Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Голодомор Уривок із поеми Ніни Виноградської Велика родина була у Петренків: Матуся і тато, бабуня і дід, Чотири синочки і доня Оленка – Охочим до праці й щасливим був рід. Сміялась матуся, закохана в тата, Навчала бабуня малих онучат. Сім’я незаможня, любов’ю багата, Та хліба до столу завжди вистача. Долівка помазана глиною чисто, А зверху солома на ній для тепла. У запічку пахне духмяним любистком, І вечір зимовий іде спроквола. На комині вузлики гріються з маком, З насінням петрушки, з чорнушкою теж. А піч зігріває всіх ніжно і м’яко, І дідова казка... І пісня – без меж. Отак би їм жити в щасливій родині... Аж тут тридцять третій снігами несе. Ідуть активісти о ранній годині Зерно відібрати, загарбати все. Вже тягнуть з-за комина вузлики з маком, І плаче матуся і бабця стара. І падають в ноги, і просять всіляко, А ті забирають останнє з двора. «Ну як тепер бути? Забрали корову І все до зернини. А діти, а ми?» Ідуть тато з дідом копати в діброві Якогось коріння посеред зими. Our Life | Наше життя November | Листопад 2020 37 Скульптурна композиція «Гірка пам’ять дитинства» у Національному музеї Голодомору-геноциду, м. Київ.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
