Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Кераміка в нашому житлі Сучасного помешкання не мож на уявити собі без керамічних ви робів. Байдуже чи це вишукане житло американської родини чи скромне помешкання українських поселенців — у кожному знахо дить кераміка своє призначення. У давнину, коли кераміка була — побіч срібла і скла — головним посудом, тоді вона мала лиш ужит кове значення. Це не знецінює її. Навпаки — як усі ужиткові виро би того часу, вона мала виразні прикмети своєї доби, як щодо сво єї форми, так і техніки виконання. Тепер кераміка прибрала більш декоративне значення. Ці глечики, вази, свічники мають якесь при значення у помешканні, але це не головне їх завдання. Вони мають радувати нас красою своїх форм, яскравістю кольору. Вони надають хаті затишку, навіваючи спогад про давні часи. Тому мистецькі круги різних на родів ш; кають за джерелом своїх керамічних форм. Постають шко ли, робітні, майстерні, які плека ють це ужиткове мистецтво. Не раз демонструють це на вистав ках, але найцікавіше прослідити це в сучасному інтер’єрі. Його вже не можна уявити собі без декора тивної тарілки чи вази. Тому з великим зацікавленням прийняли ми керамічні чи фаян сові вироби, що наспіли тепер з України. Наша Батьківщина — це колиска кераміки, коли пригадати посуд Трипільської доби з-перед кількох тисяч років. Поклади до брої глини і споконвічне ганчар- ське ремесло дали широку скалю виробів. Як зуміло це використа ти сучасне керамічне виробниц тво? 3-поміч численних керамічних виробництв України появились у ЗСА тільки вироби Львівського і Васильківського керамічних заво дів. Певну кількість дала також ко- сівська керамічна школа. Вироби є доволі різнородні, отже дають пев ну картину мистецького напрямку того виробництва. На жаль побіч наймення заводу немає прізвищ мистців, що проектують і викону ють. Найбільше промовляють до нас вироби Косівської школи. Це є великі вази, свічники, миски, по- пельнички, виконані в стилі і за собами давньої гуцульської по суди. Навіть у технічному вико нанні немає ніяких уліпшень, від ганчарського виробництва з-перед 2. світової війни. Але може цей за стій рятував цю кераміку від шкід ливих перемін. Кераміка Васильківського заво ду міцно сидить у народньому грунті. Його мистецькі керівники експериментують в ужитковому посуді, даючи миски, салатниці,та рілки, глечики, кухлики, тощо. Всі ці вироби зостаються народні- ми, як у формі, так і в орнаменті. Деяка стилізація їх більш або менш влучна. Технічне виконання краще косівської кераміки і вна слідок того вона має більше при- мінення. Натомість у Львівському кера мічному заводі бачимо інші шу кання. Мистецькі сили його більш сво'бідні у своїх виявах. На родній керамічний орнамент яв ляється тут лиш далеким від блиском тих ліній, що прикра шують стилізовані народні фор ми цього посуду. Поміж вели кою збіркою пляшок і чарок (чо мусь це творить головний асорт- мент) є сміливі, а не раз абстракт ні композиції. Приємно познайомитись із су часною керамікою України. Не хай лиш у невеликому засязі й виборі. Та найбільш розчаруван ня огортає вас, коли розглядаєте етикетку. На зрештою чепурному картончику, що прикріплений до кожного комплету, видніє назва заводу російською мовою і таке ж окреслення виробу. Немає най меншого натяку про те, що це у- Куховарські назви на букву С Сколотини, маслянка — поміч ний продукт, що його одержують при збиванні сметани чи вершків на масло. Скором — молочна і м’ясна їжа. Скоромина — м’ясна або мо лочна страва. Скоромитися, ско ромний, скоромно (їсти). Скумбрія, макрела — морська риба. Сластьони — рід оладків. Сластьонниця — жінка, що про дає сластьони на базарі, звичайно гарячими. Слива, сливка ■— садовина. Сливник — сливовий садок. Сливовиця — горілка зі слив. Слив’янка — наливка на сли вах; відвар зі слив. Слоїк, слоїчок. Слуква, вальдшнеп — птах. 0- б’єкт мисливства. Смажениця, смаженя ■— яєшня. Смаженина — смажене м’ясо. Смажити, смажений. Смаковий, смаковитий, смаку вати. Смаколйки, ласощі. Смачйти — добирати до смаку, заправляти. Смачний, смачно (їсти). Смачного! Хл б та сіль! Будьте здорові, ївши! Смалець — стоплене сало сви няче і домашньої птиці. Смальцевий оселедець. Сметанка ■— див. вершки. Смак —відчуття, що виникає при діянні різних розчинних речо вин на смакові органи, що є важ ливе для нормального травлення (г ркий, солодкий, кислий, соло ний). Н. Ч. країнська кераміка. Для ескпорт- нопо товару добавлена печ'атка “made in USSR.” Такими всесо- юзники безбатченками йдуть ці вироби у світ. Єдина тільки косівська керамі ка зберегла ще українську назву. На етикетці з лихого паперу чи таємо ВХО ,,Гуцульщина“, м. Ко- сів. Як це сталося, що гуцули від стояли своє наймення? Чи може вгорі вважають, що на глибокій провінції, якою являється Косів, таке окреслення... нешкідливе. Л. Б.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
