їхня «жіноча рука» дуже важлива. І жінки це розуміють. Т. Л. І які професії жінки переважно обирають? ТАМАРА ЛАЩИК – виконавчий тренер і засновник TDL International. До того, як стати тренером, Тамара мала тривалу кар’єру на Волл-стріт (Wall Street). У травні 2019 р. отримала нагороду «Women of Wall Street» за роботу, спрямовану на просування жінок у галузі. Вона є ав - тором книги «Lose the Gum: A Survival Guide for Women on Wall Street, Main Street, and Every Street in Between». Більше про Т. Лащик можна дізнатися зі статті «Meet Tamara Lashchyk» у НЖ (лютий, 2021). У листо - паді 2020 р. п. Тамара була кандидатом до асамблеї штату Ню Йорк в окрузі 66 Ню Йорка. Л. Г. Як завжди у світі, дуже багато українських жінок є педагогами та вихователями. У нас у ме - дицині також переважно жінки (трохи більше, ніж 50 %). Щодо середнього медперсоналу, то тут більше, ніж 90 % жінок. Зараз багато жінок обирають ІТ-професії. Чимало є жінок-юристів і банківських співробітників, менше жінок-водіїв (вважається, що це чоловіча професія). Т. Л. Пані Людмило, як діяспора може допо - могти? Л. Г. Діяспора вже допомагає. Найперше, до - помагала нам створити жіночі організації ві - дразу після отримання незалежности. У Радян - ському Союзі ми цього не були навчені. Україна змогла в себе втримати більше ніж 7 млн вну - трішньо переселених осіб, і не створювала для цього ніяких таборів. Часто люди, які вимушено покидали домівки, в одних сорочках приїжджа - ли на нове місце. Адже коли на них летіли снаря - ди, вони вискакували в тому, в чому були. Вони не мали часу зайти в сусідню кімнату за речами (або та кімната вже була розбомблена). То ж в чому були — сідати в авто і їхали у спокійніше місце. Ми брали їх до себе додому у свої роди - ни. Тому, що ми — українці. Так само, коли ми приїжджаємо кудись за кордон (як, наприклад, я зараз в Америку), то неначе попадаємо додо - му, до своїх, у свою діяспору. Я розмовляю сво - єю мовою. Мене тут розуміють, і я розумію вас. І справа не тільки в мові — ми душею однакові. Т. Л. Дякую, що пояснили нам, як там є в Україні. Л. Г. Я вам дякую, що проявили ініціятиву та зацікавленість. За те, що для вас Україна також є країною, що відстоює демократію. Дякуємо, що нас розуміють як ті, хто має українське коріння, так і ті, хто його не має. Ми відчуваємо підтрим - ку навіть від американців, які сюди прибули не з України. Це тому, що ми, українці, нині стоїмо не тільки за Україну, але за весь демократичний світ.
Page load link
Go to Top