Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
С. Нагірна Із моїх музичних спогадів її*) У Празі згуртувалась по вій ні велика кількість наддніпрян- ців та галицької еміграції. Зав дяки прихильносте чеського у- ряду вдалося нашим ученим та громадським діячам зорганізу вати кілька високих шкіл. Мож ливість одержати стипендії на студії в цих школах, як також на чеському університеті та техніці, притягнула до Праги багато нашої молоді, що біду вала в таборах інтернованих у Польщі. У Празі зацвіло гро мадське та культурне життя на шої еміграції, в яке і ми пірну ли. Постало багато студент ських, громадських, політичних та інших організацій. За увесь час свого перебування в Празі, я працювала в Українському Жіночому Союзі, на чолі якого стояла спочатку О. Галаган, по тім М. Омельченко, а з 1925 р. відома громадська діячка Зіна- їда Мірна. Рівночасно приймала я участь у праці Громади Сту денток Українок, яку очолюва ла енергійна, ще тоді студентка медицини, Софія Парфанович, а після її переїзду до Львова, Ліна Войтович. У 1925 р. я вступила в чеську Державну Музичну Консерва торію до кляси проф. Кадер- жабка на сольо-спів. Це був вершок моїх мрій. У той час і пізніше студіювало в Консер ваторії багато українців, які мали там дуже добру опінію. Це майже всі відомі тепер іме на українського музичного сві ту, як Нестор Нижанківський, Роман Савицький, Зиновій Ли ско, Надія Біленька, Роман Сі- мович, Андрій Приходько, Ми кола Колесса та Дмитро Левит- ський, який після закінчення Консерваторії, став асистентом у свого професора співу Фукса. У 1929 р. приїхав на деякий час до Праги композитор В. Барвінський. І ось тоді мала я нагоду знов виступати з ним на одному концерті. Це був кон церт Студентської Громади при Українській Господарській А- кадемії в Подебрадах. Тут слід згадати ще про виступ мішано го хору на цьому концерті під диригентурою Платоніди Росі- *) гл. „Н. Ж .“ ч. 6. невич-Щуровської, бувшої суб- диригентки О. Кошиця. Для ха рактеристики цієї видатної му зичної сили подаю ось який е- пізод. У Празі за час перебування української еміграції не було завжди постійного хору, але вразі потреби диригентка Росі- невич-Щуровська вміла завжди зорганізувати співочу групу з нагоди якогось національного свята. Пригадую в 1928 році че хи влаштували фестіваль сло- вянських хорів, в якому брали участь також українці. Для цього виступу Росіневич-ІЦу- ровська обєднала співаків- українців із Праги і Подєбрад — всього біля 60 осіб. У фесті- валі приймали участь ще й такі народи: поляки, москвини, бі лоруси, здається болгари та на віть маленький хор лужицьких сербів. Чехи обєднали декілька своїх хорів, тому їхня група бу ла найбільша — мабуть біля 250 осіб. Українські слухачі з великим напруженням ждали виступу у- країнського хору. Кожен ба жав, щоб наш хор показав се бе якнайкраще. Вже взірцевий вихід українського хору на сце ну викликав оплески. Поява Ро- сіневич-Щуровської на сцені, о- динокої жінки-диригентки на фестівалі, підсилила оплески. Коли хор почав першу пісню „Зелений гай, пахуче поле“, ідеально чистим „піяно“ і по- степенно скріпляв аж до повно го „форте", зростало вражіння і в нас слухачів. Велика зіспіва- ність хору і тонка інтерпретація робили таке сильне вражіння, що спазм давив горло від висо кого мистецького пориву. Кіль- катисячна товпа загула від о- плесків. Ми були певні, що наш хор одержить перше місце у змаганні. Але так не сталося. Жюрі руководилось не тільки мистецькими, але й іншими мо тивами і присудило перше мі сце полякам. Треба признати, що польський чоловічий хор звучав добре, але як ходила чутка, він складався майже у- весь із оперових співаків, з яких на скору руку склали хор спеціяльно на цей фестіваль. Він ні в якому разі не стояв ви ще нашого хору. Час студіювання в Консерва Мирослава Гординська у народньому вбранні з Підляшшя. Воно складається з цікаво вишиваної сорочки (окрім вуставок вишитий ру кав також над дудою ), смугастої вов няної спідниці, такого ж фартушка, ок самитного станика з галунами та чер воного, „доброго" намиста. На голові шовковий очіпок. торії вважаю найкращими ро ками свого життя, хоч це були роки дуже тяжкої праці на двох школах (Консерваторія та Ви сокий Педагогічний Інститут ім. Драгоманова). Ще треба бу ло знайти час на громадську працю, також на деякі цікаві доповіді, яких тоді було безліч та на концерти чи опери, часто навіть обовязкові для студій сольового співу та музики. На цей надзвичайний вида ток треба було заощадити зі скромної стипендії, яку ми о- держували. Памятаю, що я майже два тижні їла по пів обі ду, щоб зібрати гроші на кон церт кольоратурної співачки світової слави Galli Curci (Галлі Курчі). Квитки на цей концерт були дуже дорогі. Стояче місце коштувало 25 чеських корон, себто пять нормальних обідів.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
