Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Валентина Переяславеиь зірка українського балету бет-ентузіязм не згас. Вона вже Вісті з Австралії В але.нт и на Пер еяс л а вець, •п рїма балерина. е вр o n e й сь кої с л а в и „ -не давн о и ри їх а л а з о скитальщини і тепер живе у Филаделфії. Уже’ замолоду відкрили в неї матеріальна драматичну балет- ниіиію, і її шслали до державної ніколи балету у Петербурзі, де вчили балетмайстри ще з цар ського балету. По десятьох ро жах наукк в цій школі Валенти на Переяславець вийшла скін- ч е н-ото п-р ім а б а л е р и н о ю. Танцювала по черзі в .пер шорядних балетних ролях в опернім театрі у Харкові, опі сля на Сцені таївської' оп^ри, а ©кінці*,яче прімабалерина дер- ж а ви ого • у к p anic ьк ог о Т е атру у Львові,, що був під дирек цією "Нлавацькоіго. її репертуар балетів справді і хмпбйуючй й: в , ,Пе р Ґінті” (музика Гріга) роля Солвейґи; в ~ДагГ Кіхот’і” роля Кітерії; в „Копелії” — Сваигілди; в укра їнськім яШлетї ,,Лііл!ея” роля дівчини що перемінилась у квіт лілеї; в другім українськім балеті ,,Пан Каньовський” ро ля Марусі; в „Бахчисарайськім Фонтані” ролі Марії і З’аремби; в „Корсарі” Медори. Аж німці перервали той трі- .юмфальнии похід феноменаль ної пршабалерини, взявши її 1944 року з львівської сцени до : Лепська (Саксс/шя) на фаб-* іричі-гу роботу. Коли прихід а- мерикшщіі'в визволив її, паїні Переяславець подалася (1946) до Авгобурга та Інголштадту в 'Баварії, де заклала українську 'балетну школу. Зо своєю шко лою дала 44 виступи, а крім того 26 репрезентативних ба-"' летних вистав збіраючи захо плені похвали публики та пре си української, німецької і. івій с ь к о во ї а м ер и каи с ь кої. Сьогодні пані Переяславець працює в робітні у Филаделфії іна хліб насущний. Але її ба- заклала тут свою школу бале ту й шукає доріг на американ ські оперні сцени. Можемо їй від серця побажати: щасть Боже! А молоді українки та україн ці у Филаделфії та з околиці нехай користають з нагоди, що їм дає ця школа визначної д о с ві д ч єн ої п р і м а б а л е р и« и. З уваги на інформації, які в останній час подає українська преса у звязку з деякими акці ями загально-у к р а ї нського значення, Український Конгре совий Комітет Америки на на радах 11 серпня, 1949, рішив -подати до відома українській суспільності наступне: На так званім „.Фрідом Ра- л і ”, вл а ні т о в а н і м а мери к а не ь- кою проти-комуністичною ор ганізацією „Камин Коз” 5 тра вня, 1949, в Карнеґі Голл, в Ню Йорку, українці були заступ лені як одна з 13 національних груп Центральної та Східної Европи. Між тими груп-ами бу ли заступлені такі нації: Алба нія, Болгарія, Чехословаччина, Естонія, М а д я рідин а, Л а т в і я, Литва, Польща, Румунія, Юго славія, Білорусь, Росія, Украї на. Україна виступала як зо всім незалежна нація, чого до казом була ЇЇ окрема делега ція, українські прапори поміж прапорами інших націй, про мова представника українців,, проф. Л. Добрянського, яка бул а най краице виголошена щодо змісту й форми І в якій були яскраво підкреслені не- заїлежніицькі змагання україн ського народу. Слід згадати,, іМи рішили виїхати до Сид ні, де перебули майже 5 тиж нів, шукаючи відповідного зайняття. Вже чоловік мав приймити працю в університе ті в лабораторії ветиринарій- ного факултету, як показалась гарна можливість виїхати до с т о л иц і А вст ралії, Канберрі. Тут мій чоловік працює по свойому званні в агрономічній ділянці з перспективами на майбутнє. Я дальше хворію і внесла подання про цілковите звільнення. Почуваємо себе тут добре, тільки з «помешканням є труднощі. В Австралії взага лі € кріза мешканева, а вже спеціально в Канберрі. Перші тижні «ми мусіли мешкати в готелях. Остаточно дістали о- дну кімнату яку мусіли самі у- меблювати. Всі будови в Кан беррі знаходяться в руках держави. Ми записались на дім і нам обіцяли дати його — по трьох роках. Сама Канберрі щойно розвивається (має 18,- 000 населення). Околиця гар на, нагадує нашу Криницю. Життя тут, порівнуючи до Си дні, дуже спокійне. Це місто в парку, комунікація автобусо- ва. Кажуть що клімат Канберрі найхолодніший в цілій Австра лії. Тепер тут зима (лист з да ти 10 червня), ми ходимо в зи мових одягах, так як в Німеч чині в зимову пору. Снігу тут нема, хіба на шпилях гір. До Канберри приїхали ми на саме Воскресення. Були на ні- чй,ій відправі у .православній церкві. Тут в Канберрі здобу лись українці на українську православну парохію, нато мість у Сидні ще до сьогодні нічого не зроблено й почались непорозуміння межи католика ми і православними. Справа з часописом теж'аце не виріше на, головно з.^причини тих не ню ціла програма була переда на ,,Голосом Америки” до кра їн поза^ залізною завісою. За- значуемо, що проф. Добрянсь- кий не виступав від імені УКК, але я* речник українських по літичних вигнанців. Справа ви бору особи речника не є. засад- ничої натури, а скоріш тактич ної. До резолюцій якраз на до- м ага ння у країн ської д е л е гації було вставлене речення про принцип самовизначенню наро дів, який є вихідною точкою в у к раїн с ьк і й за к ор д он.ній полі тиці. Опозицію в цім напрямі вдалось перемогти. Коли в ре золюції було встановлено гео графічний принцип, вичислюю чи теперішні політинно-гео- графічні організми, то україн ці піддержували засаду, щоб усі національні організми були подані осібно як самостійні о- диниці. Тут пришилось україн цям поборювати ще й інші пе решкоди, таки проти амери канців. Беручи під увагу основні о- сяги у догадні недомагання д руто р ядн ої в а рто ст і, вважа ємо що виступ української де легації був абсолютно додат ним вкладов в акцію ук^аїнсь- пороз умінь. Назагал люди наші влашто вуються як можуть. Більшість працює ще за контрактами і тільки одиницям удалось діс тати працю їіо званні. Звичай ні, не фахові робітники пере важно задоволені з контрак тової праці і раді б її. мати до кінця життя, бо мають забез печене мешкання і добру пла ту. Провірніші покупували со бі вже парцелі і починають будуватися. Дня 28 травня бувші ДП (звані тут „нові австралійці”) у ладили тут мистецьку вистав ку та концерт. Пройшло дуже добре. Головно наші вишивки д у ж е подоб а л и с ь аве трастій- цям. ГІри цій нагоді я позна йомилася з міністром імігра ції і дала йому інформації про нашу іміграцію і взагалі про нас та про боротьбу українсь кого народу з большевизмом. Міністр зацікавився теж на шим письменством, побачив ши декілька наших книжок на/ виставці. Також приобіцяв взяти більше наших людей з Німеччини разом з дітьми. До кінця цього року мала б Авс тралія взяти поверх 100,000 скитальців. Доня міністра ду же сподобала собі мою виши вану блюзку й таки зараз за мовила собі на такий сам зра зок. IB самій Канберрі *є коло 120 українців, переважно самітних. Між ними всього може з 15 жінок і дівчат. Зате балтійців є коло 1,000 осіб. € також кн лькасот поляків, бувших воя ків з армії Андерса. Чуємо що останніми часами багато українців приїхало з Европи і є в переходових та борах.. Цікавить мене, коли вже- приїде до Австралії наша письменниця Ірина Винницька. Кажуть люди що один з пра вославних єпископів їде до- Австралії. З жалем довідуємося, що проф. др. Е. Храпливий помер в Ерлангені з розриву серця. Так то рідшають наші ряди на еміграції Д овідуємось теж що наші люди тепер масово виїздять до Америки та Кана ди. Як їм там поводиться? Л. М. (З листа до Ол. К.) СПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ У виказі пожертв на пресо вий фонд ’Нашого Життя із Жіночої Громади, 1 відділу СУА в Ню йорку, через по милку було подано Анна Ла- ба, а мало бути Анна Либа. ких визвольних змагань, і що українська делегація, маючи проти себе принципіяльно не гативне наст а вл єння п евних кол американських, москалів і поляків, вийшла з успіхом. Можна приймати, що укра їнські делегації при своїх між народних виступах будуть іце якийсь час стрічатися з того роду перешкодами, призначе ними для знеохочення україн ців в участі, тому треба такі во р о ж і проя ви по б орювати таки на міжнароднім форумі якраз активноюучастю, а не втікати від них. Неучасть укра їнців на міжнародних вступах, це успіх їх ворогів. Комунікат УКРАЇНСЬКОГО КОНГРЕСОВОГО КОМЙТБТУ у справі „Фррідом Ралі” в Ню Йорку, 5 травня, 1949 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
