Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
32 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2014 Моє бажання було простим: множити все те, що вже започатковане і робити нові добрі справи на благо України. Мій шлях до СУА Доля в кожного знас різна і закидає вона нас в різні кутки світу. Куди б ми не поїхали, ми завжди повинні пам’ятати, хто ми і звідки ми. Приїхавши до Ню Йорку 9 років тому, я і подумати б не могла, що буду членкою СУА. Будучи ще на Україні, я була знайома з організацією Союзу Українок, але щоб стати її членкою я і не думала. І тільки, живучи в іміґрації, я змогла більше дізнатися про діяльність організації СУА та інших організацій, направлених на допомогу нашій неньці Україні. Живучи на Україні я і гадки не мала, скільки роботи проводиться в іміґрації для збереження мови, культури та традицій українського народу. Моє членство в СУА розпочалося за не передбачених збігом обставин. Будучи вчите- лем 5-го класу школи Українознавства в м. Йонкерс, разом з директором школи п. Світ- ланою та вчителем Світлички п. Жанною ми відвідали захід, приурочений від- криттю нового 133-го Відділу СУА в Ню Джерзі. Я вперше почула про діяльність СУА і мені то наскільки сподобалося, що по дорозі додому я запропонувала пані Жанні від- крити такий відділ у нас, в м. Йон- керс, на що вона відповіла, що в нас є створений відділ і що вона є його членкою. Я без усяких роздумів чи вагань стала членкою 30-го Відді- лу СУА ім. Лідії Крушельницької. Я хотіла більше дізнатися, чим займається організація, для чого була створена і для кого приносить користь. Моє бажання було прос- тим: множити все те, що вже започатковане і робити нові добрі справи на благо України. Поєднуючи щоденну працю з працею для української громади та сім’єю, я ні одного дня не пожаліла, що ввійшла до складу СУА. Членство в СУА – це не тільки праця для інших, а це також можливість для укра- їнських жінок та жінок з українським корін- ням зустрітися і поділитися своїми радостями чи смутками, своїми переживаннями, дістати практичні поради і просто провести гарно час. Я завжди була задоволена проводеним гарно часом на сходинах відділу, де обговорювалися біжучі справи та багато інших цікавих речей. На сходинах нашого відділу протягом 2013 року говорилося багато про Конвенцію СУА, Зліва: Лілія Балкова з донечкою Софією (майбу тньою союзянкою) і Марійка Макаренко працюють перед конвенцією. яка проходить раз у три роки, і що наш відділ буде відповідальний за реєстрацію учасників 30-ої Конвенції СУА, яка відбудеться в травні 2014 року і відбудеться в Окрузі Ню Йорк. Мені довірили бути делеґаткою від 30-го Відділу СУА. Я була на сьомо- му небі від щастя, що можу бути присутньою на такому міроприєм- стві. Напередодні Конвенції наш відділ зустрічався частіше, ніж заз- вичай, що на мою думку, ще більше зблизило членок відділу. І от настав перший день Конвенції. В п’ятницю від ранку до вечора я допомагала з реєстрацією. Так приємно було зустрічати чле- нок СУА, жінок різного віку в тра- диційному українському вбранні та чути навколо українську мову розу- міючи, що ми всі знаходимося дале- ко від України. Бракує слів, щоб описати мої відчуття на відкритті 30 Конвенції СУА. Враження були наскільки сильні, що наверталися сльози, коли співали гімн Укра- їни, сльози радості і гордості і разом з тим сльози смутку і жалю, враховуючи ту ситуацію, яка склалася тепер у нашій Державі. Я була в захопленні від почутих доповідей та промов наших союзянок та гостей. Мені хотілося біль- ше дізнатися про інші відділи та їхню діяль- ність. Я мала змогу познайомитися та подру- житися з багатьма союзянками. Делеґатки з різних відділів ділилися своїми досвідами, да- вали практичні поради щодо роботи у відділах та просто спілкувалися на тему «життя». Мо- мент прощання був сумним, але з надією на скоре побачення на наступній Конвенції.
Page load link
Go to Top