Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА ПАМЯТІ ГЕТЬМАНОВОЇ ОЛЕКСАНДРИ З бл. п. гетьмановою Олександрою познайомилась я у 1918 р. в Києві. Це знайомство продовжувалось і укріп лювалось на еміграції аж до її смер ти. За такий протяг часу здається можна пізнати й оцінити людину. То му хочеться віддати пошану памяті її, що була дорога моєму серцю при житті й такою зосталася по смерті. Та перш усього слід подати декілька життєписних даних. Гетьманова Олек сандра народилася у 1878 р. у сім’ї ге нерала Дурново. її мати походила з роду Кочубеїв, а бабуня з князів Вол конських, що виводили свій рід від Святослава II, князя Чернигівського. Дитинство своє провела в маєтку на Полтавщині. Це й закріпило її звязок із рідною землею. Виховання у її сім’ї було суворе, вся вага була покладена на освіту ді тей. Тому і молода дівчина, коли в 1897 році виходила заміж за Павла Скоропадського, володіла добре пяти мовами й мала багато різних зацікав лень. Та шлях її вже простелився пе ред нею. Вона увійшла з повною по святою в обовязки дружини й матері, їй судилось привести на світ шестеро дітей. Кожне з них вона глибоко ро зуміла й провадила, не кажучи вже про найстаршого сина, що хворів від дитинства й вимагав постійної опіки й догляду. Як сказано, я пізнала гетьманову Олександру вже тоді, коли її родина увійшла в українське політичне ж ит тя. Зразу видно було, що це доброго серця людина, в котрої думках і вчин ках панує, завдяки блискучій освіті, — лад і логіка, послідовність і гармонія, як у слові так і в ділі. Цією своєю по ставою вона стала знаменитою опо рою свого чоловіка в його політичній роботі. Активної участи в ній вона не брала. Але відзначалася твердою непохитністю в національно-політич- ному світогляді. Мої найчастіші зустрічі з нею відно сяться до pp. 1926-1932, коли то мій чоловік був директором Українського Наукового Інституту в Берліні, зало- женого з і н і ц і а т и в и й заходами геть мана й гетьманової. Тут побачила я з якою посвятою вся гетьманова ро дина вела серед чужих загально-на ціональну пропагандивну працю. Геть манова Олександра очолювала тоді „Товариство допомоги біженцям" у Берліні, яке провадило свою діяль ність до кінця другої війни. Замітною є мало відома постава гетьманської родини до земляків, вивезених на при мусові роботи до Німеччини. Від них приходили нераз розпачливі листи з благанням допомогти їм у важкій долі. Гетьманова Олександра через впливо вих німців або гетьман особисто йшов прохати за них, щоб полегшити їх становище. Іноді гетьман вертався додому дуже знервований, бо приму шений був сказати представникам гіт лерівської влади гірке слово правди, наражуючи себе й свою родину на увязнення. Тоді то в міцній поставі скромної й ніжної дружини знаходив гетьман Павло моральну піддержку — і ходив знов із інтервенціями за своїх земляків. Недовго пережила вона свого чоло віка. Дня 29. грудня 1951 р. перестало битись шляхетне серце дружини й ма тері, що так глибоко зрозуміла своє призначення. Кров українських пред ків заговорила стихійно в її душі у хвилині нашого Відродження. А ясний розум і добре серце оправдали цей шлях при боці свого дружини. Нехай ці мої скромні рядки україн- ки-громадянки впадуть вічно-зеленим барвінком на її могилу. Наталя Дорошенко Дня 14 лютого ц. р. упокоїла ся в Бозі Ксеня Грицак, членка 6 Відділу СУА в ’Ро-честері, Н. Й. Покійна походила з с. Уізд, пов. Рогатин, а до Америки прибула в 1910 р. Членкою Від ділу була від дня його засно- вання. Членки Відділу провели її на місце спочинку та з жалем попроїдали. Вічна Тобі память, дорога се стро! Нехай американська зем ля заступить Тобі рідну, укра їнську, за якою Ти завжди ту жила! В. Онуфрик, секретарка * Дня 19 серпня провели член ки СУА в останню дорогу оди нокого сина п. К. Стефанович, довголітньої членки 4 Відділу у Ню Йорку. По похороні зій шлися членки СУА і гості і тут п. М. Вагнер промовив до при сутніх і за згодою п. Стефано вич попросив зложити пожер тву на народні цілі. Збіркою зайнялась п. Е. Ликтей. Збірка дала 44.25 дол., які поділено на дві рівні частини, Одну призна чено на Укр. Конгресовий Ко мітет, а другу на пресфонд “На- шо Життя” Із пожертв слід ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ У ФИЛАДЕЛФІЇ, ПА. Вже на весні заплянувала О- кружна Рада СУА влаштувати в липні таку імпрезу. На день 27. липня зроблено відповідну підготову. На гостей чекали при двох церквах автобуси. Пікніко- ва площа при басейні в Челтен- гам зароїлася від гостей. Очіку ючи початку програми, публіка стала коштувати присмаків, ви ставлених у буфеті. Біля 4-ої години музика за грала вязанку українських мело дій. Під звуки їх стала виходити на середину площі група моло дих жниць із серпами. Вони спі вали обжинкових пісень, піддер жувані іншими, старшими член- ками СУА, що ці пісні ще з до му памятають. По середині площі уставились господарі, що очікували жниць із поля. Молодиця в нар. вбран ні (Віра Шпаківська) та її чоло вік (радн. Яців) знали добре ввесь церемоніял привітання. Вони частували жниць хлібом та питвом, примовляючи до кож ної. Обійшовши цілий круг, за прошено жниць танцювати. Як жваво відгукнулись на те молоді дівчава! Зграбно пішли в танок, переплітаючи ритм і кро ки. Танцювали босоніж, як і слід на зеленій мураві. Охота і запал оживили гарні молоді личка. їх ні стилеві народні строї творили чудову картину на тлі зелені де рев. Ось прізвища молодих жниць, що вклали стільки труду в підготову: Христя Лужницька, Оксана Миколаївська, Христя Хомип, Мотря Яцкевич. Підго тову до того виступу провела проф. Оксана Ґенґало. На закінчення танку подяку вала п. А. Сивуляк, голова Окр. Ради, усім виконавцям за ви ступ. Знову гості повернулись до своїх гуртів та піддержували буфет. При ньому трудились п п .: Анна Сивуляк, Олена Коло- мінська, Марія Чопик, Зеновія Терлецька. Пізно ввечорі автобуси роз-' везли гостей домів. відмітити дві по 5 дол., які зло жили брати п. Стефанович, ре шту пожертвували гості дріб нішими сумами. Євдокія Ликтей, членка 1 і 4 Відділу СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
