Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя November | Листопад 2020 31 Поштовхом для написання поезії, яку з цензурних міркувань Симоненко назвав «Пророцтво 17-го року», стало невимірне словами потрясіння від побачених наслідків трагедії, що відкрилася перед молодим по- етом на місці поховання жертв сталінських репресій у Биківні. Зі слів відомого режисера та письменника Леся Танюка, група молодих українських мистців, серед яких був він і Ва- силь Симоненко, побувала на початку 60-х рр. у Биківнянському лісі та випадково побачила, що на галявині діти грали у футбол (копаний м’яч)... людським черепом. У Биківнянському лісі знаходиться найбіль - ше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій, а також місце розстрілу польських офіцерів із т. зв. «списку катинсько- го» – «Биківнянські могили». За масштабами трагедія Биківні стоїть в одному ряді з такими злочинами проти людства, як Аушвіц, Бухен - вальд, Дахау, Бабин Яр і Катинський розстріл. У 1994 р. тут засновано Биківнянський мемо - ріальний комплекс жертвам комуністичного режиму, який тепер є національним істори- ко-меморіальним заповідником. Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. Мільярди вір зариті у чорнозем, Мільярди щасть розвіяні у прах. Душа горить. Палає лютий розум. І ненависть регоче на вітрах. Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо, від прокльонів посіріле, Напевно б, репнуло від сорому й хули. Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил. Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил! Уже народ – одна суцільна рана, Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Розтерзані, зацьковані, убиті Підводяться і йдуть чинити суд, І їх прокльони, злі й несамовиті, Впадуть на душі плісняві і ситі, І загойдають дерева на вітті Апостолів злочинства і облуд! Меморіальний комплекс «Биківнянські могили» Пророцтво 17-го року Василь Симоненко
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
