Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
М уш у запевнит и ш ановних читачів, що не часто траплялися в м оїх довголіт ніх архівних пош уках такі унікальні документи, як оці листи. Адж е писані вони більш е ніж 70 років тому зі сталінських концтаборів. П оза сумнівом, дуж е мало лист ів з-за грат дійшло до наших днів, а ще менш е опубліковано. І тому оприлю днити збереж ені свідчення страш ного минулого вваж аю за честь і обов ’язок історика. Григорій КУРАС, Українська Вільна Академія Наук у CILLA. Володимир Міяковський на засланні 1932 p., станція Свірь. З НЕВОЛІ НА „ВЕЛИКУ ВОЛЮ" ЛИСТИ ВОЛОДИМИРА МІЯКОВСЬКОГО13 ЗАСЛАННЯ ДО РОДИНИ. Ім’я видатного архівіста, літературознавця, історика Во лодимира Варламовича Мія- ковського добре відоме в укра їнській діяспорі, а останнім часом належним чином поці- новане і в Україні. Тому не буду оповідати його життєвий і науковий шлях. Зазначу ли ше, що напередодні арешту вчений плідно й активно пра цював в різних ділянках на укового і культурного життя. З 1920 p., після смерти В. Мо- дзалевського, В. Міяковський був директором Центрального Історичного Архіву України ім. В. Антоновича. У нього бу ла чудова родина. Зі своєю дружиною Інною Голошвіло- вою (Голошвілі) він познайо мився в Петербурзі. 1915 р. во ни одружилися. В кінці 1917 р. подружжя переїхало до Києва, там народилася донька Оксана. Але 21 серпня 1929 p., коли родина Міяковських відпочи вала під Києвом, за ним прий шли. ҐПУ готувалось тоді до сумнозвісного процесу Спілки Визволення України і мало на меті притягнути до нього і цього знаного діяча науки і культури. Слідство і допити тривали кілька місяців. 19 лютого 1930 р. винесено ви рок: ув’язнити Володимира Міяковського до концтабору терміном на п’ять років, раху ючи час з 29 серпня 1929 р. На дворі стояв ще не 1937-й рік і тому незабаром В. Міяковському дозволили пи сати з камери додому. Писані олівцем, короткі листи відтво рюють настрій і тривоги в’яз ня. Більше всього його турбу вала неможливість нічим до помогти, навіть порадою. І це не дивно. Навіть така сильна натура з твердим характером, як В. Міяковський, очевидно, не могла збагнути всього, що з ним сталося. Позбавлення во лі, постійний тиск слідчих, повна невідомість накладала тяжкий відбиток на кожного, хто потрапляв до лабетів ҐПУ. Але читаючи ці перші листи з камери, стає зрозумілим, що В. Міяковський не втратив силу волі. Очікуючи вироку 8 люто го 1930 p., він писав дружині, щоб просила побачення у слідчого Щербинина, під час якого хотів обговорити грошо ві справи родини, які його дуже непокоїли. Звичайно су мував, але намагався бути ба дьорим. „Живу думками про повернення до наукової робо ти, до Вас, до життя, - писав у цьому листі В. Міяковський, - заповнюю дні читанням. Чи таю запоєм все, що попадеть ся. Попадається багато хоро шого і мені часто вдається за повнити то ту, то іншу прога лину в знайомстві з книгами.” Слід відзначити, що тяж кі обставини не зломили дру жину В. Міяковського. Оксана Міяковська-Радиш згадувала, що через кілька днів після арешту тата, його секретарка, незважаючи на ризик, зателе фонувала додому і попередила,
Page load link
Go to Top