Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 2 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2019 ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ Богдан - Ігор Антонич. Прорости крізь асфальт Богдан - Ігор Антон ич . Він просто був хрущем. І жив на вишні. Тій самій вишні, що оспівував Шевченко. Не мріяв про визнання й славу. А просто жив. Й прожив усього двадцять вісім літ. Воно й на краще. Бо по смерті його цькували. Натхненно й люто. За те, що цитував не Леніна, оспівував не Сталіна, а Волта Вітмена, Омара Хайяма, а разом з ними язичн ицьку символіку та лемківські мотиви. Щось в тій його поезії було не так. Зовсім не так. Радянсь ка влада не розуміла, що саме, але їй дуже й дуже відгонил о від неї волею. Поміж рядків невтомно чатувала незрима небезпека. А поміж рим — підступно зачаїлась т иша. Було у його віршах настільки тихо, що чути було, як росте трава. Бриніли в ній і роси, й ду ми, й долі. Летіли сивогри ві коні. «І виноград і водоспад у долі, і сад і дзвінко дзвонні сол ов’ї, і їх пісні, немов фонема « і » , і гай, і водограй, і край на во лі». І важко вірилося, що римувати він почав по польськи. Си н греко - католицького свяще н ника з Лем ківщи ни, він блискуче закінчив гуманітарну гімназію ім . Королеви Софії у Сяноку – тогочасному Підкарпатському воєводстві Польщі. І хоч це був єдиний у тих краях навчальний заклад, де викладали й українську мову також, гімназистом він римував – і римував пр истойно! – польською. А тоді в його життя прийшов Львівський університет, а в його творчість українська мова. Він писав нею як дихав: збивав метафорами з п антелику, епітетами виймав душу і не повертав її на місце. Любив малювати й малював. Любив музику і г рав на скрипці. Любив життя й вважав себе рушницею, зарядженою щастям. А ще він знав, що «розпускають коні сиві гриви, пара з уст, мов дим. З рвучим вітром буйногривим! Бути вічно юним, вічно молодим!» Саме так і сталося. Він лиш ився вічно молодим. Апенд ицит, запалення легенів. Не витримало серце. Пішов у двадцять вісім. Лишив про себе трохи спогадів і віршів. Здавалося б, усе. Нема поета і нема проблем. Утім, радянській владі його здолати виявилося не під силу. Вона заборонила й ого ім’я і творчість, але не в змозі була накласти в ето на хрущів. А він же – був хрущем. І жив на вишні. Не просто вишні, а оспіваній Шевченком... І він проріс. Проріс зеленою травою крізь асфальт радянщини. Та так, що в шістдесяті тим асфальтом побігли тріщини. Його поезію спочатку над рукували за кордоном, а у 1968 - му р . збірка «Пісня про не знищенність матерії» із передмовою Д . Павличка вийшла в Україні. Ох, недаремно його віршів так страшилися сексоти . У його рядках насправді крилася міфічна п отужна сила. Від неї мимоволі розп рям лял ися за спинами людськими всохлі та затерплі за роки мовчання крила. Люди на них озиралися здивовано, а тоді потроху вчилися літати. І не боятися. Тріщали клітки. Тріщала імперія. І йшов тріщинами асфальт, як пророста ла крізь нього трава. І разом із нею – Богдан - Ігор Антонич. Який любив життя. І світ, в якому він був хрущем, і вишнею, й травою. В якому він був усім... З всіх найдивніша мова гайова: в рушницю ночі вклав хтось зорі - кулі, на вільхах місяць розклюють зозулі , Росте Антонич і росте трава... При слу хайтеся, як росте трава. То все — він, Богдан - Ігор Антонич. Аліна Акуленко , Київ. Богдан - Ігор Антонич ( народився 5 - го жовтня 1909 - го р . у с. Новиця, Г орлицького повіту, Лем - ківщина ; помер 6 - го лип - ня 1937 - го р. ) — укра їн - ський поет, прозаїк, перекладач, літературо - знавець. Через офіційну заборону ширше знаний лише з середини 1960 - х; мав значний вплив на су - часну українську поезію; філософська лірика, релі - гійні, космічні мотиви, в ід гомін лемківського фоль клору та язичниць - кої символіки.
Page load link
Go to Top