Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 7 ЖІНОЧИЙ ЛЕКТОРІЙ УКУ Жінка, яка була собі ціллю До 155 - ліття від дня народження Ольги Кобилянської Українська письменниця, учасниця жіно чого руху на Буковині, Ольга Кобилянська ста ла однією з найосвіченіших жінок свого часу. Вона перекодувала українську літературу, на повнивши її образами інтеліґентної та вольової жінки, яка вийшла за рамки світоглядн их об межень, зумовлених вихованням і соціальними стереотипами. До 155 - ліття від дня народження письменниці 23 - го жовтня 2018 - го р. Центр СУА з жіночих студій провів в УКУ круглий стіл « Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола»: тв орення кон - структивних стратегій взаємодії зі світом у біографії та творчості Ольги Кобилянської ». Про складні внутрішні поривання пись менниці, мову її фемінних символів, заповітні мрії та життєтворчі взаємини дискутували Га лина Левченко , докторка філологічних наук, доцентка кафедри українського літературо знавства та компаративістики Житомирського державного універ - ситету ім. І. Франка, Ореста Мацяк , кандидатка філологічних наук, до цен тка кафедри української літератури ім. акад. М. Во з няка Львівського національ но го університету ім. І. Франка та Алла Швець , кандидатка філологічних наук, заступниця директора Інституту І. Франка НАН У країни. Від дівчини - безприданниці до незалеж ної жінки (З д оповіді Галини Левченко ) Ольга Кобилянська запропонувала новий жіночий погляд у літературі, що відрізнявся від поширених на той час. Вона починає дивитися на жінку зсередини, описує внутрішньо - пси - хологічний стан інтеліґентної жінки у світі, де її не розуміють і де треба боротися за свою інтелектуальну рівноправність. У доповіді «Мо ва фемінних символів у прозі Ольги Коби лян ської» Гал ина Левченко сказала: « У своїх лі тературних текстах письменниця своєрідно картографувала фемінний світ: жіночі про стори та локуси, жіноче тіло, жіночу психо логію у її мінливості, зрештою, світоглядні обмеження жінки, що значною мірою списані з себе само ї ». У всіх літературних образах Кобилянської можна віднайти жінку та її психологію. «Нар - цисична» поведінка письменниці, якою вона наділяє і своїх героїнь, сформувалася під впли вом тогочасного оточення. Ольга народилася четвертою дитиною у сім’ї дрібного повітового чиновника, який не міг забезпечити родину всіма матеріальними благами та не покладав особливої надії на своїх доньок. Її юні роки можна назвати шляхом поневіряння дівчини - безприданниці. Для таких дівчат єдиним ря тун ком було вийти заміж. Але і в молодіжному середовищі заможність батьків була одним з важливих факторів вибору нареченої. У таких умовах відбувається зіткнення обдарованої твор чої особистості та оточення, що не хоче бачити в Ользі творчі задатки. Саме тому Ко билянська переорієнтову ється на тему внут рішніх поривань жінки, її прагнень, її світо гляду, бажань і мрій. Фемінно маркований світ потребував створення окремої системи знаків - символів, які свідомість Кобилянської нев томно і вишукано продукувала. У творчості Ольги є багато образів - емблем, що позначають різні вектори осмислення жіночих проблем і зображають типологію жіночих характерів. Це образи живої та неживої природи (земля, хата, ріка, зоряна ніч, павутина, змія, пташка, бджола), культурні концепти і топоси («велик ий полудень», «поранкова душа», «лісова мати», «аристократка», Богородиця) Так, часто зустрічається мотив молодої дівчини, яка стоїть перед дзеркалом і задивляється на своє зображення. У повісті «Царівна» образ дзеркала – це наче спроба змінити, переструкт урувати себе, сформувати свою ідентичність. Героїні потребують дзеркал, як Софія із «Меланхолійного вальсу», або образу змії у моменти сумніву та вибору, як от у творі «Апостол черні». Наболіле питання у творах Кобилян ської – матеріальна залежність. Письм енниця моделює тип сильної жінки, незалежної від чоловіків. Проте такі жінки зазнають випробувань і, найчастіше, поразок. У перших творах її героїні надзвичайно збентежено почуваються серед чоловіків — тілесне, еротичне сприймалося як те, що треба подолати . Пізніше в основу поглядів Кобилянської на жінку лягли ідеї німецького філософа Ніцше. Його слова «людина – це те, що треба подолати» для неї зазвучали як «жінка та жіноче тіло – це те, що треба подолати». У патріархальному суспільстві у жінки завжди була спокуса втечі від свободи, та вибору: боротися чи залишитися у психологічній зоні комфорту ціною придушення їй притаманних рис. Образ матері у творах Кобилянської асоціюється із землею, а також із закритим простором. Традиція - жінка - церква - земля сприймають ся як задушливе материнське лоно, з якого треба вийти. Усі ці символи є вираженням світогляду Кобилянської.
Page load link
Go to Top