Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Зрозуміло, що вони були біля Галини не з ціну потрібно було зламати, витягти потрібну милосердя. Це був живий свідок, свідок, що інформацію. Проте ці сподівання були марними, працював пліч-о-пліч із генералом Української Повстанської Армії. Такого свідка за будь-яку Тетяна КОНОНЧУК Найважливішим своїм завданням 128-й Відділ Союзу Українок Америки ім. Галини Дидик у Філядельфії вважає збереження світлої пам ’яти своєї героїчної патронки. Працю над книжкою про Галину Дидик Управа Відділу доручила Лесі Онишко. Леся Онишко, кандидат історичних наук, закінчила аспірантуру інституту українознавства ім. Івана Крип ’я- кевича НАН України. Працює на посаді доцента у Львівському державному інституті новітніх технологій та управління ім. В’ячеслава Чорновола. Автор книги „Катерина Зарицька. Молитва до сина”. - Львів: Світ, 2002. - 175 с. У доробку автора ряд статтей, присвячених дослідженню національно-визвольного руху на західно українських землях, особливо тих аспектів, що торкаються участі жіноцтва у визвольній боротьбі народу за свою незалежність. Серед них: „Роль жіноцтва в українському національно-визвольному русі середини XX ст. ”, „Програма ОУН про реалізацію української національної ідеї”, „ОУН-УПА - лідер у протистоянні більшовиз му”, „Роль ОУН-УПА в організації руху опору на західноукраїнських землях 1944-1946”, „Організація та діяль ність підпільного Українського Червоного Хреста на західноукраїнських землях у 1943-1945 роках”, „Зв’язкові Романа Шухевичау 1945-1947роках”, „Роль жінки в українському національно-визвольному русі” та інші. Звертаємося до всіх, хто знав Галину Дидик, із проханням поділитися спогадами про неї, які стануть важливим доповненням до образу цієї незвичайної жінки. Листи можна надсилати на адресу голови 128-го Відділу Галини Пупін: Halyna Pupin, 1703 Strahle Street, Philadelphia, PA 19152 ПРОБЛЕМА ВАКУУМУ Це не репортаж із Конгресу Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, а радше враження сторонньої людини. Декілька штрихів до окреслення наших спільних проблем. У тісній залі столичного Будинку вчених, де звичайно збираються дуже камерні вечори, а тепер умістився весь Конгрес Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, я думала про хвилі української еміграції. І про те, що їх на роджує. Хоч більшість присутніх представляла третю хвилю, відчувалося, що тепер набирає де далі більшу силу четверта хвиля - заробітчан ська. І оця остання особливо болюча, бо вимиває народ уже з незалежної, вже з нашої України. Вона втілює і транслює всьому світові нашу нев дачу. Невдачу держави, яка не змогла втримати і захистити своїх громадян, гарантувати їм кон ституційне право на життя і працю, на людську гідність... І саме жінка сьогодні змушена кидати рід ний дім і їхати у далекі світи заробляти гроші. І десь, може, й знайшовши, втрачає найголовніше: своїх дітей. Вони ростуть без материнської уваги й виховання. Тож на відкритті Конгресу особли во актуально звучали слова предстоятеля Укра їнської греко-католицької церкви Блаженнійшо го Любомира Гузара про особливу роль жінки у родині - бути свідком віри для своїх дітей... А мені згадувалися рядки із книжки Олесі Галич „Усі дороги ведуть до Риму”. Це повість про тяжку заробітчанську долю. Але попри всі поневіряння, у її героїні нема ворожості до зверхньої, байдужої до українського горя Італії. Її висновок, на перший погляд, несподіваний: “Я скривдила тебе, великий Риме!.. Мов диверсант, залізла в лабіринт не дуже багатої країни Євро пи, шукаючи виходу до захованих скарбів... А там десь моя земля, що в піснях стікає молоком і медом. Та я її занедбала. Я висякалася в молоко радіаційним нежитем, я зібрала мед у брудну парашу. Я залишила там своїх дітей замість сторожа. І вони квилять під нічним небом, а вдень бешкетують, як у зоні, щоб забути своє дитяче горе...” Бо там, з італійських пагорбів, їй видніша своя держава. І з усією ясністю постають її парадокси: „Мати найбагатші землі і бути хро нічно бідними! Сидіти на золоті - і задихатися Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
