Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2019 « Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка Наталя Забіла , українська письменниця, поетеса , автор багатьох віршованих казок для дітей, народилася 5 - го березня 1903 - го року у родині з великими мистецькими традиціями . З дитинства вона захоплювалася живопис ом , музик ою , літератур ою. Але найважливіша справа її життя — це літературні твори для дітей. Недарма Забілу вважають зачинателькою сучасної української дитячої літератури . Зайчикова хатка Казка Наталі Забіли Поселились біля річки Сірий зайчик та лисичка. Зайчик – в хатці луб’яній, А лисичка – в крижаній. Ось постукала в віконця Тепла сонячна весна, І розтанула на сонці Біла хатка крижана. Почала лиса зітхати: – Як я житиму без хати? Зараз зайця прожену Й влізу в хатку луб’яну! Де вже зайчику малому Суперечить хижаку! Довелось тікати з дому Бідолашному звірку. А лисиця та хвостата Влізла в зайчикову хату І в хатинці луб’яній Оселилась, як в своїй. Пострибав по лісі зайчик, Сірий зайчик - побігайчик, Сльози річкою ллючи: Страшно в лісі уночі! Раптом вовк іде до нього Та й питає: – Що таке? Мабуть, в зайчика малого Лихо трапилось тяжке? – Ой, мене прогнала з хати Люта злодійка хвостата! Ой, куди ж тепер піду?.. Де я захисток знайду?.. – Годі, годі, зайчик, плакать, Витри слізоньки свої. Знаю я цю розбишаку, Зараз вижену ї ї! Підійшли вони до хати, Вовк гарчить: – Ану, хвостата! Забирайся звідсіля! – А лисиця відмовля: – От як скочу, як підскочу, – Полетить від тебе клоччя, На шматочки роздеру, Ще й на порох розітру! Вовк злякався – та й тікати! А зайча пішло вночі Знову захисту шукати, Сльози річкою ллючи. Враз ведмідь іде до нього Та й питає: – Що таке? Мабуть, в зайчика малого Лихо трапилось тяжке? – Ой, мене прогнала з хати Люта злодійка хвостата! Ой, куди ж тепер піду?.. Де я захисток знайду?.. Малюнок О. Радченко .
Page load link
Go to Top