Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Липень-Серпень 2023 11 будували. А жінка в домі була стрижнем та госпо - динею. І хто б там через наші землі не ходив — діти були українцями, виховувались в українських традиціях і спілкувалися українською мовою. Зви - чайно, про абсолютно повну рівноправність не йдеться. Часто жінки отримують меншу заробітну плату відсотків на 15. Переважно це через те, що жінки йдуть у декретну відпустку, а коли поверта - ються до роботи — їм вже важче піднятись. Тобто, є нюанси, але сказати, що у нас жінок гноблять — то ні. Звичайно, коли жінки йдуть у політику, на них дивляться трошки інакше. У нас звикли, що чоловікові-політику дозволено мати якісь недолі - ки. А на жінку, яка йде в політику, дивляться, як через мікроскоп. Т. Л. Ви також займалися політикою? Л. Г. Так, у 2002 р., коли була кандидатом у де - путати Верховної Ради по сільському району Рів - ненської обл. Це мені багато дало. Я тепер знаю, що то таке — відверто поговорити, подивитись людині в очі і сказати правду. Бо якщо хочеш от - римати чиєсь серце, то мусиш віддати своє. Т. Л. Я хотіла знати про молодих жінок. Які їхні мрії? Л. Г. Молоді жінки тепер мріють, що після за - кінчення війни зможуть в Україні вільно жити, вільно розвиватися, вільно навчатися, вільно працювати. А ті, хто виїхав за кордон зі своїми дітьми, мріють повернутись в Україну. Я сюди їхала через Польщу і розмовляла з такими жін - ками. Потім я була в Італії. Усі мріють поверну - тися на свою землю. Як закінчиться війна, нам потрібно екологію підняти. Чого лише варті про - блеми екоциду через агресію росії. Хтось пови - нен це все виправляти. І, звичайно, дуже вели - ка роля жінок у цьому, їхня «жіноча рука» дуже важлива. І жінки це розуміють. Т. Л. І які професії жінки переважно обирають? ТАМАРА ЛАЩИК – виконавчий тренер і засновник TDL International. До того, як стати тренером, Тамара мала тривалу кар’єру на Волл-стріт (Wall Street). У травні 2019 р. отримала нагороду «Women of Wall Street» за роботу, спрямовану на просування жінок у галузі. Вона є ав - тором книги «Lose the Gum: A Survival Guide for Women on Wall Street, Main Street, and Every Street in Between». Більше про Т. Лащик можна дізнатися зі статті «Meet Tamara Lashchyk» у НЖ (лютий, 2021). У листо - паді 2020 р. п. Тамара була кандидатом до асамблеї штату Ню Йорк в окрузі 66 Ню Йорка. Л. Г. Як завжди у світі, дуже багато українських жінок є педагогами та вихователями. У нас у ме - дицині також переважно жінки (трохи більше, ніж 50 %). Щодо середнього медперсоналу, то тут більше, ніж 90 % жінок. Зараз багато жінок обирають ІТ-професії. Чимало є жінок-юристів і банківських співробітників, менше жінок-водіїв (вважається, що це чоловіча професія). Т. Л. Пані Людмило, як діяспора може допо - могти? Л. Г. Діяспора вже допомагає. Найперше, до - помагала нам створити жіночі організації ві - дразу після отримання незалежности. У Радян - ському Союзі ми цього не були навчені. Україна змогла в себе втримати більше ніж 7 млн вну - трішньо переселених осіб, і не створювала для цього ніяких таборів. Часто люди, які вимушено покидали домівки, в одних сорочках приїжджа - ли на нове місце. Адже коли на них летіли снаря - ди, вони вискакували в тому, в чому були. Вони не мали часу зайти в сусідню кімнату за речами (або та кімната вже була розбомблена). То ж в чому були — сідати в авто і їхали у спокійніше місце. Ми брали їх до себе додому у свої роди - ни. Тому, що ми — українці. Так само, коли ми приїжджаємо кудись за кордон (як, наприклад, я зараз в Америку), то неначе попадаємо додо - му, до своїх, у свою діяспору. Я розмовляю сво - єю мовою. Мене тут розуміють, і я розумію вас. І справа не тільки в мові — ми душею однакові. Т. Л. Дякую, що пояснили нам, як там є в Україні. Л. Г. Я вам дякую, що проявили ініціятиву та зацікавленість. За те, що для вас Україна також є країною, що відстоює демократію. Дякуємо, що нас розуміють як ті, хто має українське коріння, так і ті, хто його не має. Ми відчуваємо підтрим - ку навіть від американців, які сюди прибули не з України. Це тому, що ми, українці, нині стоїмо не тільки за Україну, але за весь демократичний світ.
Page load link
Go to Top