Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
О. Трофимовська Чи на новий шт? II. Одержавши ч. 6 „Н. Ж." і прочитав ши статтю п. Синявської я з гіркістю подумала: ось тобі й „новий шлях!" Дивує мене, що пані доктор не по бачила багато чого зі статті п. Сулими. Вона пише „наддніпрянки звикли ра зом із чоловіками витримувати ре пресії та злидні і нести тягар життя разом із ними“, випускаючи важливу рису, яку подає п. Сулима, що україн ська жінка „навіть в обставинах коло- ніяльного рабства разом із мужчиною творить певні життєві вартості" (підкреслення моє). Слід пригадати п. Синявській, що 40% працюючих в СССР людей із вищою освітою скла дають жінки. Не побачила п. Синявська і конкрет- ности в пропозиціях п. Сулими — по збавитись „інертности і законсерво ваності. Ось одна конкретна і цінна пропозиція: невтомно пізнавати жит тя сучасної українки з підсовєтської дійсности — друга: поява самої стат ті, яка дала наслідки — вже є кон кретна дія. В одному я згідна з п. Синявською, що майбутній лад на Україні будува тимуть не емігранти. Але вони можуть дещо дати, коли вивчатимуть проф спілкові (юнійні) справи в ЗДА, різні прогресивні методи роботи, шкільну справу, кооперацію, яка так розвинена була в східній Україні і яку зруйнува ли большевики та інше і передасть свій досвід на Батьківщину. Що ж до реальности повороту в ближчі часи, то дійсно того ніхто не знає, але за обєктивними політичними обставинами він може бути й скорий і напевне ідейна інтелігенція і молодь повернеться. А для можливости при скорення повороту „чайком" не обій тися, хоч п. Синявська й добачає в ньо му велику моральну користь. Пере глянувши звіти окремих відділів СУА я почала заспокоюватись: всі мають більші досягнення ніж „чайоки, всі ставлять своїм завданням чимнебудь допомогти визвольному рухові на У- країні, хоч піддержкою УКК, хоч ви явом „розуміння великої жертви, що її несе український народ". З вели кою повагою відношусь до жінок, старих імігранток, серед яких були й неписьменні, що не забули Рідного Краю, що створили велику сітку гро мадських установ у ЗДА і тепер не обмежуютьсебе „чайком". А стаття п. Лотоцької в тому ж числі „Крізь призму" дає правильне і правдиве о- світлення дій організаційного життя, і п. Синявській добре було б її перечи тати, звернувши увагу і на „гріх бай- дужости" в громадському житті. Тільки я думаю, що титул доктора вимагає від носія його поваги до ду мок інших і не дає права називати „непотрібними й гучними гаслами" те, що є святе святих для багатьох. Єлисавета Жук Справжня соборність (Голос у дискусії) Маючи за собою біля 40 років праці на громадській ниві, підношу, як укра- їнка-придніпрянка, свій голос у диску сії „До програми СФУЖО". Пані Сулима каже, що „інерція і за консервованість, що їх виробила прак тика жіночого руху в передвоєнній Галичині та за океаном" стала на пе решкоді тому, щоб СФУЖО зібрала коло себе „все живе і творче з нової еміграції і з підсовєтської дійсности". Що криється за словами „живе і творче"? Це значить молодше, в підсоветській дійсності виховане покоління. Йому бракує розуміння громадського обо- вязку і досвіду в громадській праці, бо не було де навчитися. Це й потягає за собою брак жертвенности та в де якій мірі громадської дисципліни. Всі ці якості стали причиною, чому части на наддніпрянського жіноцтва нео- хоплена жіночим рухом на еміграції. Не „окремі індивідуальності з нової східно-української еміграції", а майже всі без винятку громадські діячки старшого покоління, озброєні досвідом громадської праці й почуттям націо нального обовязку, пішли до україн ських жіночих організацій. Гаряча любов до знедоленої Батьківщини під- сказала їм, де їхнє місце. Вони не змагалися за первородство, а як во яки ставали в ряди і працювали. Укра їна — одна й вони пішли туди, куди кликав їх обовязок перед Батьківщи ною. Вони не говорили про „ідею со- борности", а працювали для неї, втілю вали її в життя, щоб стала справжня „психологічна соборність", справжнє „духове зближення між жіноцтвом всіх українських земель". І справді, тих кілька літ співпраці більше збли зили одних і других, як хто знає, які програми і наради. Я хочу тут також заперечити хиб ний погляд СФУЖО, що українська жінка східніх земель підчас короткого тривання нашої державности не тво рила окремих жіночих організацій. Це твердження є хибне. Поруч із у- частю українського жіноцтва в полі- тичих і громадських організаціях, у- країнка-придніпрянка творила свої жі ночі організації. Про те готую до дру ку ширшу статтю. Звісно, за часів підсовєтської дій сности ніякі громадські організації існувати не могли. Отже, середнє жі ноче покоління Наддніпрянщини — хоч у фаховій праці зактивізувалось— проте не могло набрати досвіду у гро мадській діяльності. У цьому відно шенні середнє покоління зі сходу бід ніше за наш захід і в цьому лежить причина, чому його не можна до жіно чої організації притягнути. Погоджуюсь із п. Судимою, що пси хологію української жінки-наддні- прянки треба ретельно вивчати. Та ще більш докладно треба зглибити основні риси української жінки і зма гати до типу українки-соборнички, яку можуть дати українські жінки зі сходу і заходу у сполуці. Тому не треба го ворити про „душевну травму", що її має перейти західно-українська жінка. Можна хіба говорити про спільний їх шлях до одної мети, до якого мусять наломитись одні й другі. ОБЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК В АНГЛІЇ ОУЖ в Англії пожвавило працю в виховній ділянці. На виховну рефе- рентку кооптовано п. Мирославу Дуб- ляницю в Ноттінгемі. П. Дубляниця підготовляє реферат про виховання немовляти, який буде розісланий ж і ночим гуртам. У підготовці є курс са- дівничок. ПОЖЕРТВА НА ФОНД „МАТИ Й ДИТИНА" Діти з Филаделфії, зібрані на літни- щі „Цецилівка", а саме: Дарка, Миро- ся і Ромко Новаківські, Оксана, Ігор та Лесик Бак-Бойчуки, Зірка Берна- дин, Юрко і Нюня Коморовські вла штували в неділю дня 17. серпня „ве селу ватру“. Збірка поміж присутніми принесла 10.50 дол. Ці гроші пересла но фондові „Мати й Дитина" з поба жанням — вислати харчі для україн ської доповняльної школи у Мюнхені. Закуплено 50 ф. цукру та ЗО ф. товщу, які вже вислано на місце призначення. Слід зазначити, що для підготови цієї ватри діти користувались майже повністю збіркою п. Юркевич „Літо". ВІДЗНАЧЕННЯ ЗА СЛУЖБУ В АРМІЇ Три американки, Рута Бел, Зелда Вилсон і Френсис Детлінґ, що служи ли у жіночій військовій службі під час другої світової війни, тепер відзначені почестями в Американському Леліоні у стейті Делевер. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
