Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ - ЛИСТОПАД 2008 16 Минулого року, коли Відділ підготовляв ювілей 50 - ліття свого існування, Люда, як імпрезова референтка своїм довголітнім дос - відом і порадами допомагала у плнуванні програми. На сходинах у вересні цього року вона одержала грамоту і золоту відзначку СУА за 50 - літню працю для Союзу Українок Аме - рики. Люда дуже любила життя і природу. Любила ходити вранці побережжям моря, як хвилі здоганяли маленьких сірих болотних куликів, любила вечори, коли місяць в полотно визбирував всі роси. Любила гори і зоряне небо, засіяне іскрами ватри, на пластових таборах в Іст Четгам, де у Пласті зростали її улюблені сини і внуки. Любила бувати на Тризубівці, де на пікніках гуртувалася громада, молодь і сою - зянки. Та над усе любила свою родину. Але у житті нам не оминути химерної долі. А доля буває безпощадна. Несподівано вмирає син Богдан. Цей жорстокий удар захитав стабіль - ність її життя і здоров’я та простелив дорогу до Небесного Царства, де безболісне життя і незрушимий спокій. Господь велів залишити в глибокому смутку чоловіка Зенона, сина Юрія, невісток Аніту і Марту, онуків Андрійка, Данилка, Марчика і Ромчика, ближчу і дальшу родину і нас, членок 43 - го Відділу СУА. Ми, союзянки, вдячні Тобі, Дорога Посестро, за 50 років дружности. Пам’ять про Тебе назавжди буде з нами. В імені Окружної Управи СУА і членок 43- го Відділу СУА складаємо опечаленій родині глибокі співчуття. Вічна Їй пам’ять! — Анна Максимович Оксана Поритко 22- го липня 2008 р. Всевишній Господь покликав на вічний спочинок Оксану Кудрик - Поритко. На 97 - му році життя відійшла з нашого гурту основниця, довголітня членка 43 - го Відділу СУА ім. Олени Пчілки у Філядельфії, залишаючи ще одне порожнє місце у нашій домівці. Оксана народилася в Рогатині, де її батько, священик, був парохом. В родині Ольги і Теодора Кудриків були три сини і три дочки. Оксана закінчила ґімназію в Рогатині і вийшла заміж за кооператора Івана Поритка. У Львові народився син Юрій. До Філядельфії прибули 1949 р. Оксана мала гарний голос, альт і дуже любила співати. Багато років співала в хорі “Кобзар” під дириґентурою др. Антона Рудниць - кого і в церковному хорі. Любила співати стрілецькі пісні. Було на сходинах почне: – пані, співаймо! І з Іванкою Осідач починали дуетом “Як з Бережан до Кадри Січовики манджали”... Покійна була доброзичлива і щедра. Роками оплачувала стипендію у Бразилії. Її рука була завжди відкрита, щоб зложити даток на добродійні цілі. Жодна конвертка, що прийшла до неї, не поверталася назад порожня. Син Юрій повінчався з Галею Саґатою і заложили родину. Бог поблагословив їх донею Андреєю і сином Юрієм. Бабуся Оксана раділа внуками. Та життєва доля не легка. Вмирає чоловік, а згодом син Юрій. На схилі віку вона залишається сама. І тоді мама невістки, Туся Саґата, що теж живе сама, просить її до себе. П’ять років жили разом. Ще, як дозволяло здоров’я, разом приходили на сходини, до церкви. Туся піклувалася нею, і було їм добре. Внучка Андрея вийшла заміж. Господь побла - гословив супружжя Андреї і Вадима Жаров - ських донею і двома синами. Прабабуня Сяня тішилася, коли правнуки Олександер, Оксанка і Романчик говорили віршики, чи співали українські пісеньки. Для неї це були сонячні хвилини. Сьогодні вона в небесному царстві, а між нами витає добра пам’ять про нашу покійну посестру Союзянку. — Анна Максимович, голова Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top