Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ольга Рем-Луцик Софійчин Великдень (Уривок із недрукованої повісти) Його на хресті, між розбійниками, як усобника і богохула. Апостоли святії ученики Єго рознесли по всій землі слово правди і любови і Єго святу Молитву Шевченкова критика тодішної російської церкви не має нічого спільного з негативною поставою до релігії, а тим більше до Бога, зазначує Лука Луців. Шевченко деколи бунтувався, але визнавав Бога і молився до Нього. Бунт і розпука це впрочім елементи, що часто виступають у поетів доби романтизму, а Шевченко ж роман тик. Він закидав сучасній йому є- рархії російської православної церкви ігнорування людських релі гійних потреб. Проф. Доманицький пише у сво їй праці про освічених богословів, що захищали релігійні погляди Т. Шевченка. А в наші часи історик Української Православної Церкви Власовський виступив в обороні Т. Шевченка у своїй статті „Шевчен ко в релігійному світлі" (1934-8). Та й знаємо, що в похороні Т. Шевченка з боку українського православ’я виступили о. Лебедин- цев і о. Мацьків (Канів). А вже дуже характеристичний був виступ голови греко-католиць- кої церкви Митрополита Андрея Шептицького. Року 1911 сповни лось 50 літ з дня смерти Т. Шев ченка. Свідомі українці хотіли від правити по ньому панахиду. Росій ська влада це заборонила. Наступ ного року на цьому грунті поча лися заворушення студентів висо ких шкіл. І от 1912 р. до Києва приїхав Митрополит Андрей і в римо-католицькому Соборі відпра вив панахиду по Шевченкові, ви голошуючи при тому історичну проповідь українською мовою. Зо крема він спростував неправдиві твердження про т. .зв. блюзнір ство („богохульство”) Шевченка. Митрополит сказав, що це були лиш скарги до Бога в тих випад ках, коли Шевченко не бачив по ліпшення долі свого покривдже ного народу, за якого весь час молився і терпів. Коли в Вашій місцевості немае Відділу СУА, зберіть гурт жінок, щоб його заснувати. Для цього потрібно 10 одиниць, що хочуть жити організованим життям. У суботу, в хаті Дрончуків уся обстанова прибирала святковий вигляд. На столі біліла взориста скатертина, на ослонах були про стелені чисті верети, постіль на крита багатим гуцульським ліж ником, на жердках над постіллю розвісила Софійка знизу писані ве рети, на них вишивані рушники, а зверху шалінові хустки в різних відмінах червоного й жовтого ко льорів і вкінці, нєньовий та й ма мин святковий одяг. Образи зако сичила квітами й пахучим тривким зіллям, а на вікнах уставила по ходом: коровки, коники, овечки, що поліпила з сира під час велико го посту, а які символізували „по лонинський хід“ і звеличування весни... Марія Дрончучка внесла з комори все добро, що мала при готовити до свячення, укладала в великому кошілі й закосичувала його барвінком... На столі, біля ве ликодньої паски, в череп’яній мис ці зеленів буйний овес, від якого неслася по хаті свіжість весни. На різьбленому тарелі грали кольора ми прекрасні космацькі писанки. А скільки ж їх!... Упродовж посту писала їх Дрончучка по двадцять на день, а при тому ще й коло хат ньої роботи поралася. У Софійки вже все готове, але й час перейшов швидко за робо тою. Не счулася коли зробився вечір. Сидить біля вікна, кортить заглянути першу великодню ват ру. Саме ця перша має запалати високо, аж — до неба!... „Бо тогди знатиме сонечко, куди йому звер тати своє лице, бо ж воно посилає нам світло та й радість, і вогню без него не мав би хрищений на рід". Сидить Софійка, міркує, „як то в Господа всьо мудро дієси“... Прислонила долонею очі від хат нього світла та й дивиться в те мінь... І... враз здригнулася. На не бі довгою смугою замерехтіли ме теори. Один... другий... ,, Це ду шечки злітають до нас у гості, дідо розказували, а дідо — всьо зна ли, царство їм небесне!... А... мо же, то й є, це їх душечка, а... он, та... Петрикова?...11 Перехрестила ся з покорою і схиливши голову на вікно, говорила „Отче наш“. „Ади, вже горит“ ! — скрикнула радісно мати й собі підбігла до вік на. Софійка прокинулася, вхопила киптарину й вибігла на ґанок. На верхах далеко від людських садиб палилися вже ватри, що здіймали ся високими стовпами й кидали червоні відблиски на людські ґра жди. На тлі полум’яних заграв ми гали постаті, що виглядали дивно й загадково... Це леґіні, вірні зви чаям своїх прадідів, палили вели кодні вогні... І здавалось би, що ватра для гуцула -—- це звичайна річ, він же запалює її при кожній нагоді, вона його щоденний друг, а все ж... яка врочиста ця ватра великодньої ночі... Символіка, що в’яжеться з нею, притягає і захо плює... „Хто близько неї, хто бо дай може видіти її — тому буде добре діятиси“... — вірять гуцу ли, — „бо ця ватра „очищує" гори й нарід хрищений від усякого ли хого"! Мусить горіти аж до Утре ні, поки не пролунає: „Христос Воскрес"! Тоді залишена, сама по гасає. * * Довжиться Софійці ніч... а спа ти не годиться, ніхто не спить тієї ночі, хіба старі та малі. Мати вже все полагодила, клячить та й мо литься. Світло в хаті погашене, тільки малий каганчик блимає під комином. Тихо... тихо й сонно... А 4 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1970 СОЮЗ УКРАЇНОК АМЕРИКИ повідомляє, що КОНКУРС НА ІКОНУ СВ. ОЛЬГИ продовжений до ЗО. квітня 1970 р. Запрошуємо до участи в Конкурсі всіх українських мисткинь! Праці прохаємо надсилати до Україн ського Інституту Америки у Ню Йорку, подаючи прізвище авторки в заліпленій коверті U k rain ian A m erican I n stitu te 2 E a s t 79th S t. N e w Y ork, N . Y . 10021 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top