Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 0 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТ Я”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2019 нічого не бажав про благо словення, про зару - чини з простецькою дівчиною, яка була у сина за революцій ного агітатора та розповсю - джувача листівок і літератури, а тут споря ди - лася до нього в невістки. Через 72 роки після цих подій і через рік, як не стане на білому світі Марії Вар фо - ломіївни, у Ню Йорку вийде книга мемуарів п. Лівицької - старшої, озаглавле на «На грані двох епох». Аналізуючи твір, літературознавці напишуть: «у спогадах автор детально описала родинні зв’язки полтавських дворян Лівиць - ких, характери, смаки та переконан ня членів родини, побутову атмосфе ру, умови життя на тлі історичних подій, щ о відбувалися в Україні у перші роки ХХ ст. Розглядає особисте життя відомих київських письменників, державних і громадсько - політичних діячів, зокрема, Воло - димира Винниченка, Павл а Крата, Миколи Мі - х нов ського, Миколи Порша, Бориса Мартоса, Володимира До рошенка». 1920 - й р. Сім’я Лівицьких: підліток Коля, Андрій Миколайович, молода поетеса Наталя та мати — Марія Варфоломіївна. Для мене в цих записках головним було побачити, як сама п. Марія Ткаченко тоді, на порозі свого заміжжя, оцінила відмову батьків нареченого дати благословення на їхній шлюб. І я таки знаходжу те слово, яким оцінила гожа пані той протест родичів жениха — він у мемуарах позначається французьким виразом меза льян с. Це насправді означає «нерівний шлюб». Заміжжя між людьми з різним со - ціальним становищем. Визнання поміж мо - лодими неоднакового майнового стану, цензу. Саме це дискримінаційне побачила М. Тка - ченко у відмові їй вступити на законних підставах до знам енитої родини Лівицьких. Андрій на те все відбувся легким по - літичним жартом: «Це ще раз свідчить про те, що треба, обов’язково треба у суспільстві проводити соціальну революцію. Тому ми з тобою знаходимось на правильному шляху...» Тут я, напевне, мав би роз повісти своїм читачам, хто і звідки походить сама п. Марія, з яких саме вона випестувалася Ткаченків. Звичайно, що політичні діячі, згадки про яких не можна було ніде віднайти в радянській літературі, історії, історіографії, приходять нині до нас в основно му з Інтернетівської Вікіпедії. Бо це найлегший і найкоротший шлях до читачів. І я також заглядаю до Інтернет - енциклопедії, розгадуючи логогриф Марії Ткаченко. Там читаю: «Народилася 9 - го квітня 1879 - го р. у місті Бердичів на Жи - томирщині [за відомостями К . Криворучко — у с. Білилівці Ружинського р - ну Житомирської о бл.» (Саме отак неоковирно, з однією лише відкритою дужкою у реченні написано). Мене, насамперед, насторожила ця спрощена, зовсім не наукова, не академічна версія подачі даних, бо ж яка це, скажі ть, будь ласка, у дев’ятнадцятому столітті була Жи - томирська область? І хто такий, цей дивний К. Криворучко, на кого посилається Вікіпедія. Науковець, історіограф, літературознавець? Я кілька діб шукав відповіді на ці запитання, і не знаходив їх. Тому, що їх просто не було. І тоді взяв до рук книгу спогадів Марії Лі вицької (у дівоцтві – Ткаченко) «На грані двох епох», яка, розповідаючи про чоловіка, політичну та соціальну ситуацію в суспільстві, мимоволі мала ж, напевне, обмовитись і про себе, про свою сім’ ю, походження, батьків. Нарешті, щось сказати про рідний край , де виросла, стала важливою і коханою людиною для такого тямущого чоловіка, яким був незабутній естет і розумник А. Лівицький. Це ж треба вміти так розповідати про ситуацію навколо себе: про люд ей, з якими доводилося спілкуватися – з відомими тоді політик ами Миколою Поршем, Миколою Мі - хновським, братами Шеметами, Володимиром Дорошенком, зі славним меценатом і пуб - ліцистом Євгеном Чикаленком, його дру - жиною Марією, іншими видатними киянками, котрі на зламі попередніх віків входили до київсько ї «Жіночої Гром ади», і ніде не обмовитись про себе, про свою сім’ю і рідних. І аж тільки на сторінці 57 - й читаю: «Батько мій був щиро, глибоко й ревно релігійний. Побожність мачухи була більш формального характ еру й полягала в автоматичному відмовлянні молитов. Але, не з важаючи на свою побожність, а, може, саме завдяки їй, батько мій ставився критично до тодішнього
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
