Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя November | Листопад 2020 трагічні для України дні було підхоплене кілько- ма відомими західними журналістами, як Волтер Дюранті. Радянський Союз категорично відмо- вився від будь-якої зовнішньої допомоги, оскіль - ки режим офіційно заперечував факт голоду. Усіх, хто стверджував протилежне, звинувачу - вали в поширені антирадянської пропаганди. За межами Радянського Союзу західні уряди зайня- ли пасивну позицію щодо голоду, хоча більшість з них усвідомлювали справжні масштаби трагедії в Україні завдяки конфіденційній інформації з ди - пломатичних каналів. Однак світ мовчав. Навіть більше, у листопаді 1933 р. Сполучені Штати під проводом новообраного президента Франкліна Д. Рузвельта вирішили офіційно ви- знати комуністичний сталінський уряд, а також підписали з ним велику торгівельну угоду. Кульмі- нацією послідовного заперечення Заходом цього злочину радянського режиму стало прийняття Ра- дянського Союзу в Лігу Націй наступного ж року. П'ятирічні плани Сталіна з модернізації Радян- ського Союзу значно залежали від закупівлі вели - чезної кількості промислових товарів і технологій із західних країн. Ці країни не бажали розривати прибуткові торгівельні угоди з Радянським Сою - зом через питання голоду. І далі світ мовчав. У наступні десятиліття різні групи українських еміґрантів намагалися добитися визнання цього трагічного, масового геноциду, але з невеликим успіхом. Проте після розпаду Радянського Союзу з архівів, що раніше були недоступними, а також з тривалий час придушених усних свідчень тих, хто пережив Голодомор і проживав в Україні та за її межами, світ отримав велику кількість доказів, які незаперечно свідчать про трагічний геноцид в Україні 1930-х років. Попри те, що російський уряд продовжує на - зивати інформацію про Голодомор як про акт геноциду в Україні «однобічною фальсифікацією історії», понад десяток країн визнали його гено- цидом, і події Голодомору є нині у центрі уваги численних міжнародних досліджень і проєктів з документування цих історичних фактів. Геноцид – це умисне цілковите або часткове зни- щення окремих груп населення через їхню расову, національну, релігійну чи культурну належність. Д-р Рафаель Лемкін, автор терміну «геноцид», який написав Конвенцію ООН про запобігання зло- чину геноциду, окреслює у своїй книзі «Радянський геноцид в Україні» 4 напрямки завданого удару по українському народу радянським режимом: • знищення його інтелігенції; • знищення його духовних провідників; • знищення його селянства; • знищення його етнічної єдності. Також д-р Лемкін робить висновок, що «це не просто приклад масового вбивства. Це приклад геноциду, знищення не тільки окремих людей, а культури та нації». Ми мусимо поширювати інформацію про Го- лодомор як про акт геноциду не тільки в наших українських громадах, але і серед широкої гро- мадськості. Деякі місцеві влади, зокрема законо - давчий орган штату Ню Джерзі, прийняли резо - люцію про визнання Голодомору актом геноциду проти українського народу. Наразі 8 губернаторів США видали офіційні прокламації про визнання Голодомору геноцидом, і ми щиро сподіваємось, що незабаром це зробить і губернатор Ню Джер- зі Філ Мерфі. Ми вдячні сенаторам Менендезу та Букеру за те, що вони стали спонсорами резолюції Сенату No 435, що визнає Голодомор геноцидом. Ця резолюція була прийнята усім сенатом 3 жовт - ня 2018 р. А Комітет із закордонних справ Палати представників одноголосно прийняв резолюцію No 931 про Голодомор. Наступним кроком є ви- несення цієї резолюції на голосування всієї Пала- ти представників, і ми щиро сподіваємося, що її приймуть. Бо не визнання Голодомору геноцидом прирівнюється до його заперечення. Тому ми по - винні продовжувати докладати свої зусилля, щоб Голодомор був визнаним як геноцид проти укра - їнського народу на найвищому державному рівні у США та інших країнах світу. Тільки у такий спосіб ми можемо боротися за те, щоб такі жорстокі зло - чини не могли повторитись ніде у світі. Запалім свічку пам’яті на вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років 9
Page load link
Go to Top