Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 201 3 WWW. UNWLA.ORG 5 Дмитро Павличко: «Ми й сьогодні приходимо до Ольги Коби - лянської по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопед ію жіночої душі». Іван Франко: «Ольга Кобилянська є одним з яскравих представників нового напряму – модернізму , що заявив про себе в українській літературі на межі ХІХ і ХХ століть». без розбору, бо немає в тім керівної руки. Все ж таки письменниця зав - дячує своєю ши ро кою самоосвітою ні - мецькій літера ту рі, тому що в її ото - ченні домінувала тоді ні мецька куль - тура. Серед різно родної лектури по - пуляр них письмен ників ХІХ ст. читала багато Ф. Ніцше, що захоплював її глибиною і поглядом на майбутнє. Вона любила лірику Гай не. З усвідомленням свого україн - ства О. Кобилянська не з малим тру - дом береться, однак, до творчости в українській мові у віці 18 - 19 літ за на - мовою її освічених подруг – С. Оку - невської і Н. Кобринської, піонерки укра їнського жіночого руху. Письмен - ниця мала зв’язки з українськими літературними колами. Її талант виз - навали М. Старицький, А. Крим ський, Софія Русова, а Леся Українка запри ятелювала з нею. О. Кобилянська зблизилась і з літераторами - галичанами – О. Луцьким, Б. Лепким, Д. Лукіяновичем, Осипом Мако веєм; листувалася з В. Стефаником. Ще в 1884 р. вона записує в Щоденнику: «Гадка одна, яка тепер мою душу пригріває, – бути русинкою, тілом і душею... відтепер лиш по - руськи хочу писа ти...» У зрілому віці письменниця почала шу - кати тайну буття у людській душі. В процесі читання лектури у О. Кобилянської витворю - ється погляд, що розум визволяє людину з рабства, з темряви, дає змогу пізнавати прав ду, робить людину в тім змислі свобідною. «Сво - бідний чоловік з розумом – це мій ідеал», – пише вона у «Царівні» . Про клясиків вона ка - же: «Великі уми дають мені все щось но вого». Наймогутніший таки вплив мала на неї природа. Ольга неначе читала відвічну книгу її. «Прекрасна і сумна, дикоромантична при рода бать - ківщини стала світом моїм, що голу - бив і годував голодну душу мою», – пише вона в авто біог рафії. Письмен - ниця так одухот во рила карпатську при роду у своїх творах, що начебто прищепила їй свою душу. Та і сама збагачувалась тим душевно. Так вза - ємодія Творця і природи знайшла в О. Кобилянської чи не найсильніший вияв з - посеред україн ських мистців слова («Природа», «Битва», триптих «Там, де звізди пробивались», «В до - лах», «Смутно колишуться сосни»). Один із чинників, що формував осо бистість О. Кобилянської як пись - менниці була музика. Леся Українка окреслює її нариси «Бит ва» і «При - рода» як твори симфонічного жанру. Героїн і О. Кобилянської звертаються в хвилини найважчих рішень до музики. Виспі вом музикальної душі письмен - ниці є її «Ме лянхолійний вальс», де Софія каже: «Я потре бую спокою, що випливає з замилування до музики і гармонії в відносинах...». Особисті переживання авторки, її духо вий світ проникає всю її твор - чість, про що вона сама говорить в автобіографії: «Царівна» написана кро - в’ю мого серця... Я писала, коли люби - ла... писала, коли терпіла, коли бачила кривду...». А нарис «Через море» – це твір про велику вірність жіночого сер - ця; тут відіграла ролю постать її осо - бистого друга, літератора Осипа Мако вея. В листі до нього письменниця пише: «Хвилями здається, що в мені живе ще друге «я», ліпше, тонше, і що я мушу коритись і терпіти задля нього, щоб н е загинуло, а з ним і я сама...» Для Ольги Кобилянської характерне стремління до абсолюту, та він неосяжний. Ось при дотику чарівна синя птиця її улюбленого автора Метерлінка гине... Життя героїв – теж своєрідна казка. Так закохані знаходять себе не раз і в творах Кобилянської – не так, як це було в житті мисткині. Її бо любов була надто ідеальна, щоб могла стати дійсністю... Прога - лини в життєвім потоці виповняла у неї праця. З листа до О. Маковея: «Праця вірна, як мати, і одна в силі виповнити весь жаль і безнадію з людської душі». Гін до вічного і відчутність метафізич - ного елементу у всьому житті визна - чають і характер релігійного світогляду письменниці. «Ольга Кобилянська ди - виться на ідеал землі через призму неба», – каже про неї дослідник, Му - лик - Луци к. «Бог – це не ілюзія», – пише вона в «Царівні». З цим в’яжеться і повна любови наста нова до світу. Вона хоче любити світ Божий у всій його величі. На громадському полі О. Коби - лянська все життя бореться за ширину горизонтів українського суспільства, за повні рівні права для жінки. Я к мистець вона естет, що праг - не опи сувати – як пише в листах – виб - рану дійсність, вона - бо до кінця зали - ша ється вірною «жреки нею краси».
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
