Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ Я к ти любиш Україну, мій маленький друже? - Нашу рідну Україну люблю дуже, дуже! З Україною нікого в світі не боюся і щоранку я до Бога за неї молюся. щоб була щаслива, дужа, щоб була багата. Я люблю її так дуже, як маму і тата. Олесь Лупій Ж овтень Вже котять тумани низами, Хоч сонце ще променисте. Берези з нього понизали Своє золоте намисто. Галина Гордасевич Христина ЛІСОВЕЦЬКА ДВІ ШАПКИ М ама чомусь дуже довго не приходила з міста, аж Левчик і Славчик заскучали за нею. До того в кімнаті було душно, бо ж був серпень. Хлопці вже перебавилися у всі ігри, які знали. Старший, Левчик, уже навіть думав заглянути до шафки, де лежали солодкі коржики. Але М ати Божа дивилася на них з ікони, отож коржиків самому не можна було брати. Аж ось мама надійшла, рада така чомусь, усміхнена, весела. Обняла обидвох синків, поцілувала і сказала: - Вітаю вас, діти мої, з Українською Державою! Славчик тільки дуже-дуже обійняв та поцілував маму, а Левчик хотів знати: - А що таке - „Українська Держава”? М ама взяла хлопців на коліна і вже була б сказала, але надійшов тато. Також чогось дуже радий. Пригорнув м ам у , хлопців погладив по голівках - і сказав: - Ну, діждалися ми! Наші хлопці будуть вже виростати у нашій вільній Державі! Левчик спитав у тата знов, що це за держава і чому вільна, бо він такого ще не чув, але мама говорила з татом і неначе й не чула Левчика: - То тепер ми зможемо вийняти із скрині ці дві шапки і повісити на стіні! Левчик знов хотів знати, які це шапки та чиї вони, але мама витягнула з-під ліжка скриньку та почала чогось у ній пильно шукати. Хлопці й не знали, що така скринька у них під ліжком, тож хотіли бігти подивитися, але тато задержав їх: - Почекайте, не поспішайте, погляньте, я вам гостинця приніс. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
