Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя November | Листопад 2020 За часів радянської влади Україна тричі потер- пала від голоду: у 1922, 1932–1933 та 1946–1947 роках. Але саме голод 1932–1933 рр. став Голо - домором, оскільки був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а на- слідком цілеспрямовано застосованого більшо- вицькою владою терору, тобто геноцидом. У неврожайні 1922 та 1946 роки совіти також не гребували мародерством. Так, у 1922 р., прикри - ваючись «допомогою голодуючим», пограбува- ли церкви, у 1946–1947 за рахунок своїх селян підгодовували «країни народної демократії» за кордоном. Але ні до, ні після Голодомору 1932– 1933 у людей не забирали останнє. За різними даними, у 1932–1933 рр. в Украї - ні померло від 4 до 7 млн людей. Щоб усвідо- мити масштаб катастрофи, можна Голодомор в Україні порівняти з геноцидом вірмен в Осман- ській імперії в 1915 р., під час якого загинуло 1,2–1,5 млн. На відміну від Голодомору, масові вбивства вірмен ще у 1915 р. країнами Антанти (Велика Британія, Франція, Росія) були визнані злочинами проти людства. Звичайно, мірятися горем не треба... Але навіть не знаю, що страш- ніше: бути страченим або забитим під час погро- мів (як це було з вірменами), чи повільно вмира- ти від голоду під стогін і плач дітей, які просять їсти, а їхні голоси слабшають з кожним днем... Більшовики добре розуміли, що здійснюють в Україні злочин проти людства (терміну «гено- цид» тоді ще не існувало), а тому з самого почат - ку доклали зусиль, щоб приховати інформацію про масове вбивство українських селян голодом. Звідси й загороджувальні загони навколо сіл, які вимирали, і кампанія з дезінформації іноземних представництв в СРСР. Коли ж наприкінці 1933 р. у Кремлі усвідоми- ли масштаби демографічної катастрофи в Укра- їні, то почалася зачистка архівів і фальсифікація статистичних даних. Так, у квітні 1934 р. була ро - зіслана секретна директива вилучити книги реє- страції смертей за 1933 р. «в усіх без виключення сільрадах». І допоки існувала радянська влада, будь-яка згадка про Голодомор вважалася ан- тирадянською пропагандою. Тільки з розпадом СРСР стало можливим з’ясувати справжній масш- таб трагедії. Проте внуки продкомісарів і досі на- магаються приховати правду, тому більша части - на архівів того періоду в Росії ще й досі закрита. Москва всіляко пручається визнанню світом Го- лодомору геноцидом, інколи навіть вдаючись до шантажу інших країн. Для прикладу, згідно з до- кументами, оприлюдненими Wikileaks, у 2008 р. президент Росії надіслав своєму бакинському колезі листа з попередженням, що у випадку під- тримки Азербайджаном української ініціативи щодо визнання ООН Голодомору геноцидом, він має «забути про Нагірний Карабах взагалі». Нині, коли заперечувати Голодомор Москві стає все важче, вона вдається до пересмикувань і під- міни понять. Зокрема, у Росії стверджують, що в 1930-х рр. від голоду потерпали не тільки українці, але й «багато інших народів СРСР», і що українці «політизують це питання», намагаючись оголоси- ти його геноцидом саме проти українського наро- ду. При цьому Кремль продовжує вдаватися до різного роду цинічної брехні. Я був свідком того, як російський постійний представник при ООН В. Чуркін бідкався перед журналістами, що український уряд, піднімаючи питання геноциду, «намагається внести недовіру та ворожнечу в наші відносини, посварити наро- ди України та Росії». А перед цим, на засіданні Ге - насамблеї ООН, він же закидав, що «спроби ви - значити Голодомор геноцидом створюють певне підґрунтя для вихваляння українських попліч- ників нацистів», які нібито причетні до масових страт євреїв у Бабиному Яру в Києві. Мабуть, московському постпреду здавало - ся, що у такий спосіб він дуже вправно очорнив Слідами кремлівських фальсифікацій Олександр Мацука , дипломат, колишній співробітник ООН, шеф Секретаріату Ради Безпеки ООН 2012 – 2016 рр. Велика брехня про великий голод: 14
Page load link
Go to Top