Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ДВАДЦЯТЬЧЕТВЕРТИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ЧЕТВЕРТЕ Жива Україна і ми КОМІТЕТ КОНГРЕСУ Вже визначений реченець Кон гресу СФУЖО на 24-26 листопа да 1972 у Філядельфії. Недавно тому вибрано Комітет Конгресу із представниць складових організа цій у ЗСА. Комітет Конгресу очолила пер ша містоголова СФУЖО у ЗСА Лі дія Бурачинська. Заступницями є пп. Марія Харина (голова Фін. Комісії), Оксана Ґенґало (УРХ), і Стефанія Бернадин (ОЖ ОЧСУ). Секретаркою Комітету є д-р На талія Пазуняк, а скарбничкою п-і Степанія Вовчак. Референтками стали пані — Стефанія Пушкар програмовою, Лідія Дяченко ор ганізаційною, Ірина Пеленська- Пасіка резолюційною, Марія Ро- маненчук виставки, Володимира Ценко — пресовою, Галина Ца ринник вітання гостей. Містого лови Комітету перебрали також певні функції. П-ні М. Харина від повідальна за організацію бенке ту, п-ні О. Ґенґало за секцію мо лоді, а п-ні С. Бернадин за видан ня програмки. На Конгресі будуть проведені два панелі — один на тему по ложення жінки в Україні, а дру гий, присвячений активізації мо лодого жіноцтва. Настанова Кокґесу знайшла свій вияв у кличі, спрямованому на у- часть і співдію молоді. Він звучить — „Молода українка у боротьбі за права українського народу“. Конгрес повинен насвітлити цю її ролю і впровадити її в дію на най вищому рівні. У попередньому числі Вістей СФУЖО подали ми перегляд ак цій, що їх проводить організова не жіноцтво в обороні пересліду ваних в Україні. У міжчасі наспі ло багато нових вісток про висту пи й акції у різних місцевостях ЗСА й Канади. А в Рідному Краю? Для нас у- сіх, що проживають поза його межами, є великої ваги свідо мість, що саме підтримує дух на ших сестер в Україні. Якихсь точ них даних в офіційних публікаці ях не знайти нам про це. Однак іс нує інша, своєрідна документація. Це є приватні листи до родини і друзів. Коли читаємо їх •— зари совується картина: поміж нашими людьми — рядовими громадянами — діє внутрішня співдружба: в окремих ситуаціях навіть побра тимство. Особлива тісна співпраця в інтересі загально-національних цілей діє серед жінок. Вони, свідо мі українки, діють в усіх прошарах життя, діють у родинах, у своїй професійній праці, в першу чергу, як педагоги-виховники молодого покоління. Проводиться ця праця кезамітно. Вживання української мови відограє тут велику ролю. Неменшу ролю відіграє україн ська пісня і вишивка. Бо й справді, коли подумаємо про функціонування Самвидаву в умовинах большевицького режи му, то чи було б це можливе без видатної підтримки жіноцтва? Під час судових процесів згадується про те, що хтось комусь давав читати, хтось переховував матері- яли, хтось робив відбитки. Напев не сотні жіночих рук співдіяло при тому. Дальше — читаємо, що того чи іншого звільнили з праці чи усунули зі службового помеш кання. Для таких людей робляться збірки, промощується дорога до іншого влаштування. Оживлення релігійного (хоча й забороненого по суті) життя в У- країні -— це другий чинник вели кої духової ваги. Він проглядає всюди. Різні прояви свідчать про це, як на східніх ,так і на захід- ніх землях України. Туристи роз казують про церкви, повні вірних, а домагання хрестиків і молитов ників раз-у-раз виринають у ли стах від наших рідних. Молоді люди радо розпочинають розмову на релігійну тему. Радіо передачі Богослужень із Заходу мають коло слухачів. Про церков ні вінчання членів комсомолу бу ли часті вістки у большевицькій пресі. Теж саме торкається хре стин чи похоронів. Можна б сказати, що це прояви релігійних практик серед широкої безіменної маси громадян. Але ні! З нагоди смерти й похорону Алли Горської була відслужена панахи да у Києві і Львові. Подбали про те її друзі, молоді мистці. І в річ ницю її смерти відслужено пана хиду на її могилі, дарма, що це був робітний день і похована во на десь на новому цвинтарі поза Києвом. Отже релігійні почуван ня живі й серед мистецьких кругів включно з самою погиблою, бо не проводили б цього її родина чи друзі, коли б вона сама була байдужа до цієї сфери духового життя. Подібно звітують у листах сво їм рідним і про інші похоронні о- бряди. Особливо численні бувають похоронні процесії людей, що пе ребували на засланні. Тоді з’їж джають здалека їх друзі і товари ші недолі, це стає немов остан ньою маніфестацією в честь їх страдального шляху. Була така вістка про похорон б. членки УПА, НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1972 21 Олена Теліга Не загинеш! За муром день Ллється з неба вином гарячим І життя не стоїть, а йде З гострим сміхом і гострим плачем. Із вірша „Чорна площа"
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
