Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2019 Дв і заповітні мрії Кобилянської (З д оповіді Орести Мацяк ) Із листів і творів О. Кобилянської дізнаємося про її дві заповітні мрії — стати музиканткою та побачити море. « Ольга Кобилянська в житті ні музиканткою не стала, ні моря не побачила. ...Напевно, тому му зика і море стали константами її літературної творчості , – розповіла О. Мацяк у своїй доповіді «Музика і море як топоси самототожності Ольги Кобилянської». Кобилянська була дуже обдарованою дитиною – мала літературний, малярський і музичний хист. З ранніх творів відчитується, що музика була її покликанням. Музика та море були її стихіями, її другим «я» у мистецтві та природі, бо їхні характеристики – динамічність і химерність, подібні до характеристик самої Ольги. Кобилянська вкладала душу в музичні твори. Її внутрішній світ був химерним, а характер (як у героїні «За ситуаціями») – нестримний, неоднозначний і нестабільний. У повісті «За ситуаціями» вона написала, що море – це елемент «споріднений з музикою». Про море Кобилянська знала хіба з книжок. Але море , як і музика, співіснувало з її натурою, динамікою, мінливістю, було її стихією. Сама Кобилянська хоч і була незворушною на вигляд, та дуже динамічною за своєю натурою. Вона могла не виявляти почуттів, але всередині неї було «бурхливе море». Приваблювали Кобилянську і статичні та незмінні гори, що сприймалися нею, як і море, через звук – шум дерев. Незалежно від обставин, що перешкоджали реалізувати мрії, Ольга виявила свою самототожність: вона стала музиканткою у прозі і побачила море в горах. «Я з Кобилянською добре жила, живу і буду жити» (З д оповіді Алли Швець ) Велику роль у становленні О. Кобилянської як письменниці відіграли дружні стосунки з Софією Окуневською, донькою повітового лікаря, та українською письменницею, організаторкою жіночого руху Наталією Кобринською. Вони обидві, прочитавши перші твори Ольги, переконливо радили їй писат и українською. Вони діставали для неї кращі твори з української літератури, що мали допомогти майбутній письменниці сформувати гарний стиль. Алла Швець у своїй доповіді розповіла про амплітуду життєтворчих взаємин О. Кобилянської та Н. Кобринської: « У взає минах О. Кобилянської з Н. Кобринською важко простежити певну еволюцію чи сталість, бо впродовж усієї життєвої історії ці стосунки характеризувала контрастність обопільних жіночих рецепцій (запозичення письменником ідей, мотивів, — ред.) , які балансували п оміж поклонінням і затаєною ненавистю, інтелектуальним впливом і заздрощами, повагою та конкуренцією ». У взаєминах жінки були і в якості наставниць - учениць, і партнерами. Бо були різними: Кобринська ― емоційна, імпульсивна, гарячкувата, і Кобилянська ― чут тєва, самозаглиблена, душевно вразлива. Вперше нотки негативу Кобилянська висловлює після того, як Кобринська висміює її оповідання «Гортензу, або Нарис з життя одної дівчини» замість передати твір літературознавцю О. Терлецькому. Такі критичні вердикти пр о творчість Кобилянської Кобринська висловлювала неодноразово. Але була ще одна причина складаних взаємин: Кобилянська була закохана в брата Кобринської – Озаркевича. Взаємини з ним проектувалися на стосунки з Кобринською. «Що мене зв’язує з Озаркевичами, що я їм вірю, як богам? Я ненавиджу їх, так ненавиджу, проте кожне їхнє слово для мене як присуд», ― пише вона в одному з листів. У 1884 - му р. простежується потепління у взаєминах між жінками: вони спілкувалися не лише про творчість, але й вели приватний д искурс. Так, Кобринська повчала Ольгу не уникати і бути відкритішою до чоловіків і запропонувала розглянути Михайла Павлика як кандидатуру нареченого. Під впливом Н. Кобринської О. Кобилянська зацікавилася жіночим рухом. У жовтні вони заснували «Товариство руських жінок» у Чернівцях і Наталя вважала Ольгу своєю спільницею. У кінці 90 - х років їхні взаємини були досить дружніми. Але у молодої Кобилянської була заздрість через нереалізованість письменницьких амбіцій. Пізніше у взаєминах відбулася зміна позицій . Кобилянська стала літературною фавориткою, тоді як Кобринська, яка вдалася до модерністичного експерименту, стала марґінальною письменницею. Кобринська, відчуваючи конкуренцію та втрату популярності, хотіла знівелювати талант Кобилянської. У листах до Фр анка вона неґативно описувала творчість Ольги, вказуючи, що у її творах багато мішанини кепського реалізму та романтизму. Кобилянська заперечувала конкуренцію з Кобринською, стверджуючи, що вони обоє самодостатні та мають свій особистий стиль. Попри неодно значність і суперечності, докази їхніх дружніх стосунків виражені в одній із фраз Кобринської: «Я з Кобилянською добре жила, живу і буду жити». Ірина Наумець. ___________________________
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
