Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 25 Відлітають сірим шнурком... Ще одна втрата серед членок почесного 1 - го Відділу СУА — відпровадили на вічний спочинок 16 - го серпня 2018 - го р. нашу довголітню Почесну членку Марію Качунь . Св. пам’яті М. Качунь народилася 5 - го березня 1924 - го р. в Україні. Як тисячам інших українців, їй судилася нелегка доля через воєнне лихоліття — покинути рідний край і родину, перебути в таборах ДіПі в Німеччині, звідки з чоловіком Василем приїхати до Америки. Ніде правди діти, працювали обоє тяжко, нелегко було виховувати двох синів Славка й Ореста та доньку Надію. Та, незважаючи на труднощі щоденного життя, вони активно включилися в суспільно - громадську працю. Виховали своїх дітей в релігійному та патріотичному дусі, дали освіту, прищепили їм любов до України та потребу дотримуватися християнських і моральних цінностей. Св. пам’яті Марія Качунь разом св. пам’яті чоловіком Василем були щирими парафіянами церкви св. Юра, допомагали в різних справах парафії та у будівництві церкви. Марія Качунь за самовіддану працю в СУА (понад 60 років) заслужила звання Почесної членки 1 - го Відділу СУА. Кілька десятків років вона була господарчою референткою відділу. Скільки смачних страв за ці роки вона приготувала та скільки печива смачного перетр анспортувала до місця призначення зі своїм чоловіком на фестивалі і Просфори ! Незагоєною раною в материнськім серці св. пам’яті Марії залишилася загибель дочки Надії в автомобільній катастрофі в 29 - річному віці. Двох осиротілих дітей допомагали ростити баб уся та дідусь. Їх обох зігрівало тепло та любов від синів, невісток, 6 онуків і 5 правнуків, успіхам яких вони на старості тішилися. Невістка Люба сказала про маму Марію коротко і вичерпно: «Мама наша була чесною та правдивою українкою і нам всім буде її б ракувати». Головним в її житті були церква, родина, громада та Батьківщина. М. Качунь постійно жила вістками з України та все своє життя не переставала допомагати тим в Україні, хто мав потреби. Вона залишилася в пам’яті вдячних союзянок як взірець для наслідування у праці, жертовности, високої посвяти. Нехай прибрана американська земля буде легкою їй, а мила Україна їй сниться. Світла пам’ять про неї залишиться в родині та між усіма, хто її знав. Царство їй небесне, яке вона заслужила своїм життям. Ольг а Воляник , пресова референтка Почесного 1 - го Відділу СУА. Душа моя зосталась... Душа моя зосталась в місці тім, Де я малими ніжками ходила, Стрибала по калюжах босоніж, До річки каченят малих гонила. Де біля хати буйно так бузки Цвіли, немов шаліли від надхнення, А поміж ними мліли жасмини, Немов дівчата в хвилі одкровення. Зозуля все кувала із дебрі, Так довго і так вперто голосила, Немов у неба в синьому шатрі Для мене довгих - довгих літ просила. Те кукування чується мені Повсюди, де вже досі побувала, І навіть, де зозулі не кують, Я пісню їхню серцем відчувала. Верталася поміж рясних квітучих трав, І падала в ті трави головою, О, Господи, верни мене назад, Де я колись давно була малою. Любов Дмитришин , 27 - го січня 2011 - го р .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
