Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
яку викликує вміння передавати світло і колір, Структура її форм стримана, інколи це натяки на форму. Глядячи на її картини, може видаватися, що вони створені легко, наче без великого зусилля, але відомо, що техніка акварелі вимагає великої майстер- ности. На нашій обкладинці і в числі містимо декілька репродукцій, творів Марії Стиранки. Хоч ці світлини від- НОВІ к н и ж к и ALL OF BABA’S CHILDREN. M yrna Kostash. Edm onton: Hurtig Publishers, 1977. 414 p. $12.95. Майже рівночасна поява кількох нових книжок про українців у Канаді, мабуть, є певним вказівником, що більшість українців там осягнула вже певний стабільний рівень у спільноті. Сам підхід і тон авторки твору "Всі бабині діти" також доказує, що українці в Канаді можуть дивитись тепер на свою історію вже й дещо критичним оком. Ця книжка базована на пережи ваннях Генерації баби й діда авторки, тобто Генерації, що приїхала до Захід- ньої Канади з Західньої України (село Тулова), в першій чверті цього сто ліття. Мирна Косташ описує економі чну та професійну безвиглядність для бідних селян у Галичині, що стимулю вала далеку подорож за океан. Цитуючи листи, спомини, інтерв’ю, новинки з тогочасних газет, уривки з книжок і студій, авторка цими фактами малює тло, яке часто є досить чорне. Багато з перипетій наших перших поселенців нам відомо з історичних оглядів чи й навіть з художньої літера тури. Та специфічні описи є мало відомі, як напр., ставлення канадської влади до освіти дітей українських фермерів, натиски, щоб їх переви ховати на англосакський спосіб життя (напр., вимога, щоб діти жили в бурсі, де поволі ставали лютеранами), чи недопущення українських учителів до шкіл, де були українські діти. Авторка з гордістю не раз описує завзятість та дух перших українських іміґрантів до Канади, але й часто звертає увагу на їхню зовнішню незугарність (у порівнянні до міського одягу), на брак дають ніжність і тонкість її акварель, то брак кольорів не дає вповні відчути і пережити зустріч із природою, та кою як її бачить, відчуває і переживає мисткиня. Треба з радістю привітати запросини ОМУА, яке, як ми вже згадали, приготовляє в Нью-Йорку виставку акварель Марії Стиранки. Відкриття відбудеться 3 грудня 1978 р. У. Л. чистоти, гігієни, добрих манер чи знання англійської мови. Побіч них авторка тоді не показує тієї ж самої кляси англосаксів, їхнього рівня гігієни чи знання інших мов. Мирна Косташ описує пере живання і труднощі фермерів, майже зовсім ігноруючи життя робітників та українців з інших професій, що жили по містах Канади. В авторки є навіть певна відсутність симпатії до всіх тих, яких вона називає ’’інтелекту алістами" Вона рідко признає їхню допоміжну ролю для української та канадської спільноти в Канаді. Великий жаль вона виявляє до наших міських громад, які, напр., не піддержували штрайку фермерів тому, що самі хотіли радше бути по стороні уряду, щоб цей їх не називав кому ністами. Авторка також немов боліє, немов критикує сам спосіб створення КУК-у аж канадським урядом: самі українці до цього не дійшли та й то не всі включилися. Загально можна сказати, що авторка застосовує клясовий підхід і генералізує проблеми під таким кутом. Вона навіть думає, що в Україні Шев ченка знали тільки інтелектуалісти і це перенеслося в Канаду, де вже й навіть фермери почали копіювати їх. Вона описує, що в Галичині читальні по селах не були для селян, які не знали хорів, не бачили виступів по сценах. Аж на сцені в Канаді "перший раз велике число українських селян почуло пісні, що оригінально були написані для керуючої верстви” (стр. 179, sic!). Вона також розвінчує теорію про українських матерів по фермах, які давали дітям українське виховання. Авторка твердить, що це не було з якогось свідомого патріотизму, тільки з браку знання та контакту з англій ським світом. Українській канадській інтелігенції чи "націоналістам” авторка закидує брак участи в економічний реорганізації країни, тільки піддержку індивідуального капіталістичного змагання. Економічне життя для Мирни Косташ є дуже важливим чинником. Беручи під увагу мотивацію приїзду більшости іміґрантів, це може й до певної міри «травдане. Авторка твердить, що сама вона є справжньою канадкою у своїх думках, ділах й плянах — з ледь якими залишками українськости. І хоч вона почуває себе тільки туристкою на українських імпрезах, свого коріння вона не відрікається і стверджує, що "бути вдома — це бути серед групи, яка мусить тебе прийняти, хоч і критикує тебе, але приймає через споріднення" І так у авторки є змішані біль і любов, гордість і сором за українську громаду в Канаді. З поодиноких фактів минулого наша громада сьогодні може дещо навчитись, щоб не повторювати помилок у майбутньому. Напр: 1. Справа мови. Фермери виро били собі свій діялект, який навіть Д окінчення на оборот і Марія Стиранка. Холодний ранок. Аквареля. Cold m orning watercolor by Maria Styranka
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
