Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ - ЛИСТОПАД 2008 20 Ганна Черінь * * * На небі хмаронька пливла – пливе вона й тепер. В хатинці дівчина жила – Живе вона й тепер. Упала хмаронька дощем – Йди, дощику, іди... Дівча сховалось під кущем Від мокрої біди. А вже від хмари ні сліда Нема. Кругом вода... А деж дівчина молода? Бабуся вже вона. Про це співається стократ. Спитатися: нащо б? Без хмари молодих дівчат і пісні не було б... ОАЗА З пустелі самотности Книжка - оаза. Бальзам безтурботности, Втеча від джаза. Яка прохолода, яка насолода Пірнути у книгу до самого дна!... Спогадів милих безмежна свобода: І ти не один, І я не одна. Я знову з тобою, кого вже нема... І хоч дочитавши, забудеш про що то – Ну й що ж? Як забула, то знов прочитай. Книжка - не фото? А може і фото. Ти знову забула? То знову читай. Ще раз, і ще раз, І ще раз, і ще... З книги « Аванґард » (Київ, Ярославів Вал, 2006) ЛідіяГ a рг a йОвечко ОСІННИЙ ЛИСТ Останній лист забрав вітер з собою Із вишні, де він гойдався в кутку – Все літо зеленів він красою Та сніг знеміг його в холоднім садку Лежить безсильний в самотині, Хотів піднятись та дарма... Різким снігом все мело по спині, Прощавай, осене, вже йде зима. Дрижить той листок і сльози ронить – Оце й кінчається його буття... Та під листком зернина сходить – Весною прокинеться до життя. Я ЖДУ ТЕБЕ Я жду тебе, як сонце зайде За скелі сірої гори, Останній промінь вже не вийде На дуба чорної кори. Я жду тебе, як місяць зійде При сплячій зірочці - сестрі, Туман зніміє, хмарка вийде, Щось тихо скриється внутрі. Я жду, як ніч усе покриє, Повоєм все, мов оксамит. Трава росою вже сіріє, Заграва сонця шле привіт. Я жду і все ще сподіваюсь, Для мене серце збережеш, І я в надії прислухаюсь, Коли ж, коли ж ти вже прийдеш? З i збірки «Польовіквіти» (Victoria – Київ , Верховин a, 2007) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top