Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 7 ЖІНОЧИЙ ЛЕКТОРІЙ УКУ Жінка, яка була собі ціллю До 155 - ліття від дня народження Ольги Кобилянської Українська письменниця, учасниця жіно чого руху на Буковині, Ольга Кобилянська ста ла однією з найосвіченіших жінок свого часу. Вона перекодувала українську літературу, на повнивши її образами інтеліґентної та вольової жінки, яка вийшла за рамки світоглядн их об межень, зумовлених вихованням і соціальними стереотипами. До 155 - ліття від дня народження письменниці 23 - го жовтня 2018 - го р. Центр СУА з жіночих студій провів в УКУ круглий стіл « Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола»: тв орення кон - структивних стратегій взаємодії зі світом у біографії та творчості Ольги Кобилянської ». Про складні внутрішні поривання пись менниці, мову її фемінних символів, заповітні мрії та життєтворчі взаємини дискутували Га лина Левченко , докторка філологічних наук, доцентка кафедри українського літературо знавства та компаративістики Житомирського державного універ - ситету ім. І. Франка, Ореста Мацяк , кандидатка філологічних наук, до цен тка кафедри української літератури ім. акад. М. Во з няка Львівського національ но го університету ім. І. Франка та Алла Швець , кандидатка філологічних наук, заступниця директора Інституту І. Франка НАН У країни. Від дівчини - безприданниці до незалеж ної жінки (З д оповіді Галини Левченко ) Ольга Кобилянська запропонувала новий жіночий погляд у літературі, що відрізнявся від поширених на той час. Вона починає дивитися на жінку зсередини, описує внутрішньо - пси - хологічний стан інтеліґентної жінки у світі, де її не розуміють і де треба боротися за свою інтелектуальну рівноправність. У доповіді «Мо ва фемінних символів у прозі Ольги Коби лян ської» Гал ина Левченко сказала: « У своїх лі тературних текстах письменниця своєрідно картографувала фемінний світ: жіночі про стори та локуси, жіноче тіло, жіночу психо логію у її мінливості, зрештою, світоглядні обмеження жінки, що значною мірою списані з себе само ї ». У всіх літературних образах Кобилянської можна віднайти жінку та її психологію. «Нар - цисична» поведінка письменниці, якою вона наділяє і своїх героїнь, сформувалася під впли вом тогочасного оточення. Ольга народилася четвертою дитиною у сім’ї дрібного повітового чиновника, який не міг забезпечити родину всіма матеріальними благами та не покладав особливої надії на своїх доньок. Її юні роки можна назвати шляхом поневіряння дівчини - безприданниці. Для таких дівчат єдиним ря тун ком було вийти заміж. Але і в молодіжному середовищі заможність батьків була одним з важливих факторів вибору нареченої. У таких умовах відбувається зіткнення обдарованої твор чої особистості та оточення, що не хоче бачити в Ользі творчі задатки. Саме тому Ко билянська переорієнтову ється на тему внут рішніх поривань жінки, її прагнень, її світо гляду, бажань і мрій. Фемінно маркований світ потребував створення окремої системи знаків - символів, які свідомість Кобилянської нев томно і вишукано продукувала. У творчості Ольги є багато образів - емблем, що позначають різні вектори осмислення жіночих проблем і зображають типологію жіночих характерів. Це образи живої та неживої природи (земля, хата, ріка, зоряна ніч, павутина, змія, пташка, бджола), культурні концепти і топоси («велик ий полудень», «поранкова душа», «лісова мати», «аристократка», Богородиця) Так, часто зустрічається мотив молодої дівчини, яка стоїть перед дзеркалом і задивляється на своє зображення. У повісті «Царівна» образ дзеркала – це наче спроба змінити, переструкт урувати себе, сформувати свою ідентичність. Героїні потребують дзеркал, як Софія із «Меланхолійного вальсу», або образу змії у моменти сумніву та вибору, як от у творі «Апостол черні». Наболіле питання у творах Кобилян ської – матеріальна залежність. Письм енниця моделює тип сильної жінки, незалежної від чоловіків. Проте такі жінки зазнають випробувань і, найчастіше, поразок. У перших творах її героїні надзвичайно збентежено почуваються серед чоловіків — тілесне, еротичне сприймалося як те, що треба подолати . Пізніше в основу поглядів Кобилянської на жінку лягли ідеї німецького філософа Ніцше. Його слова «людина – це те, що треба подолати» для неї зазвучали як «жінка та жіноче тіло – це те, що треба подолати». У патріархальному суспільстві у жінки завжди була спокуса втечі від свободи, та вибору: боротися чи залишитися у психологічній зоні комфорту ціною придушення їй притаманних рис. Образ матері у творах Кобилянської асоціюється із землею, а також із закритим простором. Традиція - жінка - церква - земля сприймають ся як задушливе материнське лоно, з якого треба вийти. Усі ці символи є вираженням світогляду Кобилянської.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
