Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ - ЛИСТОПАД 2008 20 Ганна Черінь * * * На небі хмаронька пливла – пливе вона й тепер. В хатинці дівчина жила – Живе вона й тепер. Упала хмаронька дощем – Йди, дощику, іди... Дівча сховалось під кущем Від мокрої біди. А вже від хмари ні сліда Нема. Кругом вода... А деж дівчина молода? Бабуся вже вона. Про це співається стократ. Спитатися: нащо б? Без хмари молодих дівчат і пісні не було б... ОАЗА З пустелі самотности Книжка - оаза. Бальзам безтурботности, Втеча від джаза. Яка прохолода, яка насолода Пірнути у книгу до самого дна!... Спогадів милих безмежна свобода: І ти не один, І я не одна. Я знову з тобою, кого вже нема... І хоч дочитавши, забудеш про що то – Ну й що ж? Як забула, то знов прочитай. Книжка - не фото? А може і фото. Ти знову забула? То знову читай. Ще раз, і ще раз, І ще раз, і ще... З книги « Аванґард » (Київ, Ярославів Вал, 2006) ЛідіяГ a рг a йОвечко ОСІННИЙ ЛИСТ Останній лист забрав вітер з собою Із вишні, де він гойдався в кутку – Все літо зеленів він красою Та сніг знеміг його в холоднім садку Лежить безсильний в самотині, Хотів піднятись та дарма... Різким снігом все мело по спині, Прощавай, осене, вже йде зима. Дрижить той листок і сльози ронить – Оце й кінчається його буття... Та під листком зернина сходить – Весною прокинеться до життя. Я ЖДУ ТЕБЕ Я жду тебе, як сонце зайде За скелі сірої гори, Останній промінь вже не вийде На дуба чорної кори. Я жду тебе, як місяць зійде При сплячій зірочці - сестрі, Туман зніміє, хмарка вийде, Щось тихо скриється внутрі. Я жду, як ніч усе покриє, Повоєм все, мов оксамит. Трава росою вже сіріє, Заграва сонця шле привіт. Я жду і все ще сподіваюсь, Для мене серце збережеш, І я в надії прислухаюсь, Коли ж, коли ж ти вже прийдеш? З i збірки «Польовіквіти» (Victoria – Київ , Верховин a, 2007) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top