Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 2 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2019 ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ Богдан - Ігор Антонич. Прорости крізь асфальт Богдан - Ігор Антон ич . Він просто був хрущем. І жив на вишні. Тій самій вишні, що оспівував Шевченко. Не мріяв про визнання й славу. А просто жив. Й прожив усього двадцять вісім літ. Воно й на краще. Бо по смерті його цькували. Натхненно й люто. За те, що цитував не Леніна, оспівував не Сталіна, а Волта Вітмена, Омара Хайяма, а разом з ними язичн ицьку символіку та лемківські мотиви. Щось в тій його поезії було не так. Зовсім не так. Радянсь ка влада не розуміла, що саме, але їй дуже й дуже відгонил о від неї волею. Поміж рядків невтомно чатувала незрима небезпека. А поміж рим — підступно зачаїлась т иша. Було у його віршах настільки тихо, що чути було, як росте трава. Бриніли в ній і роси, й ду ми, й долі. Летіли сивогри ві коні. «І виноград і водоспад у долі, і сад і дзвінко дзвонні сол ов’ї, і їх пісні, немов фонема « і » , і гай, і водограй, і край на во лі». І важко вірилося, що римувати він почав по польськи. Си н греко - католицького свяще н ника з Лем ківщи ни, він блискуче закінчив гуманітарну гімназію ім . Королеви Софії у Сяноку – тогочасному Підкарпатському воєводстві Польщі. І хоч це був єдиний у тих краях навчальний заклад, де викладали й українську мову також, гімназистом він римував – і римував пр истойно! – польською. А тоді в його життя прийшов Львівський університет, а в його творчість українська мова. Він писав нею як дихав: збивав метафорами з п антелику, епітетами виймав душу і не повертав її на місце. Любив малювати й малював. Любив музику і г рав на скрипці. Любив життя й вважав себе рушницею, зарядженою щастям. А ще він знав, що «розпускають коні сиві гриви, пара з уст, мов дим. З рвучим вітром буйногривим! Бути вічно юним, вічно молодим!» Саме так і сталося. Він лиш ився вічно молодим. Апенд ицит, запалення легенів. Не витримало серце. Пішов у двадцять вісім. Лишив про себе трохи спогадів і віршів. Здавалося б, усе. Нема поета і нема проблем. Утім, радянській владі його здолати виявилося не під силу. Вона заборонила й ого ім’я і творчість, але не в змозі була накласти в ето на хрущів. А він же – був хрущем. І жив на вишні. Не просто вишні, а оспіваній Шевченком... І він проріс. Проріс зеленою травою крізь асфальт радянщини. Та так, що в шістдесяті тим асфальтом побігли тріщини. Його поезію спочатку над рукували за кордоном, а у 1968 - му р . збірка «Пісня про не знищенність матерії» із передмовою Д . Павличка вийшла в Україні. Ох, недаремно його віршів так страшилися сексоти . У його рядках насправді крилася міфічна п отужна сила. Від неї мимоволі розп рям лял ися за спинами людськими всохлі та затерплі за роки мовчання крила. Люди на них озиралися здивовано, а тоді потроху вчилися літати. І не боятися. Тріщали клітки. Тріщала імперія. І йшов тріщинами асфальт, як пророста ла крізь нього трава. І разом із нею – Богдан - Ігор Антонич. Який любив життя. І світ, в якому він був хрущем, і вишнею, й травою. В якому він був усім... З всіх найдивніша мова гайова: в рушницю ночі вклав хтось зорі - кулі, на вільхах місяць розклюють зозулі , Росте Антонич і росте трава... При слу хайтеся, як росте трава. То все — він, Богдан - Ігор Антонич. Аліна Акуленко , Київ. Богдан - Ігор Антонич ( народився 5 - го жовтня 1909 - го р . у с. Новиця, Г орлицького повіту, Лем - ківщина ; помер 6 - го лип - ня 1937 - го р. ) — укра їн - ський поет, прозаїк, перекладач, літературо - знавець. Через офіційну заборону ширше знаний лише з середини 1960 - х; мав значний вплив на су - часну українську поезію; філософська лірика, релі - гійні, космічні мотиви, в ід гомін лемківського фоль клору та язичниць - кої символіки.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
