Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя November | Листопад 2020 31 Поштовхом для написання поезії, яку з цензурних міркувань Симоненко назвав «Пророцтво 17-го року», стало невимірне словами потрясіння від побачених наслідків трагедії, що відкрилася перед молодим по- етом на місці поховання жертв сталінських репресій у Биківні. Зі слів відомого режисера та письменника Леся Танюка, група молодих українських мистців, серед яких був він і Ва- силь Симоненко, побувала на початку 60-х рр. у Биківнянському лісі та випадково побачила, що на галявині діти грали у футбол (копаний м’яч)... людським черепом. У Биківнянському лісі знаходиться найбіль - ше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій, а також місце розстрілу польських офіцерів із т. зв. «списку катинсько- го» – «Биківнянські могили». За масштабами трагедія Биківні стоїть в одному ряді з такими злочинами проти людства, як Аушвіц, Бухен - вальд, Дахау, Бабин Яр і Катинський розстріл. У 1994 р. тут засновано Биківнянський мемо - ріальний комплекс жертвам комуністичного режиму, який тепер є національним істори- ко-меморіальним заповідником. Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. Мільярди вір зариті у чорнозем, Мільярди щасть розвіяні у прах. Душа горить. Палає лютий розум. І ненависть регоче на вітрах. Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо, від прокльонів посіріле, Напевно б, репнуло від сорому й хули. Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил. Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил! Уже народ – одна суцільна рана, Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Розтерзані, зацьковані, убиті Підводяться і йдуть чинити суд, І їх прокльони, злі й несамовиті, Впадуть на душі плісняві і ситі, І загойдають дерева на вітті Апостолів злочинства і облуд! Меморіальний комплекс «Биківнянські могили» Пророцтво 17-го року Василь Симоненко
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
