Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Маленькі дівчатка — дощові краплинки -—- жили в своєї мами- хмарки. Вдень так гарно було плисти під соняшним промінням у блакитнім небі, а вночі слухати казочку дідуся-місяця або диви тися, як водять срібне коло бли скучі зірки. З кожним днем до ма. ми-хмаринки прибували все нові діточки, ті ж самі дощові крап линки. Вони розповідали матусі багато цікавого, що бачили й чули на землі. Скоро матусіна хатка зробилася тісною, так багато кра плинок зібралося в ній. Тоді при летів дядько-вітер та сказав: — Слухай-но, мату сю-хмаринко, пусти своїх діточок погуляти в світ, побачити землю. Там є ба гато роботи для них і всі на них чекають. Мати-хмаринка закликала дівча ток до себе, приготувала їм усе потрібне для подорожі та кожній дала срібний кухлик з водою, на казуючи допомагати на землі всім: і рослинам і тваринам. Засурмив вітер свою пісню, за дмухав і одна за другою краплин ки почали стрибати з хмарки в по вітря. — Прощай, матусю! — гукали вони. — Ідіть собі з Богом! Робіть свою працю та не баріться, повер тайтеся до мене! — ласкаво від повіла їм мама-хмарка. Разом із другими одна краплин ка „Дюль-Дюль“ (так її звали сестри та мама) полетіла на зем лю та впала просто в яблуневу квітку, бо на землі була весна. Як втішилася квіточка! Вона так дов го вже хотіла пити, а Дюль-Дюль дала їй води зі свого кухлика та обмила від пороху її ніжні пе люстки. — Дякую тобі, добра дівчинко, -—- прошепотіла квіточка. — Візь ми від мене мої пахощі... Дюль-Дюль із насолодою вди хала чудові пахощі, які їй пода рувала яблунька. — Мила дівчинко, — попроха ла її квіточка, — чи не могла б ти нам зібрати трохи харчів із землі, бо ми без водички не може мо взяти їх із ґрунту. — Добре, люба яблунько! — відповіла Дюль-Дюль. — Я змочу грунт навколо тебе, щоб порох знов не вкрив твого квіту, а тоді покличу сестричок і ми це враз зробимо. Прощавай! Вона стрибнула на ґрунт під яблунькою, а там вже зустріла своїх сестричок, які його поли вали з кухликів. — Так, сестро, ми тебе чека ємо! Підемо в землю, подивимось, що там є, може там хтось потре бує нашої допомоги! -— загомо ніли всі краплинки. Дівчатка-краплинки побралися за руки та й потахли в землю швидко, швидко. Раптом почули тоненький голосок: — Дівчатка, не забудьте мене, не минайте, дайте трошки водиці, а я вам поможу під яблунькою розпорошувати землю. Це обзивався до них земляний хробачок. Кожна дівчинка-крап- линка плеснула на хробачка во дою зі свого кухлика. Він обмив ся, напився водички і веселий, вдячний та бадьорий поліз крізь землю допомагати краплинкам і показав дорогу до корінців де ревця. По корінцях крізь стовбур та гілочки аж до самого листячка рознесли краплинки-дівчата харчі для яблуньки. Нагодували вони яблуньку всю, не лишаючи ні од ного листочка, ніоднієї квіточки. Яблунька під сонцем зеленіла та красувалася своїм біло-рожевим квітом і дарувала кожній краплин ці свої чудові пахощі. А дівчатка- краплинки вже стомилися, бо то була довга і трудна подорож. Сонечко весело всміхалося з неба, закликало дівчаток-крапли- нок додому. І Дюль-Дюль запро понувала дівчаткам, дощовим кра плинкам, летіти додому та й кух лики в них спорожніли, а без води однаково було нічого робити їм. Легенько незримою парою зня лися краплинки вгору. Дядько- вітер побачив їх, підхопив і відніс до маминої хатки. І вже вночі, коли зорі знову почали водити своє срібне коло, а (Докінчення на обгортці) 24 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1962. Весняна казочка Вона стрибнула на ґрунт під яблунькою, а там вже зустріла своїх сестричок, які поливали з кухликів ґрунт. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
