Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Маленькі дівчатка — дощові краплинки -—- жили в своєї мами- хмарки. Вдень так гарно було плисти під соняшним промінням у блакитнім небі, а вночі слухати казочку дідуся-місяця або диви тися, як водять срібне коло бли скучі зірки. З кожним днем до ма. ми-хмаринки прибували все нові діточки, ті ж самі дощові крап линки. Вони розповідали матусі багато цікавого, що бачили й чули на землі. Скоро матусіна хатка зробилася тісною, так багато кра плинок зібралося в ній. Тоді при летів дядько-вітер та сказав: — Слухай-но, мату сю-хмаринко, пусти своїх діточок погуляти в світ, побачити землю. Там є ба гато роботи для них і всі на них чекають. Мати-хмаринка закликала дівча ток до себе, приготувала їм усе потрібне для подорожі та кожній дала срібний кухлик з водою, на казуючи допомагати на землі всім: і рослинам і тваринам. Засурмив вітер свою пісню, за дмухав і одна за другою краплин ки почали стрибати з хмарки в по вітря. — Прощай, матусю! — гукали вони. — Ідіть собі з Богом! Робіть свою працю та не баріться, повер тайтеся до мене! — ласкаво від повіла їм мама-хмарка. Разом із другими одна краплин ка „Дюль-Дюль“ (так її звали сестри та мама) полетіла на зем лю та впала просто в яблуневу квітку, бо на землі була весна. Як втішилася квіточка! Вона так дов го вже хотіла пити, а Дюль-Дюль дала їй води зі свого кухлика та обмила від пороху її ніжні пе люстки. — Дякую тобі, добра дівчинко, -—- прошепотіла квіточка. — Візь ми від мене мої пахощі... Дюль-Дюль із насолодою вди хала чудові пахощі, які їй пода рувала яблунька. — Мила дівчинко, — попроха ла її квіточка, — чи не могла б ти нам зібрати трохи харчів із землі, бо ми без водички не може мо взяти їх із ґрунту. — Добре, люба яблунько! — відповіла Дюль-Дюль. — Я змочу грунт навколо тебе, щоб порох знов не вкрив твого квіту, а тоді покличу сестричок і ми це враз зробимо. Прощавай! Вона стрибнула на ґрунт під яблунькою, а там вже зустріла своїх сестричок, які його поли вали з кухликів. — Так, сестро, ми тебе чека ємо! Підемо в землю, подивимось, що там є, може там хтось потре бує нашої допомоги! -— загомо ніли всі краплинки. Дівчатка-краплинки побралися за руки та й потахли в землю швидко, швидко. Раптом почули тоненький голосок: — Дівчатка, не забудьте мене, не минайте, дайте трошки водиці, а я вам поможу під яблунькою розпорошувати землю. Це обзивався до них земляний хробачок. Кожна дівчинка-крап- линка плеснула на хробачка во дою зі свого кухлика. Він обмив ся, напився водички і веселий, вдячний та бадьорий поліз крізь землю допомагати краплинкам і показав дорогу до корінців де ревця. По корінцях крізь стовбур та гілочки аж до самого листячка рознесли краплинки-дівчата харчі для яблуньки. Нагодували вони яблуньку всю, не лишаючи ні од ного листочка, ніоднієї квіточки. Яблунька під сонцем зеленіла та красувалася своїм біло-рожевим квітом і дарувала кожній краплин ці свої чудові пахощі. А дівчатка- краплинки вже стомилися, бо то була довга і трудна подорож. Сонечко весело всміхалося з неба, закликало дівчаток-крапли- нок додому. І Дюль-Дюль запро понувала дівчаткам, дощовим кра плинкам, летіти додому та й кух лики в них спорожніли, а без води однаково було нічого робити їм. Легенько незримою парою зня лися краплинки вгору. Дядько- вітер побачив їх, підхопив і відніс до маминої хатки. І вже вночі, коли зорі знову почали водити своє срібне коло, а (Докінчення на обгортці) 24 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1962. Весняна казочка Вона стрибнула на ґрунт під яблунькою, а там вже зустріла своїх сестричок, які поливали з кухликів ґрунт. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top