Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2019 Ніякий ти не брат мені! ( Казка для дорослих про Ось та Ась на новий лад ) Усім добровольцям, а також бійцям ЗСУ, що полягли за незалежність Ук раїни в результаті російської аґ ресії присвячується ... Жив на світі юний хлопець на ймення Честь . Хоробрим був, розумним і працьо - витим. Країну свою любив і оберігав. Та життя за неї готовий був віддати... Жив - жив не тужив, не скажеш, що пов - ністю щасливим був, бо працював тяжко . А ле вільним був, а хіба це не найбільше щастя? Та таким він був, допоки у його хату Зло не прийшло і до його волі й домівки свої нікчемні руки не простягло. Спочатку злякався хлопець, н е знав, що робити, аж раптом зрозумів, що час свій дім захищати . І за пит у є в незнайомця: – Ти хто, до біса, такий? Чого хочеш? Чому з автоматом? – Зрастє, брат мой, правалєвай, теперь я сдесь живу и ета моя земля Русская! – Ось воно що, ти знову на мої зем лі зазіхаєш? Брат , кажеш? З яких пір це ти мені брат? І чому ж ти до брата зі зброєю прийшов? Ніякий ти не брат мені! Я краще вмру, аніж назву тебе цим словом! І пролунав по стріл. І пролилась тоді кров юнака. Хоробрим був, неначе козак, країну свою любив, тож і життя за неї віддав. Відважно та жертовно. І кров таких, як він , тепер ллється роками. Ллється червоними ріками. Ллє ться і не висихає. А «брат» і далі те, що ніколи не належало йому, з автоматом відбирає. Коли Зло знову прийшло в Україну, то був 2014 - й . Ч ого ж йому знову треба? Але Зло вивісило свої стяги. Зло почало гатити із градів. Зло закричало «МОЄ!». І клялос я , що воно зовсім не зло і, борони Боже, не окупант. Зло переконувало, що вбивало ворогів, що брата свого ніколи б не вбило. Воно брехало нахабно й уміло. «Зла зі мною немає!» – к рич ало воно. Але хто ж тоді захоплює хатину за хатиною? Хто ж обстрілює місто за містом, намагаючись зміцн ити свої позиції на вже загарбаних українських територіях? «Расєян на Данбасє нєт?» , — кажеш . А хто ж тоді забирає життя вірних синів України, як не Зло ? З т ого часу , як увірвався, живе цей «брат» , що зветься Злом , у чужих домівках, у не своєму добрі купаєтьс я, і кров таких, як Честь жорстоко проливає без докорів сумління. І та війна, що п рийшла в українські до - мівки , то справжня війна, і ніяка в она не братська. І не потрібні на м ні Зло , н і таке «братерство». Боляче стало українцям , коли хлопець Честь загинув. І сказали вони: «Ніхто , крім нас!». І повстали Хоробрість , Мужність , Вірність , Відданість та тисячі інших таких, як Честь , на захист своєї рідної землі. Приєд - налися до леґіо ну Добровольців , які першими прийняли виклик і пішли у бій за незалежніс ть України. Чотири роки триває ця боротьба на зовсім не братній війні. І досі ніхто зброї не опустив, захищаючи рідні терени. І досі надійні плечі таких, як Честь , захищають наше мирне небо над головою. Споконвіку на українській землі були люди хоробрі. Л юди, які готові віддати життя за свободу і за свій народ. Ці люди били ворога шаблями та міцними руками. Нині такі самі герої з козацьким духом захищаються від во - рога на Східному фронті. Вони мужні та від - дані, вони йдуть на смерть за ради Україн и . І допок и є такі , як вони, нас ніколи не здолає жод е н воро г. Бо Україна – це колиска героїв. Бо Україна – це земля карооких, чорнобрових і вір них жінок . Бо Україна – це земля хоробрих , жертовних і стійких чоловіків . Сильних і незламних. Волелюбних і відданих. Які більше ніколи не пробачить таких «братів». Досить! ... Раптом звідкись пролунав голос того ю - на ка на ім’я Честь . Добровольця, який першим загинув на цій війні: « Росія, ніякий ти не брат мені! Зло, тікай із моєї домівки ! ». І сотні інших п ідхопили ці слова та пішли у переможний бій. Щоб Зло зазнало поразки. Щоб на українській землі запанували Добро та Мир! Післямова . Матеріал підготовано на осно - ві думи - казки про Ось та Ась, написаної Степа - ном Васильченком ще у далекому 1918 - му р. Ця казка глибинно пояснює сутність російсько - українських стосунків, що були колись, і які маємо нині . З того часу минуло ціле століття, а н асправді нічого не змінилось. Чи зміни все - таки є? Висновки робити нам усім... Анаст асія Сорока , м. Львів.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
