Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Окружна Рада Донедавна наші Окружні Ради не ма ли ясно визначених завдань. Вони по стали самотужки в великих центрах, бо цього вимагала якась спільна ак ція чи репрезентація. Тому їх діяння не переходило межі того чи іншого спільного виступу. Організаційних завдань вони не виконували. Щойно новий статут приділив їм іншу ролю. Організаційне життя ви магало від них більш інтенсивної дії. Скупчення більшого числа Відділів в одній місцевості чи близько неї ви магало підбадьорення чи провірки. Велика віддаль від Централі та утру днення об’їздок це ще одна причи на. Окружним Радам признано в ста туті організаційні завдання: вони ста ли відповідати за свою округу. Вже майже три роки, як діють при писи нового статуту. Окружні Ради стали працювати по-новому. Та чи можемо сказати, що вони перетвори лись справді в організаційний чин ник? Чи вони стали справді тим дру гим степенем у нашій організації, що лежить поміж Централею і Відділа ми? .. Перш усього — цю переміну їх ро лі деякі Відділи зустріли нерадо. Не розуміючи розвитку нашої організа ції, вони хотіли б, щоб усе залиши лось по-давньому. На їх думку Окр. Рада перешкоджав Відділам свобідно працювати, непотрібно обтяжує чле нок Відділів, що могли б свій час і охоту віддати власному Відділові. А в важливих справах Відділ все одно мусить звернутись до Централі, бо Окр. Рада не має для нього належно го авторитету. На щастя таких Відділів небагато. Але все ж ця їх постава сильно пе решкоджає в праці. На заг. зборах Окр. Ради, або як їх досі ще звуть — Окр. З’їздах — дуже важко впро вадити до Управи представниць таких Відділів, бо їм жаль делегувати сво їх активних працівниць. Також участь таких Відділів у засіданнях Окруж. Ради є мінімальна і з того виходить знову великий недолік — взаємна не поінформованість про працю й на прямні. І тому взаємини таких Відді лів із Окр. Радою не розвиваються я^с слід. Але і в інших Відділах, де немає такого наставлення до Окр. Ради, її роля ще не закріплена. Щоб викону вати свої, статутом визначені завдан ня, Окр. Рада повинна бути в тісно му контакті з Відділами. Для цього не вистачає спільних засідань Упра ви раз у місяць. Управа Окр. Ради повинна відвідувати Відділи щонай менше з нагоди їх річних зборів, ім през та інших виступів. Вона повин на різними способами слідкувати за їх діяльністю. А тут показується, що Відділи со бі не усвідомлюють цього. Запрошен ня на річні збори чи імпрези стали по кількаразовій пригадці напливати. А- ле контакту чи поради в організацій них справах Відділи не шукають і на віть немило вражені, коли хтось з Управи Окр. Ради до цього змагає. Так немов би це було втручанням у їх сферу діяння, якого вони собі не ба жають. Добре, коли Відділ гарно розвива ється і йде вперед. Але не завжди так буває. Тому засадниче Екзекути- ва й референтки Окр. Ради мусять знати, що в Відділі діється. Вони мо жуть приходити на місячні збори а- бо засідання Управи і є в інтересі Від ділу їх час від часу запросити. Це найкраще допоможе встановити кон такт і закріпити становище Окр. Ра ди. Напевне тих труднощів Окр. Рад у їх актуальній переміні є більше. Але ми вибрали тільки ті, що кидаються в вічі. Може в дальшому вдасться по рушити й інші. Дарія Бойчук Комітет Понево лених Націй Проголошення Тижня Поневолених Націй було великим проявом зрозу міння їх недолі. Воно виявило увагу вільного світу для їх трудної ситуа ції і заманіфестувало моральну під держку для їх визвольних рухів. Але саме декляративне проголошен ня, що вже повторилося кілька разів, не вдоволяє. Кожна розпочата заява чи акція мусить розвиватися, йти впе ред. Навіть не очікуючи потягнеш» чи кроків у бік поневолених націй, а лиш кращого зрозуміння і прослідження їх ситуації. Рік тому почались в американсько му Конгресі заходи коло створення сталого Комітету Поневолених Націй. Від деклярацій до студій даної про блеми — невеликий відступ. Але він допоможе утвердити цей вияв спів чуття і зрозуміння. Він надасть йому тяглости й сили. Таку резолюцію вніс торік конгрес мен Флад. Дотичної ухвали не вда лося провести, бо проти висловився Сгейт Департамент. Цьогорічна сесія Конгресу дає знов нагоду для того. У січні ц. р. резолюцію піддержав кон гресмен Дервінські з Ілліной. ЇЇ тре ба піддержати листами від одиниць і організацій. Ось нове вдячне завдання перед Відділами СУА. Висловити це дома гання в короткому листі може кожна членка. Ще краще це зробить Відділ, опираючись на уступі статуту, що ка же нам піддержувати „визвольні ідеї українського народу й інформувати американські# світ про його визволь ні змагання”. Аргументацію такого листа можна на підставі вище сказа ного уложити. Зрештою кожна оди ниця, кожен гурт має свій погляд на справу й його відповідними аргу ментами підкріпить. Точніші інформації подамо в обіж нику. Але цим звертаємо увагу на шого членства на цю важливу ділян ку протикомуністичної дії, до ство рення якої теж може прилюжити сво їх рук. XIII. Конвенція СУА 29., ЗО. червня і 1. липня 1962 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1962. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
