Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ДВАДЦЯТЬЧЕТВЕРТИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ЧЕТВЕРТЕ Жива Україна і ми КОМІТЕТ КОНГРЕСУ Вже визначений реченець Кон гресу СФУЖО на 24-26 листопа да 1972 у Філядельфії. Недавно тому вибрано Комітет Конгресу із представниць складових організа цій у ЗСА. Комітет Конгресу очолила пер ша містоголова СФУЖО у ЗСА Лі дія Бурачинська. Заступницями є пп. Марія Харина (голова Фін. Комісії), Оксана Ґенґало (УРХ), і Стефанія Бернадин (ОЖ ОЧСУ). Секретаркою Комітету є д-р На талія Пазуняк, а скарбничкою п-і Степанія Вовчак. Референтками стали пані — Стефанія Пушкар програмовою, Лідія Дяченко ор ганізаційною, Ірина Пеленська- Пасіка резолюційною, Марія Ро- маненчук виставки, Володимира Ценко — пресовою, Галина Ца ринник вітання гостей. Містого лови Комітету перебрали також певні функції. П-ні М. Харина від повідальна за організацію бенке ту, п-ні О. Ґенґало за секцію мо лоді, а п-ні С. Бернадин за видан ня програмки. На Конгресі будуть проведені два панелі — один на тему по ложення жінки в Україні, а дру гий, присвячений активізації мо лодого жіноцтва. Настанова Кокґесу знайшла свій вияв у кличі, спрямованому на у- часть і співдію молоді. Він звучить — „Молода українка у боротьбі за права українського народу“. Конгрес повинен насвітлити цю її ролю і впровадити її в дію на най вищому рівні. У попередньому числі Вістей СФУЖО подали ми перегляд ак цій, що їх проводить організова не жіноцтво в обороні пересліду ваних в Україні. У міжчасі наспі ло багато нових вісток про висту пи й акції у різних місцевостях ЗСА й Канади. А в Рідному Краю? Для нас у- сіх, що проживають поза його межами, є великої ваги свідо мість, що саме підтримує дух на ших сестер в Україні. Якихсь точ них даних в офіційних публікаці ях не знайти нам про це. Однак іс нує інша, своєрідна документація. Це є приватні листи до родини і друзів. Коли читаємо їх •— зари совується картина: поміж нашими людьми — рядовими громадянами — діє внутрішня співдружба: в окремих ситуаціях навіть побра тимство. Особлива тісна співпраця в інтересі загально-національних цілей діє серед жінок. Вони, свідо мі українки, діють в усіх прошарах життя, діють у родинах, у своїй професійній праці, в першу чергу, як педагоги-виховники молодого покоління. Проводиться ця праця кезамітно. Вживання української мови відограє тут велику ролю. Неменшу ролю відіграє україн ська пісня і вишивка. Бо й справді, коли подумаємо про функціонування Самвидаву в умовинах большевицького режи му, то чи було б це можливе без видатної підтримки жіноцтва? Під час судових процесів згадується про те, що хтось комусь давав читати, хтось переховував матері- яли, хтось робив відбитки. Напев не сотні жіночих рук співдіяло при тому. Дальше — читаємо, що того чи іншого звільнили з праці чи усунули зі службового помеш кання. Для таких людей робляться збірки, промощується дорога до іншого влаштування. Оживлення релігійного (хоча й забороненого по суті) життя в У- країні -— це другий чинник вели кої духової ваги. Він проглядає всюди. Різні прояви свідчать про це, як на східніх ,так і на захід- ніх землях України. Туристи роз казують про церкви, повні вірних, а домагання хрестиків і молитов ників раз-у-раз виринають у ли стах від наших рідних. Молоді люди радо розпочинають розмову на релігійну тему. Радіо передачі Богослужень із Заходу мають коло слухачів. Про церков ні вінчання членів комсомолу бу ли часті вістки у большевицькій пресі. Теж саме торкається хре стин чи похоронів. Можна б сказати, що це прояви релігійних практик серед широкої безіменної маси громадян. Але ні! З нагоди смерти й похорону Алли Горської була відслужена панахи да у Києві і Львові. Подбали про те її друзі, молоді мистці. І в річ ницю її смерти відслужено пана хиду на її могилі, дарма, що це був робітний день і похована во на десь на новому цвинтарі поза Києвом. Отже релігійні почуван ня живі й серед мистецьких кругів включно з самою погиблою, бо не проводили б цього її родина чи друзі, коли б вона сама була байдужа до цієї сфери духового життя. Подібно звітують у листах сво їм рідним і про інші похоронні о- бряди. Особливо численні бувають похоронні процесії людей, що пе ребували на засланні. Тоді з’їж джають здалека їх друзі і товари ші недолі, це стає немов остан ньою маніфестацією в честь їх страдального шляху. Була така вістка про похорон б. членки УПА, НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1972 21 Олена Теліга Не загинеш! За муром день Ллється з неба вином гарячим І життя не стоїть, а йде З гострим сміхом і гострим плачем. Із вірша „Чорна площа"
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
