Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2019 Дв і заповітні мрії Кобилянської (З д оповіді Орести Мацяк ) Із листів і творів О. Кобилянської дізнаємося про її дві заповітні мрії — стати музиканткою та побачити море. « Ольга Кобилянська в житті ні музиканткою не стала, ні моря не побачила. ...Напевно, тому му зика і море стали константами її літературної творчості , – розповіла О. Мацяк у своїй доповіді «Музика і море як топоси самототожності Ольги Кобилянської». Кобилянська була дуже обдарованою дитиною – мала літературний, малярський і музичний хист. З ранніх творів відчитується, що музика була її покликанням. Музика та море були її стихіями, її другим «я» у мистецтві та природі, бо їхні характеристики – динамічність і химерність, подібні до характеристик самої Ольги. Кобилянська вкладала душу в музичні твори. Її внутрішній світ був химерним, а характер (як у героїні «За ситуаціями») – нестримний, неоднозначний і нестабільний. У повісті «За ситуаціями» вона написала, що море – це елемент «споріднений з музикою». Про море Кобилянська знала хіба з книжок. Але море , як і музика, співіснувало з її натурою, динамікою, мінливістю, було її стихією. Сама Кобилянська хоч і була незворушною на вигляд, та дуже динамічною за своєю натурою. Вона могла не виявляти почуттів, але всередині неї було «бурхливе море». Приваблювали Кобилянську і статичні та незмінні гори, що сприймалися нею, як і море, через звук – шум дерев. Незалежно від обставин, що перешкоджали реалізувати мрії, Ольга виявила свою самототожність: вона стала музиканткою у прозі і побачила море в горах. «Я з Кобилянською добре жила, живу і буду жити» (З д оповіді Алли Швець ) Велику роль у становленні О. Кобилянської як письменниці відіграли дружні стосунки з Софією Окуневською, донькою повітового лікаря, та українською письменницею, організаторкою жіночого руху Наталією Кобринською. Вони обидві, прочитавши перші твори Ольги, переконливо радили їй писат и українською. Вони діставали для неї кращі твори з української літератури, що мали допомогти майбутній письменниці сформувати гарний стиль. Алла Швець у своїй доповіді розповіла про амплітуду життєтворчих взаємин О. Кобилянської та Н. Кобринської: « У взає минах О. Кобилянської з Н. Кобринською важко простежити певну еволюцію чи сталість, бо впродовж усієї життєвої історії ці стосунки характеризувала контрастність обопільних жіночих рецепцій (запозичення письменником ідей, мотивів, — ред.) , які балансували п оміж поклонінням і затаєною ненавистю, інтелектуальним впливом і заздрощами, повагою та конкуренцією ». У взаєминах жінки були і в якості наставниць - учениць, і партнерами. Бо були різними: Кобринська ― емоційна, імпульсивна, гарячкувата, і Кобилянська ― чут тєва, самозаглиблена, душевно вразлива. Вперше нотки негативу Кобилянська висловлює після того, як Кобринська висміює її оповідання «Гортензу, або Нарис з життя одної дівчини» замість передати твір літературознавцю О. Терлецькому. Такі критичні вердикти пр о творчість Кобилянської Кобринська висловлювала неодноразово. Але була ще одна причина складаних взаємин: Кобилянська була закохана в брата Кобринської – Озаркевича. Взаємини з ним проектувалися на стосунки з Кобринською. «Що мене зв’язує з Озаркевичами, що я їм вірю, як богам? Я ненавиджу їх, так ненавиджу, проте кожне їхнє слово для мене як присуд», ― пише вона в одному з листів. У 1884 - му р. простежується потепління у взаєминах між жінками: вони спілкувалися не лише про творчість, але й вели приватний д искурс. Так, Кобринська повчала Ольгу не уникати і бути відкритішою до чоловіків і запропонувала розглянути Михайла Павлика як кандидатуру нареченого. Під впливом Н. Кобринської О. Кобилянська зацікавилася жіночим рухом. У жовтні вони заснували «Товариство руських жінок» у Чернівцях і Наталя вважала Ольгу своєю спільницею. У кінці 90 - х років їхні взаємини були досить дружніми. Але у молодої Кобилянської була заздрість через нереалізованість письменницьких амбіцій. Пізніше у взаєминах відбулася зміна позицій . Кобилянська стала літературною фавориткою, тоді як Кобринська, яка вдалася до модерністичного експерименту, стала марґінальною письменницею. Кобринська, відчуваючи конкуренцію та втрату популярності, хотіла знівелювати талант Кобилянської. У листах до Фр анка вона неґативно описувала творчість Ольги, вказуючи, що у її творах багато мішанини кепського реалізму та романтизму. Кобилянська заперечувала конкуренцію з Кобринською, стверджуючи, що вони обоє самодостатні та мають свій особистий стиль. Попри неодно значність і суперечності, докази їхніх дружніх стосунків виражені в одній із фраз Кобринської: «Я з Кобилянською добре жила, живу і буду жити». Ірина Наумець. ___________________________
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
