Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Марія Барагура Чужинці про нас Українська тематика здавна за цікавлювала чужинецьких авто рів. Спочатку це зацікавлення об межувалося до наших найближчих сусідів ■— росіян і зокрема поля ків. Згодом, коли Україна за ко зацьких часів увійшла в орбіту світових політичних, мілітарних і культурних зв’язків, це зацікав лення поширилося й на західно європейські країни — Францію, Німеччину, Англію, а також на ту рецькі й арабські країни. З тих часів маємо твори мемуарного ха рактеру, що межують з літерату рою (Де Боплян, Б. Лясота). Зо крема популярною стала особа гетьмана І. Мазепи. Чужинецькі автори менше звертали увагу на історично-політичний аспект ді яльности великого гетьмана (цей момент підкреслив А. Пушкін у „Полтаві"), їх більше притягала романтична сторінка біографії Мазепи, про якого кружляли вся кі легенди різними мовами, що знайшли літературно-мистецьку обробку зокрема в творі англій ського поета Байрона та фран цузького письменника В. Гюґо.* У Франції популярною є пісня про березу „Україна" з музикою французького композитора. Українська тематика заступлена багато в творах польських авто рів „золотої доби" (друга поло вина 16 століття) і потім у поетів 17-го століття (С. Кольоновіч „Роксолянія", Ш. Шимоковіч „Сє- лянкі“, Ш. Зіморовіч „Роксоляикі, чилі рускє панни“. Ю. Зіморовіч „Козачизна"), а до вершка дій шла в добі романтизму (Ю. Сло- вацкі та поети „української шко ли"). У добі позитивізму й реаліз му подибуємо її в Г. Сєнкєві- ча. У новіших часах на увагу за слуговує біографічний роман Є. Єнджеєвіча „Ноце українське альбо родовуд гєньюша" (про Т. Шевченка), С. Вінценза трилогія „На високєй полонінє", поетичні * Постать Мазепи така популярна у Франції, що й досі в хатах просто люддя подибуються картини, прив’я заного до дикого коня молодця з під писом „І. Мазепа — герой України". твори критика й поета Ю. Лобо- довского. Остання світова війна й експан сія української проблематики в широкий світ знову зацікавили чу жинецьких авторів українською тематикою. Вона багато заступ лена мемуаристикою й літератур ними репортажами італійських во єнних кореспондентів. Німецькою мовою можна зга дати Керна „Золоте поле“. Нещо давно появилася книжка німця В. Д. Гайке „Українська Дивізія Га личина", мемуарно-фахова річ з об’єктивним трактуванням предме ту. Англійською мовою вийшла книжка Орлова „Червоне весіл ля", в якій автор конфронтує са мобутній традиційний національ ний побут з новим „совєтським" побутом. Багато розголосу здо був роман •— „бест селлер". М. Веста „Черевики рибалки", що дочекався фільмової обробки. Автор використав мартирологію єпископату Української Като лицької Церкви й зробив одно го з ісповідників не тільки найви щим пастирем Вселенської Цер кви, але й політичним мужем, що розв’язав позитивно проблему сві тового миру, загрожекого атомо- вою війною. І хоч у цьому творі, як і в деяких інших автори не свідомо або й тенденційно плу тають українську проблематику з російською, хоч ставляться непри хильно а то й вороже до україн ства, хоч мають труднощі глибше увійти в психіку українського на роду, хоч не вміють бачити в від повідній перспективі історично-по літичних і національних змагань українців, проте один факт зали шається незмінним -—- українська тематика твору. З авторів для дітей можна зга дати П. Ж. Сталя, що зацікавився 3/країнською тематикою завдяки знайомству з М. Вовчком (фран цузька версія „Марусі") та аме риканську письменницю М. Галун- Блок. Новий М узей Лесі Українки За найновішими вістками в Ялті на Криму створено Музей Лесі Українки в будинку, в якому поетка перебувала на лікуванні. Про цей будинок е згадка в її листуванні. A n e w M u se u m o f L e s y a U k r a in k a w a s r e c e n tly fo u n d e d in Y a lta , C rim e a , w ihere th e p o e te ss liv e d in h e r y o u n g e r y e a rs. НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1972 З
Page load link
Go to Top