Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя November | Листопад 2020 За часів радянської влади Україна тричі потер- пала від голоду: у 1922, 1932–1933 та 1946–1947 роках. Але саме голод 1932–1933 рр. став Голо - домором, оскільки був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а на- слідком цілеспрямовано застосованого більшо- вицькою владою терору, тобто геноцидом. У неврожайні 1922 та 1946 роки совіти також не гребували мародерством. Так, у 1922 р., прикри - ваючись «допомогою голодуючим», пограбува- ли церкви, у 1946–1947 за рахунок своїх селян підгодовували «країни народної демократії» за кордоном. Але ні до, ні після Голодомору 1932– 1933 у людей не забирали останнє. За різними даними, у 1932–1933 рр. в Украї - ні померло від 4 до 7 млн людей. Щоб усвідо- мити масштаб катастрофи, можна Голодомор в Україні порівняти з геноцидом вірмен в Осман- ській імперії в 1915 р., під час якого загинуло 1,2–1,5 млн. На відміну від Голодомору, масові вбивства вірмен ще у 1915 р. країнами Антанти (Велика Британія, Франція, Росія) були визнані злочинами проти людства. Звичайно, мірятися горем не треба... Але навіть не знаю, що страш- ніше: бути страченим або забитим під час погро- мів (як це було з вірменами), чи повільно вмира- ти від голоду під стогін і плач дітей, які просять їсти, а їхні голоси слабшають з кожним днем... Більшовики добре розуміли, що здійснюють в Україні злочин проти людства (терміну «гено- цид» тоді ще не існувало), а тому з самого почат - ку доклали зусиль, щоб приховати інформацію про масове вбивство українських селян голодом. Звідси й загороджувальні загони навколо сіл, які вимирали, і кампанія з дезінформації іноземних представництв в СРСР. Коли ж наприкінці 1933 р. у Кремлі усвідоми- ли масштаби демографічної катастрофи в Укра- їні, то почалася зачистка архівів і фальсифікація статистичних даних. Так, у квітні 1934 р. була ро - зіслана секретна директива вилучити книги реє- страції смертей за 1933 р. «в усіх без виключення сільрадах». І допоки існувала радянська влада, будь-яка згадка про Голодомор вважалася ан- тирадянською пропагандою. Тільки з розпадом СРСР стало можливим з’ясувати справжній масш- таб трагедії. Проте внуки продкомісарів і досі на- магаються приховати правду, тому більша части - на архівів того періоду в Росії ще й досі закрита. Москва всіляко пручається визнанню світом Го- лодомору геноцидом, інколи навіть вдаючись до шантажу інших країн. Для прикладу, згідно з до- кументами, оприлюдненими Wikileaks, у 2008 р. президент Росії надіслав своєму бакинському колезі листа з попередженням, що у випадку під- тримки Азербайджаном української ініціативи щодо визнання ООН Голодомору геноцидом, він має «забути про Нагірний Карабах взагалі». Нині, коли заперечувати Голодомор Москві стає все важче, вона вдається до пересмикувань і під- міни понять. Зокрема, у Росії стверджують, що в 1930-х рр. від голоду потерпали не тільки українці, але й «багато інших народів СРСР», і що українці «політизують це питання», намагаючись оголоси- ти його геноцидом саме проти українського наро- ду. При цьому Кремль продовжує вдаватися до різного роду цинічної брехні. Я був свідком того, як російський постійний представник при ООН В. Чуркін бідкався перед журналістами, що український уряд, піднімаючи питання геноциду, «намагається внести недовіру та ворожнечу в наші відносини, посварити наро- ди України та Росії». А перед цим, на засіданні Ге - насамблеї ООН, він же закидав, що «спроби ви - значити Голодомор геноцидом створюють певне підґрунтя для вихваляння українських попліч- ників нацистів», які нібито причетні до масових страт євреїв у Бабиному Яру в Києві. Мабуть, московському постпреду здавало - ся, що у такий спосіб він дуже вправно очорнив Слідами кремлівських фальсифікацій Олександр Мацука , дипломат, колишній співробітник ООН, шеф Секретаріату Ради Безпеки ООН 2012 – 2016 рр. Велика брехня про великий голод: 14
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
