Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ Я к ти любиш Україну, мій маленький друже? - Нашу рідну Україну люблю дуже, дуже! З Україною нікого в світі не боюся і щоранку я до Бога за неї молюся. щоб була щаслива, дужа, щоб була багата. Я люблю її так дуже, як маму і тата. Олесь Лупій Ж овтень Вже котять тумани низами, Хоч сонце ще променисте. Берези з нього понизали Своє золоте намисто. Галина Гордасевич Христина ЛІСОВЕЦЬКА ДВІ ШАПКИ М ама чомусь дуже довго не приходила з міста, аж Левчик і Славчик заскучали за нею. До того в кімнаті було душно, бо ж був серпень. Хлопці вже перебавилися у всі ігри, які знали. Старший, Левчик, уже навіть думав заглянути до шафки, де лежали солодкі коржики. Але М ати Божа дивилася на них з ікони, отож коржиків самому не можна було брати. Аж ось мама надійшла, рада така чомусь, усміхнена, весела. Обняла обидвох синків, поцілувала і сказала: - Вітаю вас, діти мої, з Українською Державою! Славчик тільки дуже-дуже обійняв та поцілував маму, а Левчик хотів знати: - А що таке - „Українська Держава”? М ама взяла хлопців на коліна і вже була б сказала, але надійшов тато. Також чогось дуже радий. Пригорнув м ам у , хлопців погладив по голівках - і сказав: - Ну, діждалися ми! Наші хлопці будуть вже виростати у нашій вільній Державі! Левчик спитав у тата знов, що це за держава і чому вільна, бо він такого ще не чув, але мама говорила з татом і неначе й не чула Левчика: - То тепер ми зможемо вийняти із скрині ці дві шапки і повісити на стіні! Левчик знов хотів знати, які це шапки та чиї вони, але мама витягнула з-під ліжка скриньку та почала чогось у ній пильно шукати. Хлопці й не знали, що така скринька у них під ліжком, тож хотіли бігти подивитися, але тато задержав їх: - Почекайте, не поспішайте, погляньте, я вам гостинця приніс. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
