Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
автор не міг знати багатьох фактів, які випливли з мороку часу. Але він використав оригінальні свідчення - листи свого друга. Між іншим, В. Міяковський писав, що раз надіслав для Ладі „Свирські сонети" одного тонкого поета - засланця Микити М. І. в листах Михайла Могилянського є відгуки Ладіного ставлення. Кілька разів батько уживав слова „мої", або „мої поети", маючи на увазі Ладю та Дмитра. Тривожні передчуття не обманули батька. Події, перед арештом дочки, М. Могилянський занотував в своєму зшиткові не одразу. Певний час він не вів щоденник і лише 15 травня 1937 р. відновив нотатки. З них можна дізнатися про обставини, які передували арешту Ладі. Коли М. Могилянський повертався з Ленінграда до Москви, то на вокзалі його зустріла Ладя і повідомила, що зняли Фіріна. Ця звістка зродила тривогу в Могилянського. І вона виявилася не безпідставною. У ніч на 12 травня 1937 р. Ладя і Галя були заарештовані. У ці дні батько поетеси перебував у Москві, і сталося це без нього. 15 травня 1937 р. він занотував такі рядки:”І знов на мою голову впала катастрофа, розміри якої ще годі передбачати, але внутрішні аусніції мої сумні й тривожні..." Прибитий горем батько ще сподівався на якесь чудо. 27 травня він записав, що лишається ще й ще покласти всі надії на розум і сумління радянського правосуддя і далі: „Без віри в них можна б збожеволіти в ці важкі дні". Але надії ці були марні. Ладя Могилянська була розстріляна в Москві 6 червня 1937 р. На превеликий жаль, П. Антоненко неправильно подав дату арешту Л. Могилянської, зазначив ши, що це сталося у 1936 р. Це можна було б вважати друкарською помилкою, але він чомусь впевнено зазначає, що Ладю протримали в ув'язненні понад рік, а 6 червня 1937 р. роз стріляли разом із чоловіком. Однак відомо, що масові арешти серед керівництва будівництва каналу та ув'язнених почалися перед його відкриттям, яке відбулося 2 травня 1937 p. І не могла вона залишатися так довго в тюрмі. Важливі свідчення відносно доль заарештованих подав російський дослідник Н. Федоров у статті „Дмитлаг", яка вийшла в серії „Бутовский по- лигон" і присвячена історії будівництва каналу „Москва-Волга”. Між іншим, він наводить спогад колишнього шофера автобази Л. Про- коф'єва, який влітку 1937 р. разом зі своїми товаришами по службі на 14 машинах возив заарештованих до Москви. Одного разу вони зробили за ніч по три поїздки. Н. Федоров зазначає, що заарештованих допитували частіше один раз, очних ставок не проводили, перевірок не робили. Того, хто відмовлявся визнати себе винним, більше не допитували, просто розстрі лювали. Отже, після арешту Ладя прожила менше місяця... Усі автори зазначають, що Ладя була розстріляна разом із чоловіком. За чернігівською легендою в Ладю закохався начальник одного з таборів і одружився з нею. Уперше такий переказ я почув багато років тому від відомого київського збирача і дослідника української поезії, надзвичайно милої та інтелігентної людини Юрія П'ядика. Але ні тоді, ні зараз ніхто не називав його імени. Питання про друге одруження Ладі лишається загадкою. Адже батько жив з нею в одній хаті і в своїх записах жодного разу не згадував про її чоловіка або про когось, хто жив з нею, окрім її подруги Галі. Здається, що приховувати очевидний факт йому було ні до чого. Отже легенда стала, по суті, фактом її життя. І як на мене, це не зовсім вірно. І нарешті причини арешту і розстрілу поетеси. Більшість авторів оминають це питання, мовляв, і так зрозуміло. Д-р М. Зубрицька зазначала, що причини арешту Ладі Могилян ської залишаються загадковими. Вона вважала, що наскрізь аполітична її поезія не давала ніяких підстав для звинувачень. І погоджувалась з польським літературознавцем Й. Лободовським, який, на її думку, мав слушність, вказуючи, що причиною інкримінації антирадянської діяль носте була публікація творів поетеси за кор доном - на сторінках „Літературно-Наукового Вістника". До речі, і В. Міяковський у вище згаданій статті писав, що з приводу надруко ваних у 1926 р. у львівському „Літературно- Науковому Вістнику" поезій Ладі довелося виправдовуватися, що твори ці вміщені там не тільки без її згоди, а навіть без відома. В. Міяковський цілком слушно відзначав, що позитивне сприймання підсовєтського письмен ника у ворожих для большевизму колах за кордоном кидало вже темну пляму, яку не легко було змити. Але з часу, коли написалися ці статті, виявилися закриті архіви, оприлюднені нові факти і свідчення. Зараз вже з'ясовано, що Ладя була арештована у так званій „справі Фіріна". Про це, зокрема, написав дослідник репресій на каналі Н. Федоров в статті „Детище бесклассового общества", („Дитя безкласового “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2004 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
