Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Олександра Копач Два чинники ба було в усіх пєсах. Україн ський театр того часу не допу скав спеціялізації. Але своє мі сце чула вона в психологічному конфлікті, у зударах людської душі. Здається найбільше до казала вона — це в „Святому полум'ї" Мома, де грала сестру милосердя. Тоді писала львів ська критика ■— пережили ми не: вечір Мома, а „вечір Степо- вої“ А потім — дальші постаті в нових усе пєсах.. Джулія в „По- їзд-марево", Кончаківна в ін сценізації „Слова о полку Іго реві" та багато інших. Жінка Малахія в „Народньому Мала- хії“, няня в „Антиґоні", тьотя в „Мині Мазайлі“ — постаті створені вже на еміграції. А ось недавно ■— місіс Бирлінґ в „Ін спекторі", постать світської да ми, що є витвором пересудів свого середовища. Але тут уже починається ін ший час. Театр в Америці ■— це вже тільки відблиск того, що було. Немає атмосфери, немає повсякденної напруги виступу. Зосталось тільки саме горіння — творити, помимо щоденної важкої заробітної праці. Хоч не можна сказати, щоб та праця менше зворушувала. Навпаки, здається ніколи не бу ло такого сильного почуття щастя, як тепер „на дошках" сцени. Переживаєш впродовж трьох годин те, що давніше за місяць. Та це упоєння швидко минає. Вже в гардеробі прига дуєш собі, що завтра чекає те бе сіра буденщина "і ці три го дини стануть тільки болючим спомином. Та хто його знає? Може бу демо згадувати радісно цей час? Час, коли ми боролись і горіли і „проти волі таки споді вались"? Л. Бура НЕЗВИЧАЙНИЙ ЖІНОЧИЙ ЗЇЗД При кінці червня відбувся в Ню Йорку зїзд Федерації Жінок-Профе- сіоналісток. Федерація ця нещодавно висунула 2 кандидаток на віце-прези дента Злучених Держав. Підчас зїзду президія нагороджує жінок, що відзначились у своїй робо ті, яка служить інтересам загалу. Цим разом признання дістали 3 журналі стки, що працюють, як воєнні корес пондентки. Це є М арґарита Гіґґінс з „Ню Йорк Гералд Трибюн, Щ арлота Найт з журналу „Колієрс" і Мей Крейґ ІЗ газетного тресту Нової Ангдії, Виховання дитини почина ється у ранньому дитинстві й триває роками. Все у стані ста вання, ніколи в доконаному за вершенні. Це праця тяжка, сві дома своєї ціли. Це підношення вгору, до кращого стану, до певного ідеалу. Проблема виховання — дав ня, а в наших часах дуже роз роблена. Різні системи й мето ди, впливи і чинники входять в її обсяг. Одне більшої, друге меншої ваги. Та безперечно ва жні є два чинники: діло і слово. Вже св. Євангеліє кладе над звичайно велику вагу на прик лад, себто діло. У щоденному житті приклад і слово різь блять дитину. Для добра дити ни повинна бути між тими дво ма чинниками цілковита згода. Вони творять головні прикме ти домашнього середовища, в якому виростає дитина. Приклад повчає дитину про сп о вню вання о б о вязків, згл я - дом Бога і Батьківщини. Спов няючи релігійні практики, як що денну молитву, Службу Бо- жу, св. Причастя та діла мило сердя з одної сторони й беручи живу участь у громадському житті нашої спільноти •— з дру гої сторони, даємо дитині два дороговкази, за якими йде її виховання. Оце правильне від ношення до Бога і України і глибока мораль батьків, тво рить угольний камінь, ту опору, що на ній оперте виховання ди тини. Другий чинник ■— це слово. Це не тільки добре слово, сло во любо ви, приязні, заохоти. Але ще до того це повинно бу ти рідне слово. Ця остання прикмета для нікого, мабуть, немає такого значення, як для нас, що їм приходиться жити далеко від рідного грунту. Там, на Батьківщині всі зростали з тіла й духа багатьох поколінь, впродовж довгих сотень літ. А тут нам рідне слово, це все життя нації. Великий дар Все вишнього, що обдарував наро ди різними мовами, щоби в той спосіб проявляли себе, кожен на інший лад. Бо мова охоплює і передає мудрість, красу і фан тазію народу. Це знаряддя її вогненного духа. Правда, годі нам замкнутися у своєму тісному крузі. Це бу ло б нездорово й смішно. Тре ба нам жити зі світом, що нас окружає. Нашим дітям треба вчитися чужих мов, бо це є життєвою потребою. І не тіль ки діти повинні вивчати їх, але й ми, їхні батьки. Нам треба вивчати чужу мо ву, щоб іти впарі з дітьми, зна ти їхні дороги та їхні заінтере- сування. Ми повинні й тут стати дитині з допомогою, щоб вона розбиралась у чужому світі та не брала без розбору все те, що їй зустрінеться. Плекаючи рідне слово у на ших домах, ми зясуємо дитині його духа. Мова — це живий твір народу і його повинні ми передати дітям, так як ми ко лись одержали його від наших предків. У плеканні мови ста нуть нам у допомогу — рідна пісня, вірш, оповідання й взага лі твори наших письменників. Про це ми повинні памятати і знайомити дитину з тим, від повідно до її віку. Ті два чинники ■— діло і сло во обережуть дитину від мо рального звихнення, від почут тя меншевартости, від духово го каліцтва, на яке так часто наражені діти емігрантів. ГОЛОВА ЛУКЖ В ОТТАВІ Як уже подано, на 2 Конгресі У- країнців Католиків у Торонто Ліґа Українських Католицьких Ж інок уста ми голови централі п. Марії Дими про голосила вступлення в члени СФУЖО. По Конгресі пп. М. Дима і К. Кравс, голова ЛУКЖ Торонто, відвідали від діли в Гемилтоні й Оттаві. З нагоди приїзду обох провідниць відбувся цілий ряд зустрічей. Найціка віший перебіг мала зустріч із 8 пред ставницями англійських католицьких організацій з президенткою п. Гютон на чолі. Із промов п. Дими і п. Гютон слідно було, що праця їхня йде подіб ним шляхом. П. Дима підчеркнула, що слід скріпити фронт у боротьбі з без божництвом і наступом московського комунізму. Провідниці ЛУКЖ відбули довшу нараду з головою СФУЖО п. Оленою Кисілевською і фін. референткою Іри ною Павликовською. Устійнено плян співпраці ЛУКЖ у рямцях напрямних СФУЖО. 8 наш е жига — вєрвовнь, 1953 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
