Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Кераміка в нашому житлі Сучасного помешкання не мож на уявити собі без керамічних ви робів. Байдуже чи це вишукане житло американської родини чи скромне помешкання українських поселенців — у кожному знахо дить кераміка своє призначення. У давнину, коли кераміка була — побіч срібла і скла — головним посудом, тоді вона мала лиш ужит кове значення. Це не знецінює її. Навпаки — як усі ужиткові виро би того часу, вона мала виразні прикмети своєї доби, як щодо сво єї форми, так і техніки виконання. Тепер кераміка прибрала більш декоративне значення. Ці глечики, вази, свічники мають якесь при значення у помешканні, але це не головне їх завдання. Вони мають радувати нас красою своїх форм, яскравістю кольору. Вони надають хаті затишку, навіваючи спогад про давні часи. Тому мистецькі круги різних на родів ш; кають за джерелом своїх керамічних форм. Постають шко ли, робітні, майстерні, які плека ють це ужиткове мистецтво. Не раз демонструють це на вистав ках, але найцікавіше прослідити це в сучасному інтер’єрі. Його вже не можна уявити собі без декора тивної тарілки чи вази. Тому з великим зацікавленням прийняли ми керамічні чи фаян сові вироби, що наспіли тепер з України. Наша Батьківщина — це колиска кераміки, коли пригадати посуд Трипільської доби з-перед кількох тисяч років. Поклади до брої глини і споконвічне ганчар- ське ремесло дали широку скалю виробів. Як зуміло це використа ти сучасне керамічне виробниц тво? 3-поміч численних керамічних виробництв України появились у ЗСА тільки вироби Львівського і Васильківського керамічних заво дів. Певну кількість дала також ко- сівська керамічна школа. Вироби є доволі різнородні, отже дають пев ну картину мистецького напрямку того виробництва. На жаль побіч наймення заводу немає прізвищ мистців, що проектують і викону ють. Найбільше промовляють до нас вироби Косівської школи. Це є великі вази, свічники, миски, по- пельнички, виконані в стилі і за собами давньої гуцульської по суди. Навіть у технічному вико нанні немає ніяких уліпшень, від ганчарського виробництва з-перед 2. світової війни. Але може цей за стій рятував цю кераміку від шкід ливих перемін. Кераміка Васильківського заво ду міцно сидить у народньому грунті. Його мистецькі керівники експериментують в ужитковому посуді, даючи миски, салатниці,та рілки, глечики, кухлики, тощо. Всі ці вироби зостаються народні- ми, як у формі, так і в орнаменті. Деяка стилізація їх більш або менш влучна. Технічне виконання краще косівської кераміки і вна слідок того вона має більше при- мінення. Натомість у Львівському кера мічному заводі бачимо інші шу кання. Мистецькі сили його більш сво'бідні у своїх виявах. На родній керамічний орнамент яв ляється тут лиш далеким від блиском тих ліній, що прикра шують стилізовані народні фор ми цього посуду. Поміж вели кою збіркою пляшок і чарок (чо мусь це творить головний асорт- мент) є сміливі, а не раз абстракт ні композиції. Приємно познайомитись із су часною керамікою України. Не хай лиш у невеликому засязі й виборі. Та найбільш розчаруван ня огортає вас, коли розглядаєте етикетку. На зрештою чепурному картончику, що прикріплений до кожного комплету, видніє назва заводу російською мовою і таке ж окреслення виробу. Немає най меншого натяку про те, що це у- Куховарські назви на букву С Сколотини, маслянка — поміч ний продукт, що його одержують при збиванні сметани чи вершків на масло. Скором — молочна і м’ясна їжа. Скоромина — м’ясна або мо лочна страва. Скоромитися, ско ромний, скоромно (їсти). Скумбрія, макрела — морська риба. Сластьони — рід оладків. Сластьонниця — жінка, що про дає сластьони на базарі, звичайно гарячими. Слива, сливка ■— садовина. Сливник — сливовий садок. Сливовиця — горілка зі слив. Слив’янка — наливка на сли вах; відвар зі слив. Слоїк, слоїчок. Слуква, вальдшнеп — птах. 0- б’єкт мисливства. Смажениця, смаженя ■— яєшня. Смаженина — смажене м’ясо. Смажити, смажений. Смаковий, смаковитий, смаку вати. Смаколйки, ласощі. Смачйти — добирати до смаку, заправляти. Смачний, смачно (їсти). Смачного! Хл б та сіль! Будьте здорові, ївши! Смалець — стоплене сало сви няче і домашньої птиці. Смальцевий оселедець. Сметанка ■— див. вершки. Смак —відчуття, що виникає при діянні різних розчинних речо вин на смакові органи, що є важ ливе для нормального травлення (г ркий, солодкий, кислий, соло ний). Н. Ч. країнська кераміка. Для ескпорт- нопо товару добавлена печ'атка “made in USSR.” Такими всесо- юзники безбатченками йдуть ці вироби у світ. Єдина тільки косівська керамі ка зберегла ще українську назву. На етикетці з лихого паперу чи таємо ВХО ,,Гуцульщина“, м. Ко- сів. Як це сталося, що гуцули від стояли своє наймення? Чи може вгорі вважають, що на глибокій провінції, якою являється Косів, таке окреслення... нешкідливе. Л. Б.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
