Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДЗНАЧЕННЯ УКРАЇНКИ Марта Зибачинська Недавно через українську пресу в Австралії перейшла вістка про від значення Марти Зибачинської, члена Української Шкільної Ради, медалею Брітійської імперії. Це вона отримала за віддану громадську працю в освіт ній ділянці. Її праця проходила в кількох на прямках. Найперше вона стала змага тись за признання українських шкіл урядовими чинниками в Новій Півд. Валії. Донедавна для них не було урядових фондів і свідоцтво їх не було признане при доступі до університет ських студій. М. Зибачинська працювала впродовж семи літ в Об’єднанні Українських Громад НПВ і в Українській Шкільній Раді НПВ з окремим призначенням — визнання української мови й культури в австралійських чинників. Це була на пружена праця, що забрала багато часу і сил. Постійні заходи в Міністерстві Освіти, переговори з Федерацією Вчителів НПВ, з відділом етнічних справ у департаменті прем’єра і Радою Етнічних Спільнот НПВ, де вона є членом Екзекутиви — були етапами її праці. У вислід і у 1976 р. наділено наші школи невеликою субсидією, яка від того часу кожного року збільшувалась. На тому дія М. Зибачинської не закінчилась. їй удалось здобути признання української мови в сві доцтвах ’’вищих шкіл", що потвердив міністер освіти 6 жовтня 1977 р. Завдяки її зусиллям студенти могли зголошуватись до матрикуляційних іспитів з української мови в Сідней ському університеті у 1975 р. Створено курс української мови в тому ж університеті, а М. Зибачинська далі дбала про координування його. На початку 1977 p. М. Зибачин- ську наділено срібною ювілейною медалею з нагоди срібного ювілею королеви. Знов 18 червня 1978 р. вшановано її з нагоди дня уродин королеви медалею Брітійської Імперії за її працю й осяги в ділянці етнічної освіти. ВІДЗНАЧЕННЯ 30-ліття в АНГЛІЇ Організація Українських Жінок Вел. Брітанії заплянувала 2-денну Конференцію 9, 10 грудня ц. p., яка відбудеться в Лондоні. У програмі Конференції передбачене відзначен ня 30-ліття ОУЖ, пов’язане з 30-літтям від заснування СФУЖО. Учасниці Конференції оглянуть також Лондон, щоб запізнатися з історичними місцями цієї столиці. В ОБОРОНІ ЖІНОК ПОЛІТ В’ЯЗНІВ Крізь сторінки нашої преси перейшла вістка про те, що Емілія Ільїна, кол. в’язень совєтських концта борів, виступає в країнах Европи в обороні наших жінок — в’язнів. Вона описує стан здоров’я Оксани Попович і Ірини Сеник, які відбувають тепер поновний засуд, маючи перед тим по 10 років каторги за сталінських часів. Обидві жінки важко хворі. Звільнені Ірина Стасів-Калинець і Стефанія Шабатура живуть тепер на засланні приневолені до тяжкої фізичної роботи у суворому сибірському кліматі. Освідомлювання громадської думки про кривду українських жінок- в’язнів є дуже важливим моментом їх оборони. В тому напрямку Емілія Ільїна проробила певну роботу й її слід було б підтримувати в тому. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА З великим жалем повідомляємо все організоване жіноцтво, що 26 вересня ц. р. відійшла у вічність наша заступниця голови в Европі бл. п. Валентина Воропай. Народилася 18 серпня 1917 р. в родині Бондаренків на Одещині. Середню освіту закінчила 1936 p., а історичний факультет одеського університету в 1941 р. По закінченні університету її післали вчителювати в середній школі на далекій півночі (Архангельськ). Та це не тривало довго. Прибувши в Україну, вона залишилась тут, а в 1943 р. вийшла на еміграцію. Перебуваючи в таборі зголосилася на виїзд до Англії у 1948 р. Тут удалося їй завершити свою освіту в Лондонському університеті. Працювала, як викладач слов’янських мов у військовій школі (1952 - 55). У 1959 р. вона стала магістром славістики. Працювала в Націо нальній Центральній Бібліотеці, а від 1961 р. в Національній Бібліотеці Наук і Технології. Прибувши до Англії стала членкою Організації Українських Жінок, де незабаром увійшла до Головної Управи. У 1964 р. вибрано її заступ ницею голови СФУЖО в Европі та предстаовницею професіоналісток від ОУЖ ВБ в Комісії СФУЖО. Як заступниця голови СФУЖО вона старалась увійти в контакт із кожною складовою організацією в Европі, цікавилась її програмою й осягами. У 1967 р. прибула на Першу Світову Сесію СФУЖО напередодні 1 Конгре су СКВУ. Тут вона виголосила дбайливо опрацьовану доповідь п. н. "Українська жінка на рідних землях”, яка вказала на духові прямування українського жіноцтва. Пізніше взяла участь у зустрічі з українським гро мадянством у Ф ілядельф ії і промовила до нього також із радіо с т а н ц ії ім. В. Б л ав ац ь ко го . Повернувшись додому вона мала нагоду зреферувати членству ОУЖ Англії перебіг Першої Світової Сесії разом із головою А. Остап’юк. Далі В. Воропай взяла участь у двох європей ських Конференціях СФУЖО, а саме у 1970 р. у Мюнхені і у 1973 р. у Манчестері. Під час обох Конферен цій звітувала зі своєї праці і частинно провадила наради. Слабке здоров’я не дозволило їй вибратись на III Конгрес СФУЖО. Але вона охоче погодилась допомогти референтурі студій під- совєтського життя, яку очолила Слава Драбат із Лондону. Працюючи в слов’янському відділі Національної Бібліотеки бл. п. В. Воропай мала доступ до різних матеріялів і могла опрацювати не одну тему. Почала була збирати бібліографію і обіцяла, що з хвилиною, коли вийде на пенсію, а це мало статися на початку 1979 p., вона зможе цілковито тому присвя титись. Та не судилось їй взятися за те. Невблаганна смерть перервала нитку її життя 26 вересня 1978 р. Осиротила чоловіка д-ра Олексу Воропая і полишила у смутку членок наших складових організацій в Европі. Представниці Гуртків ОУЖ провели її в останню дорогу. Вічна їй пам’ять! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
